Постанова

від 11.08.2015 по справі 815/2770/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2770/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 року 10 год. 10 хв. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретар судового засідання Петкова Ю.В.,

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства В«Артек-СоюзВ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства В«Артек-СоюзВ» (далі - ПП В«Артек-СоюзВ» або позивач) до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеської області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси або відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2015 року №0000582205.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси складено акт перевірки від 04.03.2015 року, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2015 року №0000582205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Обґрунтовуючи неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на те, що у ході перевірки інспектору були надані договір, акти виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості по рахункам, первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні), банківські та інші документи, однак, податковим органом не було прийнято вказані документи до уваги. Водночас, стосовно посилання перевіряючого на те, що під час перевірки ПП В«Артек-СоюзВ» не надані документи, що підтверджують транспортування товару та документи, які свідчать про належну якість товару, позивач у позові зазначає, що у позивача не може бути документів, що свідчать про транспортування товару, оскільки згідно договору поставки від 01.08.2014 року, поставка товару здійснювалась автотранспортом постачальника - ТОВ «Роден Інвест». Разом з цим, позивач вказує, що документи про якість товару не представляють собою цінності та були знищені, оскільки сировину, поставлену від ТОВ «Роден Інвест», використано в повному обсязі.

Також, позивач зазначає, що висновки ДПІ про нереальність угод зроблені на підставі податкової інформації по підприємству-постачальнику ТОВ «Роден Інвест», однак, у судовому порядку правочини недійсними не визнавались.

Таким чином, позивач зазначив про відсутність будь - яких порушень з його боку, посилаючись на те, що ним надано первинну документацію, яка підтверджує факт поставки товарів та свідчить про реальність отримання товару від підприємства-постачальника.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов (т.2 а.с.44-47), в яких зазначив, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП В«Артек-СоюзВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року та з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.03.2015 року №15/22-213/30741489/1100. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 27.03.2015 року №0000582205 про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 292198 грн.

Як зазначається у запереченнях на адміністративний позов, для надання послуг громадського харчування відповідно до договорів, укладених позивачем із МОУ, ПП В«Артек-СоюзВ» (покупець) уклав з ТОВ «Роден Інвест» (постачальник) договір поставки № 240714 від 24.07.2014 року, відповідно якого постачальник зобов'язується поставити овочі та інші продукти харчування. Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Роден Інвест» (постачальник) було укладено договір поставки №0108/14 від 01.08.2014 р., відповідно якого постачальник зобов'язується поставити овочі та інші продукти харчування (предмет договору співпадає з предметом договору від 24.07.2014 р.). Отже, як вказує відповідач, з 01.08.2014 р. договір поставки №240714 від 24.07.2014 р. вже втратив чинність та не діяв.

Водночас, у запереченнях вказано, що ТОВ «Роден Інвест» (код ЄДРПОУ 39241158) на виконання умов вищевикладених договорів платнику податків виписав (оформив) видаткові накладні та податкові накладні. При цьому, реєстри бухгалтерського обліку (реєстри аналітичного обліку) класу 2 «запаси», в яких відображено операції з оприбуткування вищевказаних ТМЦ (робіт, послуг), класу 1 «незворотні активи», класу 8 «витрати за елементами» та класу 9 «витрати діяльності», в яких відображено операції з використання ТМЦ (робіт, послуг), отриманих від вищевказаного контрагента в серпні, жовтні 2014 року до перевірки платником податків надано не було.

Також, відповідач посилається на те, що будь-які доповнення до зазначених договорів щодо зміни умов поставки Позивачем до перевірки також не надано. Крім того, до перевірки платником податків не надані документи (товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару), які підтверджують транспортування ТМЦ від постачальника - TOB «Роден Інвест» до покупця та ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти на овочі та інші продукти харчування.

Крім того, відповідач зазначив про порушення, які містяться в первинних господарських та бухгалтерських документах позивача, які надавалися до перевірки та надані до суду й містяться у матеріалах справи.

Щодо податкових накладних, відповідач зазначив, що ПН за 12.08. - 20.08.2014 р. та за 10-12, 14, 16, 20 жовтня 2014 р., нібито виписані на виконання Договору поставки № 240714 від 24.07.2014 р., який на той період вже втратив чинність та не діяв. Також у них відсутні прізвище особи, що їх виписала, її посада, тобто не можливо ідентифікувати хто саме їх виписував.

Стосовно видаткових накладних, у запереченнях зазначено, що вони складені із серйозними та численними помилками, із порушенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, а саме: не можливо ідентифікувати посадових осіб «РОДЕН ІНВЕСТ», які їх виписували; не можливо ідентифікувати посадових осіб Позивача, які здійснювали прийомку товару; ВН №76 від 20.08.2014 р. - взагалі не підписана посадовими особами позивача.

