Рішення

від 21.12.2007 по справі 2-1813/2007

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2- 1813/2007

№2- 1813/2007

РІШЕННЯ

 іменем України

21

грудня 2007 року                                                                                                      м.  Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі:        головуючого судді Бережної Н.М.  при секретарі Шелудько Т.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2,  третя особа Орган опіки та

піклування при Зміївський районній державній адміністрації,  Опікунська рада при Скрипаївській сільській

раді Зміївського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

06.11.2007

року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення

батьківських прав,  посилаючись на

те,  що з 10.09.2005 року по 31.08.2007

рік вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Під час шлюбу у

них,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  народився син ОСОБА_3. Після розірвання

шлюбу,  дитина зосталася жити з матір'ю.

27 грудня 2006 року Зміївський районний суд Харківської області видав

виконавчий лист про стягнення аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини

всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Однак,  відповідач не регулярно сплачує аліменти на

утримання дитини,  протягом тривалого

часу ставить її в скрутне матеріальне становище,  ухиляється від виконання свого обов'язку щодо

виховання дитини,  не піклується про

фізичний та духовний розвиток сина,  не

цікавиться станом здоров'я дитини,  не

виявляє батьківської турботи,  фактично є

символічним батьком.

В

судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову,  посилаючись на обставини вказані в позовній

заяві.

Відповідач

ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі,  вказав, 

що після того,  як позивач разом з

дитиною переїхала жити до своїх батьків, 

він самостійно надавав матеріальну допомогу на утримання сина.

Однак,  мати позивачки заборонила йому

бачитися зі своєю дочкою та дитиною, 

тому він став перераховувати аліменти поштою. На даний час,  він працює, 

має змогу утримувати дитину, 

бажає піклуватися про неї,  але

позивачка ставить перепони в цьому,  не

пускає у будинок,  не дає бачитися з

дитиною.

Представник

третьої особи - Органу опіки та піклування при Зміївський районній державній

адміністрації Вєрєтєннікова Н.А. заперечувала проти позбавлення батьківських

прав ОСОБА_2,  вказала,  що відповідач працює,  надає матеріальну допомогу на утримання

дитини. Позивачка своєї думки не має, 

все вирішує її мати. За місцем проживання позивача виїжджали

представники Зміївського районного центру соціальних служб для сім'ї,  дітей та молоді,  але в будинок представників служби мати

спочатку не впускала,  грубо себе поводила,  в сільській раді повідомили,  що сім'я скандальна,  мати позивачки випиває. Зі слів

односельчан,  відомо,  що сім'я конфліктна,  в будинку антисанітарія.

Представник

третьої особи - Опікунської ради при Скрипаївській сільській раді Зміївського

району Харківської області у судове засідання не з'явився,  про слухання справи був повідомлений належним

чином,  надав суду листа про розгляд

справи за відсутності їх

2

представника,  підтримують свій висновок,  вважають недоцільно позбавляти ОСОБА_2

батьківських прав.

Ознайомившись

з матеріалами справи,  вислухавши

сторони,  допитавши свідків,  дослідив надані судові докази,  суд дійшов наступного:

Матеріалами

справи встановлено,  що ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 10.09.2005 року по 31.08.2007

рік,  що підтверджується копією свідоцтва

про розірвання шлюбу (а.с. 4);

Від

шлюбу мають сина,  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  що підтверджується копією свідоцтва про його

народження (а.с.  3);

Згідно

висновку Опікунської ради при Скрипаївській сільської ради Зміївського району

Харківської області недоцільно позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав і дати йому

можливість займатися вихованням неповнолітнього сина (а.с.  30);

З акту

обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 від 29.11.2007 року,  сім'я складається з трьох чоловік,  з яких ніхто не працює,  санітарний стан приміщення задовільний (а.с.

32);

Як

вбачається з акту обстеження Зміївського РЦСССДМ від 14.08.2006 року,  стан приміщення незадовільний,  ОСОБА_1 проживає зі своєю матір'ю,  у дитини відсутнє дитяче ліжко,  одяг, 

засоби для виховання і повноцінного розвитку дитини. Проблемою сім'ї є

важке матеріальне становище (а.с. ЗЗ);

Відповідно

до виконавчого листа,  виданого

Зміївський районним судом Харківської області від 27.12.2006 року,  з відповідача стягуються аліменти на

утримання дитини з 14.12.2006 року (а.с. 5-6);

ОСОБА_2

працює у ТОВ фірмі „Битстройсервіс" з 05 жовтня 2006 року на посаді

електрозварювальник ручної сварки, 

одержує заробітну плату (а.с. 23, 26);

Відповідач

сплачував аліменти на утримання сина,  що

підтверджується копіями квитанцій про поштові перекази на ім'я позивача (а.с.

24, 26).

Згідно  ст. 

164 СК України,  підставою для

позбавлення батьківських прав є ухилення матері чи батька від виконання

обов'язків по вихованню дитини.

 ст.  

ст.  10,  11,  60

ЦПК України,  передбачено,  що цивільне судочинство здійснюється на

засадах змагальності,  згідно з яким

кожна сторона повинна довести ті обставини, 

на які посилається,  як на

підставу своїх вимог або заперечень,  а

суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі

наданих доказів.

При

розгляді справи,  позивачем не надано

доказів,  які б свідчили,  що відповідач ухиляється від виконання своїх

обов'язків по вихованню дитини.

Так,  показання свідка сусідки ОСОБА_4,  яка проживає за декілька вулиць від мешкання

позивача,  про те,  що вона весь час з дня народження дитини

надає допомогу позивачу не являються доказами, 

що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків по вихованню

дитини.

До

показань свідка ОСОБА_5 - матері позивача, 

проте що,  ОСОБА_2 умисно

ухиляється від виконання батьківських обов'язків,  суд відноситься критично,  оскільки вона є зацікавленою особою у

вирішенні спору. Крім того,  її показання

вказують на те,  що відповідач не мав

можливості спілкуватися зі своєю дитиною.

На ці

обставини вказують також допитані у судовому засіданні,  в якості свідків -працівники Зміївського

РЦСССДМ,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  які показали, 

що вони

3

були

очевидцями того,  що позивач та її мати

перешкоджають ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини,  в зв'язку з чим,  він звертався до них за допомогою. В їх

присутності в сільській раді,  відповідач

віддав позивачу матеріальну допомогу в зв'язку з народженням дитини.

Таким

чином,  суд вважає,  що ОСОБА_1 не довела переконливості своїх

вимог,  не підтвердила доказаими те,  що ОСОБА_2 свідомо,  маючи реальну можливість виконувати свій

батьківський обов'язок по вихованню дитини не вчиняє відповідних дій,  не проявляє про дитину щонайменшої батьківської

турботи,  хоча має таку можливість.

За таких

обставин,  суд приходить до висновку про

відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись

п. 2 ч. 1  ст.  164 СК України,   ст.  

ст.  10,  11, 

60,  88,  169, 

209,  212- 215 ЦПК України,  суд

вирішив:

В позові

ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа Орган

опіки та піклування при Зміївський районній державній адміністрації,  Опікунська рада при Скрипаївській сільській

раді Зміївського району Харківської області про позбавлення батьківських прав -

відмовити.

Рішення

може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10

днів з дня його проголошення.

Апеляційна

скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду

через суд першої інстанції,  який ухвалив

оскаржене судове рішення.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано.

Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, 

але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  рішення суду набирає законної сили після

закінчення цього строку.

У разі

подання апеляційної скарги,  рішення якщо

його не скасовано,  набирає законної сили

після розгляду справи апеляційним судом.