Рішення

від 12.12.2007 по справі 2-123/2007

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №2-123/2007

Справа №2-123/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12

грудня 2007 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Глібко О.В.

при секретарі - Вакуленко О.Г. розглянув

у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач

ОСОБА_1 звернувся

до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди. Протягом розгляду

справи позивач неодноразово доповнював свої позовні вимоги і остаточно просив

стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 21153гр. 81коп.1

моральну шкоду у розмірі 30000 гр. В судовому засіданні представник позивача

посилалася на такі обставини, що з вини відповідача ОСОБА_1 були заподіяні

середнього ступеня важкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад

його здоров'я, був пошкоджений його одяг. На лікування позивач витратив значні

кошти, змушений був витратити значні кошти на транспортні послуги, дотепер

проходить амбулаторне і періодичне стаціонарне лікування. У зв'язку з

погіршенням стану здоров'я позивач змушений був звільнитися з роботи, в

результаті чого втратив стабільний дохід. Представник позивача пояснила, що в

результаті злочинних дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 була заподіяна значна моральна шкода,

яка виразилася в наступному: позивач протягом тривалого часу випробовував

фізичний біль і моральні страждання у зв'язку з ушкодженнями середнього ступеня

важкості і погіршенням стану здоров'я. Через переживання у зв'язку із

заподіяними травмами погіршився стан здоров'я дружини позивача. Позивач не має

можливості доглядати за 83-річною матір'ю, забезпечувати її і доньку-учня

належним чином, тому що сам має потребу в догляді та лікуванні. Представник

позивача просила позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Відповідач

заперечував проти пред'явленого позову. В судовому засіданні пояснив, що ніяких

тілесних ушкоджень позивачу він не спричиняв, причинний зв'язок між його діями

і тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості у ОСОБА_1 відсутній, тому

він не повинен виплачувати йому матеріальну і моральну шкоду. Просив в

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Суд

вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника

відповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних

висновків.

Згідно

ч.2 ст. 1166 ЦК України особа , яка завдала шкоди, звільняється від

відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В судовому

засіданні були встановлені наступні факти. 29.04.2005 року, приблизно о 14

годині на ринку біля в'їзду в гаражний кооператив «Путієць» за адресою:

АДРЕСА_1 ОСОБА_2 наніс позивачу удар кулаком в обличчя, від якого ОСОБА_1 упав на землю, а

потім ОСОБА_2

2

продовжував

наносити позивачу кілька ударів ногами по тілу, чим спричинив ОСОБА_1 середнього

ступеня важкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я

позивача ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 122

ч.1 КК України і на підставі постанови Московського районного суду міста

Харкова від 24.10.2005 року

кримінальна справа у відношенні його було припинено внаслідок акту амністії.

Потерпілим по кримінальній справі був визнаний позивач ОСОБА_1 Звільнення

ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про

амністію» не є реабілітуючою обставиною для звільнення відповідача від

зобов'язання відшкодувати спричинений ним позивачу збиток. Вина ОСОБА_2 у

скоєнні вищевказаного злочину і спричиненні ним ОСОБА_1 тілесних ушкоджень

середнього ступеня важкості були підтверджені постановою Московського районного

суду міста Харкова (а.с. 12, 13). Також вина відповідача була підтверджена

матеріалами кримінальної справи №

1-1204/05, які були дослідженні в судовому засіданні. Із акту

судово-медичного огляду №1420-С від 4.05.2005 року убачається, що позивач

ОСОБА_1 був побитий відповідачем ОСОБА_2 29.04.2005 року, йому була викликана

бригада СМД і позивач був доставлений бригадою СМД до 4 Харківської міської

клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Експерт зробив

висновок, що спричиненні ОСОБА_1

тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості могли бути отримані в

термін, вказаний оглянутим (а.с. 10, 11).