Також, відповідач вказує, що у всіх ВН відсутня печатка позивача про їх отримання; у графі «договір» помилково зазначена назва контрагента TOB «Роден Інвест», що унеможливлює розуміння того, на виконання якого саме договору поставки: від 24.07.2014 р. чи від 01.08.2014 р. вони були виписані; графа «склад» також не дає змоги зрозуміти на який саме військовий об'єкт здійснювалася поставка ТМЦ, оскільки не містить ні назву військової частини, ні її адресу, перелік яких наведений у договорі №286/2/13/10 від 24.04.2013 року, укладеному між Міністерством оборони України (замовник) та платником податків (виконавець).

Наведені вище недоліки видаткових та податкових накладних, численні порушення та неточності, допущені при їх складанні, на думку відповідача, фактично, нівелюють їх як докази проведення господарської операції та не можуть бути враховані судом як первинні господарські документи.

Таким чином, відповідач вважає що винесені податкові повідомлення-рішення за порушення податкового законодавства скасуванню не підлягають, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих під час розгляду справи поясненнях та на подані до суду докази.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

На підставі направлення № 194 від 18.02.2015 року, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.02.2015 року №193 (т.2 а.с.25-27), згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з 19.02.2015 року по 25.02.2015 року проведена позапланова документальна виїзна перевірка приватного підприємства В«Артек-СоюзВ» , код ЄДРПОУ30741489, з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року та з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року.

Копію наказу та направлень на перевірку вручено під розписку бухгалтеру підприємства, що вбачається з вказаних вище документів. Перевірку проведено з відома директора підприємства ОСОБА_3 та в присутності бухгалтера ОСОБА_4

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області складено акт від 04.03.2015 року №15/22-213/30741489/1100, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій ПП В«Артек-СоюзВ» з ТОВ «Роден Інвест» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року у сумі ПДВ 204425 грн. та за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року у сумі ПДВ 29333 грн. (т.1 а.с.91.104, 120-143).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ПП В«Артек-СоюзВ» надало на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заперечення (т.1 а.с.145-147, т.3 а.с.185-187), за результатом розгляду яких ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області відмовила у розгляді даних заперечень (т.3 а.с.188).

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2015 року №0000582205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 233758 грн. - за основним платежем та на 58440 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (т.1 а.с.90).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору та оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення, подавши скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області (т.3 а.с.189-191). Рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 27.04.2015 року №1298/10/15-32-10-02-07 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 27.03.2015 року №0000582205 залишено без змін, а первинна скарга директора ПП В«Артек-СоюзВ» - без задоволення (т.3 а.с.192-197).

Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 27.03.2015 року №0000582205 базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно п.2.10 акту перевірки, під час її проведення та встановлення порушення з боку позивача, відповідачем використано декларації з ПДВ за серпень та жовтень 2014 року, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за серпень та жовтень 2014 року, договори щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, банківські виписки, податкові та видаткові накладні за серпень та жовтень 2014 року, податкова інформація щодо ТОВ «Роден Інвест» за серпень та жовтень 2014 року.

Як зазначено відповідачем в акті, фактично, у періодах, які перевірялися, підприємство займалось послугами по забезпеченню харчуванням особового складу військових частин та військових навчальних закладів. На виконання умов договорів про закупівлю послуг громадського харчування від 24.04.2013 року №286/2/13/10 та від 26.08.2014 року №286/2/14/39, укладених між Міністерством оборони України (замовник) та ПП В«Артек-СоюзВ» (виконавець), виконавець зобов'язується надати замовнику послуги щодо забезпечення харчуванням за контрактом (послуги щодо забезпечення харчуванням особового складу військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних умовах), а замовник зобов'язується прийняти такі послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору. Місцем надання таких послуг є військові частини та військові начальні заклади (представники замовника), які дислоковані в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, які визначені договорами.

Також, як зазначається в акті перевірки, для виконання таких послуг з надання громадського харчування між представниками замовника та ПП В«Артек-СоюзВ» були укладені додаткові договори по наданню в безоплатне користування рухомого та нерухомого військового майна, що знаходиться на території військових частин та військових навчальних закладів.

