Рішення

від 31.08.2007 по справі 2-551/2007

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-551/2007 p

Справа №2-551/2007

p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2007

року

Гусятинський

районний суд Тернопільської області

в

складі: головуючого судді                  Цвинтарної

Т.М.

при

секретарі                                         Комар

Т.В.

за

участю позивача                               ОСОБА_1

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин

цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на

утримання повнолітнього сина,  який

продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

ОСОБА_13вернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2про стягнення

аліментів на утримання повнолітнього сина, 

який продовжує навчання.

Позивач

вказує,  що від спільного проживання у

шлюбі з відповідачем,  який розірвано 31

грудня 1991 року,  мають повнолітнього

сина - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 нродження.

Позивач

посилається на те,  що її син ОСОБА_3з 01

вересня 2006 року навчається на другому курсі на денній формі навчання

Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного

економічного університету. Проживає разом з нею з часу розірвання шлюбу з

відповідачем.  На утримання сина,  який продовжує навчання потрібно значні

витрати. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання

сина,  хоча працює на посаді начальника

Гусятинського відділення № 3 філії ВАТ КБ «Надра» ТРУ,  тому просить суд стягувати на її користь

аліменти на утримання їх повнолітнього сина, 

який продовжує навчання,  в

розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно,  але н менше 30 % від прожиткового

мінімуму,  починаючи з 02.08.2007 року до

закінчення сином навчання,  але не більше

як до досягнення ним 23 років.

Позивач

в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила позов

задовольнити.

Відповідач

в судове засідання не з»явився,  від

нього до суду надійшла письмова заява з проханням справу розглянути в його

відсутності. Позов визнає повністю і не заперечує щодо його задоволення.

Суд

вважає,  що в матеріалах справи достатньо

доказів,  а тому справу можливо

розглянути у відсутності відповідача.

Вислухавши

доводи позивача,  вивчивши матеріали

справи,  суд вважає,  що позов обґрунтований та підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Судом

встановлено,  що 31.12.1991 року між

позивачем і відповідачем було розірвано шлюб, 

що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1виданого

11.05.1999 року.

Відповідач

ОСОБА_2та позивач ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, 

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  що

підтверджується копією свідоцтва про народження останнього НОМЕР_2,  виданого 25.03.1994 року та копією свідоцтва

про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 26.02.1991 року,  копією свідоцтва про одруженняНОМЕР_4 від

01.09.1999 року.

Як видно

із довідки,  виданої Копичинецькою

міською радою Гусятинського району 01.08.2007 року,  син сторін у справі ОСОБА_3. проживає разом з

матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.

Відповідач

працює та має постійний заробіток,  що

підтверджується довідкою про заробітну плату та інші прибутки за 2007 рік філії

ВАТ КБ «Надра»

ТРУ від 29.08.2007 року № 03-2677.

 2

Довідка

від 25.07.2007 року № 587,  видана

Чортківським інститутом підприємництва і бізнесу Тернопільського національного

економічного університету стверджує те, 

що ОСОБА_3навчається стаціонарно на 2 курсі (група ОП-21)

вищезазначеного ВУЗу.

Відповідач

добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина від першого шлюбу.

Згідно  ст. 

199 СК України батьки за умови , 

що вони можуть надавати матеріальну допомогу зобов'язані утримувати

своїх повнолітніх дочку,  сина до

досягнення ними двадцяти трьох років, 

якщо вони продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної

допомоги.

Встановлені

судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні

доказами.

Виходячи

з матеріального становища сторін,  засад

справедливості,  суд,  вважає за необхідне стягувати з відповідача

аліменти на користь позивача на утримання сина -  ОСОБА_3, 

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  який

продовжує навчання в розмірі ХА частки усіх видів його заробітку (доходу),  починаючи з 02.08.2007 року до закінчення

його навчання у Чортківському інституті підприємництва і бізнесу Тернопільського

національного економічного університету, 

але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-ох років,  роз»яснивши сторонам,  що право на утримання припиняється у разі

припинення навчання ОСОБА_3

Стягнути

з відповідача 51 грн. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь держави.

На

підставі наведеного,   ст.  ст. 

182, 191, 199, 200 Сімейного Кодексу України,  керуючись 

ст.  ст.  10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 367ч.1

ЦПКУкраїни, -

ВСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Стягувати

з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1,  жительки АДРЕСА_2  аліменти на утримання повнолітнього сина

ОСОБА_3,  04 червня 1989 року

народження,  який продовжує навчання в

розмірі 1А частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно,  починаючи з 02.08.2007 року до закінчення

його навчання у Чортківському інституті підприємництва і бізнесу

Тернопільського національного економічного університету,  але не довше ніж до досягнення ОСОБА_323-ох

років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути

з ОСОБА_2судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одну) гривню та 7 (сім) гривень

50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на

користь держави.

Допустити

негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за

один місяць,  в іншій частині рішення

може бути оскаржене.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської

області через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги,  з

подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 

295 ЦПК України.