Постанова

від 10.08.2015 по справі 922/1306/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.08.2015 справа №922/1306/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддів При секретарі: Попков Д.О., Радіонова О.О. Трегубової Т.Ю.

від позивача:Коваленко С.О. - представник за довіреністю №Кс/04.15/1 від 01.04.15 р. від відповідача:не з'явились Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського судуТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання , м. Старобільськ, Луганської області Харківської області від 23.06.2015 року у справі№922/1306/15( суддя Суслова В.В ) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Триос груп», м. Дніпропетровськ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання , м. Старобільськ, Луганської області простягнення коштів у розмірі 69 030,59 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2015 роцi Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Триос груп», м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Луганське енергетичне об'єднання , м. Старобільськ, Луганської області про стягнення коштів у розмірі 69 030,59 грн. з яких 54752,53 грн. інфляційних втрат та 14278,06 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.15р. позовнi вимоги Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Триос груп», м. Дніпропетровськ задоволені у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (91021, м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35-а, код ЄДРПОУ 31443937, п/р 260051483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИОС ГРУП" (49101, м.Дніпропетровськ, пр-т Пушкіна, 41-а, код ЄДРПОУ 32366246, п/р 2600301502276 у філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 305675) - 54752,53 грн. інфляційних втрат, 14278,06 грн. 3% річних, 1827,00 грн. судового збору.

Вiдповiдач, Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Луганське енергетичне об'єднання», з рiшенням господарського суду Запорiзької областi вiд 13.05.2015 року не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд: скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2015 р. у справі №922/1306/15 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Триос Груп» відмовити у повному обсязі.

Представник Позивача, Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю « Триос груп» в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги просив рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2015 р. по справі №922/1306/15 залишити без змін.

Представник Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ до судового засідання апеляційної інстанції не з'явився, що підтверджується поштовим повідомленням №02-30/1863/15 від 05.08.2015 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (надалі - власник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Триос груп" (надалі - оператор, позивач) укладено договір №У-1074-10 (далі -договір).

За п. 1.1. договору, власник доручає, а оператор приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт зі здійснення функцій оператора даних комерційного обліку електричної енергії за всіма точками комерційного обліку власника для розрахунків на оптовому ринку електричної енергії згідно вимог додатку 2 до договору.

Вартість робіт передбачена у додатку №1 до договору, платежі за договором здійснюються на підставі рахунків оператора, які виставляються не частіше разу на місяць після підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування Власником коштів на поточний рахунок оператора протягом 10 днів з дня отримання власником рахунків оператора, згідно пп. 2.1- 2.3 договору.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати за виконані роботи, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 187194,40 грн. Тому позивач звернувся з позовом про стягнення боргу до господарського суду Чернігівської області.

Під час розгляду справи № 927/372/13 було встановлено існування заборгованості за відповідачем у розмірі 187194,40 грн. саме за договором №У-1074-10 від 29.07.2010 р.

Відповідно до частини 3 ст. 35 ГПК України , обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позовні вимоги були задоволені рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.04.2013 року по справі № 927/372/13 та стягнуто з відповідача 187194,40 грн. боргу та 3743, 89 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року вказане рішення було залишено без змін.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 11.04.2013 року було видано відповідний наказ від 16.07.2013 року, який був направлений на примусове виконання до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (виконавче провадження № 39550466). В подальшому дане виконавче провадження було передано на виконання Жовтневому відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції у зведене виконавче провадження № 9963418.

Державна виконавча служба України листом від 12.02.2015 року за вих. № 15-0-26-415/32 повідомила, що матеріали всіх виконавчих проваджень, в тому числі і зазначеного вище, знаходяться на території розташованій в районі проведення Антитерористичної операції.

До теперішнього часу заборгованість не погашена відповідачем, тому позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною вимогою - стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 14278,06 грн. та інфляційних витрат у розмірі 54752,53 грн., які були донараховані позивачем за період з 13.08.2012 року по 26.02.2015 року.

За приписами ст. 509 Цивільного зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України .

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України , зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України , до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У даному випадку відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора. Тому зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, згідно ст. 625 ЦК України .

Перевіривши розрахунки 3% та інфляційних втрат, які були надані позивачем, судом встановлено, що позивачем вказані розрахунки та періоди нарахувань здійснені вірно, а саме відповідач повинен був сплатити суму заборгованості не пізніше 12 серпня 2012 року, але як встановлено судом, це було зроблено частково і сума боргу в розмірі 187194 грн. 40 коп. у період з 12.08.2012 р. по день ухвалення рішення судом першої інстанції сплачена не була. Одже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14278,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 54752,53 грн. є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та не спростованими відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2015 року у справі №922/1306/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Старобільськ, Луганської області на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2015 року у справі №922/1306/15 залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Д.О. Попков

О.О. Радіонова

Надр.5 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу;

1 прим.- відповідачу;

1 прим. - ДАГС;

1 прим.- ГСХО