Постанова

від 29.07.2015 по справі 817/1874/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1874/15

29 липня 2015 року 12год. 08хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кузнецовську Рівненської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Надія» про стягнення капіталізованих платежів у сумі 192050,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтувані тим, що на виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання що спричинило втрату працездатності" позивач звернувся до ліквідаційної комісії СВК "Надія" із заявою про визнання кредитором по капіталізованих платежах на суму 192050,81грн.

Проте ліквідаційною комісією СВК "Надія" не визнано вимоги позивача, у зв'язку із чим він звернувся до суду із вказаним позовом. Разом з тим, враховуючи те, що середня тривалість життя для чоловіків і жінок у країні на момент звернена до суду змінилась, позивачем було здійснено перерахунок капіталізованих платежів по потерпілих. Згідно нового розрахунку сума капіталізованих платежів становить 192050.81грн.У зв'язку із наведеним просить стягнути вказану суму з СВК "Надія" на рахунок ВВДФССНВВПЗ у м. Кузнецовськ Рівненської області.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, до початку розгляду справи по суті подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи здійснити без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши в порядку письмового провадження подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань як потерпілий, який отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з ними під час роботи на СВК «Надія» та отримує щомісячні страхові виплати з 01.03.2014 безстроково (а.с. 10,11).

У зв'язку з ліквідацією СВК «Надія» Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кузнецовську Рівненської області направило йому розрахунок по капіталізації платежів, необхідних для проведення страхових виплат потерпілому від нещасного випадку на виробництві та членам його сім'ї по вказаних працівниках на загальну суму 192050?81 грн. та заяву від 12/05/2015 №01-09/172 про визнання кредитором на дану суму (а.с. 6-8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

За приписами статті 46 Закону, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та інше.

З 01.01.2015 правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV.

Згідно зі статтею 110 Цивільного кодексу України юридична особа може бути ліквідована за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14 червня 2001 року № 33-36275 "Щодо державної реєстрації нормативно-правового акта" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не відноситься до кола органів, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від з жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Проте нормативно-правові акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є чинними і застосовуються без державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Частиною 4 вищевказаного Порядку визначено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Виходячи з аналізу Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, вбачається, що в даному Порядку не вказано механізм капіталізації платежів по підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації. Приписами ст. 46 Закону України 1105-XIV від 23.09.1999 врегульовано систему фінансування та джерела коштів Фонду, проте означений Закон не регламентує, яким чином ліквідується підприємство, а чітко зазначає, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та інше.

Тобто, капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, повинна проводитись саме в період ліквідаційної процедури підприємства, оскільки саме після відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання всіх його грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 26.06.2012.

Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації. Позивачем для визначення періоду для капіталізації використовувалися дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України.

Враховуючи наведений порядок, позивач здійснив розрахунок нарахування капіталізації платежів по особовій справі потерпілого ОСОБА_1 , який склав 192050,81грн.

Розрахунок вказаних платежів, та його розмір відповідачем не оспорювались.

Відповідно до пункту 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторі в забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини 3 статті 110 цього Кодексу, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Як встановлено судом відповідач прийняв рішення про ліквідацію, як платоспроможна юридична особа.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону вирішено утворити Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

Разом з тим, згідно з п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV, до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В свою чергу, абзацом 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV передбачено, що в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду соціального страхування України за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV також встановлено, що одним із джерел формування коштів Фонду соціального страхування України є капіталізовані платежі, які надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог пунктів 1, 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 06.05.2000 №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. Капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Суд приходить до висновку, що зазначені норми Цивільного кодексу України та законодавства у сфері соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, які були чинними як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення даної адміністративної справи судом встановлюють обов'язок страхувальника у всіх випадках своєї ліквідації, а не лише у разі ліквідації підприємства-банкрута, проводити капіталізацію платежів для продовження здійснення страхових виплат потерпілим особам на майбутнє.

За наведених обставин, позовні вимоги є належними та обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Як передбачено статтею 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" (код ЄДРПОУ 30626940) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області капіталізовані платежі на суму 192050,81 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.