19.05.2005 року була проведена експертиза, висновок №1656-С, яка повністю

підтвердила висновки первинного огляду позивача. Також висновком експертизи

було встановлено, що свідчення, дані ОСОБА_1 в ході відновлення обстановки і

обставин подій відповідають об'єктивним медичним даним, отриманим при

проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_1 Вказані тілесні ушкодження

середнього ступеню тяжкості могли бути отримані в строк, вказаний в

установочній частині постанови і на які посилається в своїх свідченнях ОСОБА_1

(а.с. 47, 48). Свою вину в скоєнні злочинних дій відносно позивача ОСОБА_2

визнав в своїй власноручній заяві від 24.10.2005 року і просив звільнити його

від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п.«г» Закону України «Про

амністію» за злочин, скоєний ним за ст. 122 ч.1 КК України (а.с. 125).

Вищевказані

обставини були підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_3 яка була допитана в

судовому засіданні.

Суд

критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 оскільки вважає їх

зацікавленими особами по справі. Вказані особи не заявлялися відповідачем і не

були допитані в якості свідків при проведенні слідства по кримінальній справі

відносно ОСОБА_2 та при розгляді справи в Московському районному суді міста

Харкова. В судовому засіданні пояснення вказаних свідків були суперечливими і

такими, що не відповідають матеріалам кримінальної справи № 1-1204/05 і

поясненням сторін по даній цивільній справі.

В результаті

отриманих тілесних ушкоджень позивач тривалий час знаходився на стаціонарному

лікуванні: спочатку в 4-й Харківській міській клінічній лікарні швидкої та

невідкладної медичної допомоги, що підтверджується довідкою (а.с. 9) потім в 25

міській клінічній лікарні міста Харкова, що підтверджується епікризами історій

хвороби (а.с. 33, 34). Також позивач постійно до теперішнього часу знаходиться

на обліку і продовжує амбулаторне лікування у 18 поліклініці міста

 3

Харкова,

що підтверджується довідкою на а.с. 11,

20 та записами в його амбулаторній карті .

Вказане лікування, яке було викликане винними діями відповідача,

потребувало значних матеріальних затрат. Загальна вартість ліків і перев'язних

матеріалів, витрачених позивачем на лікування, склала 8319гр. 33коп.

Суд

вважає, що позивач не надав доказів витрат на лікування, які перебільшують

вищевказану суму 8319гр. 33коп., а також не надав доказів транспортних витрат у

розмірі 372гр. 60коп., придбання і пошкодження спортивного костюму вартістю

850гр., тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 суд залишає без

задоволення. Також суду не доведено позивачем факту неотримання ним за період з

1.05.2005 року до 31.10.2005 року заробітної

плати у розмірі 5396гр., тому в задоволенні вказаних вимог суд позивачу

відмовляє.

Суд

вважає, що позивачу в результаті винних дій відповідача спричинена моральна

шкода, яка виразилася в наступному. Позивач протягом тривалого часу

випробовував фізичний біль і моральні страждання у зв'язку із спричиненням йому

відповідачем тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості. Після отримання

вказаних ушкоджень його стан здоров'я продовжує погіршуватися, що

підтверджується епікризами і записами в амбулаторній карті. Через переживання у

зв'язку із станом здоров'я чоловіка погіршився стан здоров'я дружини позивача,

що підтверджується випискою з історії хвороби ОСОБА_6 на а.с. 38. З вини

відповідача ОСОБА_1 був позбавлений можливості приділяти увагу і забезпечувати

належним чином 83-річну матір і доньку-учня, оскільки сам мав потребу в догляді

та лікуванні (а.с. 10, 35). В результаті з вини відповідача були порушені

нормальні життєві стосунки ОСОБА_1 Виходячи з принципу розумності і

справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить

стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 гр.

На

підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213-215, 226-228 ЦПК України, ст.

ст. 22, 23, 1166-1168 ЦК

України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду за лікування у розмірі 8319  грн.  3: коп., та 1000  грн. 

моральної шкоди, а всього 9319

 грн. 

( дев'ять

тисяч триста дев'ятнадцять гривень 33

коп.) в іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку чере Орджонікідзевський районний суд м.

Харкова шляхом подачі в 10

денний термін дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цьоп протягом 20

днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в

порядку ч.4 ст. 295 ЦПК

України.