Водночас, актом перевірки зафіксовано, що для надання послуг громадського харчування відповідно до вищенаведених договорів, ПП В«Артек-СоюзВ» (Покупець) укладено з TOB "РОДЕН ІНВЕСТ" (Постачальник) договір поставки № 240714 від 24.07.2014 року, відповідно якого постачальник зобов'язується поставити овочі та інші продукти харчування. TOB "РОДЕН ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39241158) на виконання умов договору з ПП В«Артек-СоюзВ» були виписані (оформлені) видаткові накладні та податкові накладні за серпень та жовтень 2014 року (відомості про вказані первинні документи наведено в табл. 6, 8 на стор. 6-11 акту перевірки). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту серпня та жовтня 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за ці періоди. Відповідно до платіжних документів, наданих до перевірки, розрахунки між суб'єктами господарювання за товари, які вказані у вищенаведених податкових та видаткових накладних, проводились у безготівковій формі.

Разом з цим, в акті перевірки зазначається, що реєстри бухгалтерського обліку (реєстри аналітичного обліку) класу 2 «запаси», в яких відображено операції з оприбуткування вищенаведених ТМЦ (робіт, послуг), класу 1 «незворотні активи», класу 8 «витрати за елементами», класу 9 «витрати діяльності», в яких відображено операції з використання ТМЦ (робіт, послуг) отриманих від вищевказаного контрагента в серпні та жовтні 2014 року, та класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи», в яких відображено операції по розрахункам з вищевказаним контрагентом в серпні та жовтні 2014 року до перевірки підприємством ПП В«Артек-СоюзВ» надано не було.

Водночас, актом зафіксовано, що на обов'язковий письмовий запит в ході проведення перевірки від 23.02.2015 року №1361/10/15-52-22-03 щодо надання таких документів, - відповіді від платника отримано не було.

Посилаючись на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1, п.44.3, п.44.6, п.44.7 ст.44 ПК України, відповідач в акті перевірки зазначає, що ненадання під час перевірки вищевказаних реєстрів бухгалтерського обліку (реєстри аналітичного обліку) не дає змоги підтвердити правомірність формування показників податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Роден Інвест» за серпень та жовтень 2014 року.

Крім того, в акті зазначається, що до перевірки ПП В«Артек-СоюзВ» не надано документи (товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару), які підтверджують транспортування ТМЦ від постачальника ТОВ «Роден Інвест» до покупця ПП В«Артек-СоюзВ» .

Разом з цим, актом зафіксовано, що згідно наданих до перевірки документів, підприємством одночасно перевозились в серпні, жовтні 2014 року продукти харчування з порушенням правил перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України.

Під час перевірки ПП В«Артек-СоюзВ» будь-яких ветеринарних, санітарних та якісних сертифікатів, свідоцтв, довідок, паспортів на овочі та інші продукти харчування, тощо надано не було.

Також, в акті перевірки зазначається, що відповідно до отриманої від ДПІ у Деснянському районі Головного управління податкової інформації по підприємству-постачальнику TOB "Роден Інвест" за серпень та жовтень 2014 року, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

З урахуванням зазначеного, в акті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зазначається, що ненадання ПП В«Артек-СоюзВ» під час перевірки реєстрів бухгалтерського обліку (реєстри аналітичного обліку), в яких відображено операції з використання ТМЦ (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Роден Інвест» в серпні, жовтні 2014 року, а також відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів, що свідчать про транспортування товару, будь-яких ветеринарних, санітарних та якісних сертифікатів, свідоцтв, довідок, паспортів на придбані продукти харчування, відсутність достатньої кількості робітників, основних фондів, автотранспортних засобів, технічної можливості ТОВ «Роден Інвест» виконувати транспортування товару вказує про нереальність здійснення зазначених послуг з поставки продуктів підприємству ПП В«Артек-СоюзВ» .

Таким чином, в акті зазначається, що в порушення п.198.1, п.198.3 Податкового кодексу України, ПП В«Артек-СоюзВ» , у зв'язку із відсутністю підтвердження факту придбання товару у ТОВ «Роден Інвест», занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 233757,84 грн., у тому числі, серпень 2014 року - 204424,5 грн., жовтень 2014 року - 29333,34 грн.

Суд погоджується з висновками відповідача в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність та товарність проведених господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «Роден Інвест» та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, а також, правомірність включення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» (далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Згідно з п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Таким чином, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту, тоді як первісною визначальною умовою, при наявності якої у платника податку виникає право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, виступає сам факт здійснення відповідної господарської операції.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Водночас, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування податкового кредиту за рахунок відповідної суми податку на додану вартість.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

При цьому, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

В акті перевірки зазначається та представником позивача під час розгляду справи не заперечувалось, що видами діяльності, якими фактично займався позивач у періоді, що перевірявся, були - 10.71 - виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних і кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 56.29 - постачання інших готових страв.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено актом перевірки, між ПП В«Артек-СоюзВ» (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) укладено договір про закупівлю послуг громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних і польових умовах та годування штатних тварин) від 24.04.2013 року №286/2/13/10 (т.1 а.с.149-163), п.1.1 якого передбачено, що виконавець зобов'язується у 2013 році надати замовнику послуги громадського харчування (харчування, забезпечення харчуванням особового складу військового навчального закладу Збройних Сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних і польових умовах та годування штатних тварин), зазначені у специфікації Договору, у тому числі освіження (оновлення) продовольства, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору. Згідно п.1.2 Договору місцем надання таких послуг є військові частини та військові начальні заклади (представники замовника), які дислоковані в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, які визначені цим Договором. Відповідно до п.10.1 Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

Також, до вказаного договору сторонами складені додатки, які є невід'ємними частинами договору та укладені додаткові угоди (т.1 а.с.164-178).

При цьому, суд зазначає, що в акті перевірки міститься посилання на укладений ПП В«Артек-СоюзВ» (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) договір про закупівлю послуг громадського харчування від 26.08.2014 року №286/2/14/39, однак копії даного договору позивачем до суду не надано.

Водночас, слід відмітити, що позивачем не надано до суду ані додаткової угоди, ані жодного іншого документу на підтвердження отримання дозволу на надання послуг громадського харчування для Міністерства оборони України, зокрема, протягом серпня 2014 року.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що для виконання умов Договору про закупівлю послуг громадського харчування, ПП В«Артек-СоюзВ» уклало із КЕВ м. Одеси договори №10 від 23.09.2011 року та №17 П від 15.09.2011 року використання нерухомого військового майна, яке відповідно до Закону України від 11 січня 2011 року №2899-VI «Про внесення змін до розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону Україну «Про здійснення державних закупівель» дозволяється передавати на безоплатній основі та на умовах господарювання - переможцям процедур закупівлі у 2009-2010 роках послуг з харчування військовослужбовців Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах, розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Пироговська, 2, військове містечко №11 та розташованого в Первомайському гарнізоні за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, військове містечко №22, буд.№169,174 (т.1 а.с.208-222, 223-240). Умовами вказаних договорів передбачено, що дані Договори можуть бути пролонговані у разі складання нового Договору про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством Оборони України.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ПП В«Артек-СоюзВ» (покупець) було укладено договір поставки з ТОВ «Роден Інвест» (постачальник) від 24.07.2014 року №240714 (т.1 а.с.14-17), згідно якого постачальник зобов'язується поставити в обумовлені Договором строки овочі та інші продукти харчування (товар) в асортименті, визначеному сторонами, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити постачальнику його вартість на умовах, встановлених Договором. Відповідно до п.1.2 Договору кількість та асортимент товару, ціна одиниці товару, а також, вартість партії товару визначається сторонами у видаткових накладних на поставку партії товару, які є невід'ємною частиною Договору. Зі сторони покупця видаткові накладні підписують особи, уповноважені довіреностями Покупця. На видаткових накладних також проставляється відтиск відповідного штампу чи печатки Покупця про приймання партії товару. Пунктом 3.2 Договору визначено, що якість товару підтверджується посвідченням якості, яке видається заводом - виробником, сертифікатом відповідності або іншими відповідними документами та (або) їх копіями. Згідно п.4.1, п.4.2 Договору, поставка товару здійснюється Постачальником автомобільним транспортом, базис поставки - DDP, адреса поставки (склади покупця, розташовані за адресою («в/ч»). Товар поставляється партіями згідно погоджених сторонами електронним або телефонним, або телефаксограмним шляхом заявок на поставку окремої партії товару. Відповідно до п.4.3 Товар поставляється протягом 7 календарних днів з дня отримання покупцем заявки. Пунктом 4.4 Договору визначено, що датою поставки партії товару вважається дата приймання товару уповноваженою особою покупця, підтверджена її підписом у видатковій накладній на поставку партії товару. Відповідно до п.5.1,5.2 Договору сторони погодились, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (№П-6 від 15.06.1965 р.) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (№п-7 від 24.04.1966 р.). Згідно п.10.1 Договору, він набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2014 року включно.

У якості доказів підтвердження здійснення господарських операцій з придбання ПП В«Артек-СоюзВ» товару у ТОВ «Роден Інвест» в період серпень, жовтень 2014 року, позивачем надано до суду незасвідчені копії: видаткових накладних, податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахункам (т.1 а.с.18-52, 53-89, 105-113) та засвідчені директором ПП В«Артек-СоюзВ» копії: оборотно-сальдових відомостей (т.1 а.с.179-184), банківських виписок по рахункам позивача (т.1 а.с.204-207), заявок на отримання продовольства (т.2 а.с.79-93).

Також, з боку позивача у якості доказів, які на думку останнього підтверджують фактичність отримання придбаного у ТОВ «Роден Інвест» товару та використання його в межах здійснення господарської діяльності позивача, було надано до суду засвідчені копії: зведених актів приймання наданих послуг з харчування за період серпень 2014 року, жовтень 2014 року згідно з Договором від 24.04.2013 року №286/2/13/10 (т.1 а.с.241-258, т.2 а.с.1-24); оборотно-сальдових відомостей по рахунку 201 (т.2 а.с.51-57); накладних (т.2 а.с.99-210,212-250, т.3 а.с.1-10), накладних на внутрішнє переміщення (т.2 а.с.211, т.3 а.с.11-55,57-62,65-89,92-122,124-130,134-158,160-168,171-172,174-184), актів списання (т.3 а.с.56,63-64,90,123,131-133,159,169-170,173).

Суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за серпень та жовтень 2014 року, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень та жовтень, 2014 року та додатком №5 до них по контрагенту ТОВ «Роден Інвест» (т.1 а.с.185-200).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємозв'язок, суд критично ставиться до зазначених документів як до доказів фактичного отримання позивачем послуг товарів та використання цих товарів у власній господарській діяльності та погоджується із встановленими ДПІ порушеннями позивачем п.198.1., п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється, з огляду на наступне.

Щодо наданих позивачем копій податкових накладних за період серпень, жовтень 2014 року, виписаних ТОВ «Роден Інвест» на виконання умов договору поставки від 24.07.2014 року №240714, суд зазначає, що на усіх вказаних податкових накладних міститься лише підпис особи, яка виписала податкові накладні та печатка підприємства-постачальника, однак в порушення ст.201 ПК України, Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року №10 не міститься ініціалів та прізвища особи, яка склала ці податкові накладні, що унеможливлює суд встановити особу, яка склала такі податкові накладні та відповідно, її повноваження на їх складання.

Стосовно наданих позивачем копій видаткових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та звітність в УкраїніВ» та такі документи повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, з наданих позивачем копій видаткових накладних вбачається, що в зазначених документах в порушення ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та звітність в УкраїніВ» та п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку не зазначені прізвище, посада осіб, відповідальних за відвантаження (відпуск) товару з боку постачальника та відповідальних за отримання товару з боку покупця (окрім видаткових накладних №144 від 20.10.2014 року, №135 від 14.10.2014 року, №134 від 12.10.2014 року№129 від 10.10.2014 року, в яких міститься прізвище особи «Шатайлов» у графі «Отримав»), а також не міститься печатки у графі «Отримав (ла) з боку покупця. При цьому, до суду з боку позивача не було надано жодного документу на підтвердження повноважень вказаної особи на отримання ТМЦ від ТОВ «Роден Інвест», як то, копій довіреностей, журналу реєстрації довіреностей, наказу про призначення вказаної особи на посаду на підприємстві позивача, тощо.

В свою чергу, надана до суду копія штатного розкладу позивача на 2014 рік (т.1 а.с.201-203) визначає лише найменування посад та їх кількість на підприємстві позивача, однак не містить жодних даних, які б встановлювали посаду особи «Шатайлов» на підприємстві позивача.

Разом з цим, підписи та печатки, які наявні у вказаних вище видаткових накладних у графі «Відвантажив (ла)» та підпис у графі «Отримав (ла)», і наявність прізвища особи у графі «Отримав (ла)» у видаткових накладних №144 від 20.10.2014 року, №135 від 14.10.2014 року, №134 від 12.10.2014 року №129 від 10.10.2014 року, за відсутності документів, підтверджуючих повноваження цієї особи, не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції по відвантаженню товару з боку контрагента позивача та встановити осіб та повноваження таких осіб по отриманню товару з боку позивача. Водночас, у всіх видаткових накладних у графі «Отримав (ла)» вказано «за довіреністю» без зазначення її номеру та дати. Крім того, у видатковій накладній №76 від 20.08.2014 року взагалі відсутні будь-які дані у графі «Отримав (ла)».

Тобто, з наданих позивачем копій видаткових накладних неможливо зробити достовірний висновок щодо фактичності передачі товару за укладеною угодою, наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (-ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару. Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні згаданої господарської операції, що позбавляє суд можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Крім того, графа «склад» у вказаних видаткових накладних, також не дає змоги встановити на який саме військовий об'єкт здійснювалася поставка ТМЦ, оскільки не містить ні назву військової частини, ні її адресу, перелік яких наведений у договорі №286/2/13/10 від 24.04.2013 року, укладеному між Міністерством оборони України (замовник) та ПП В«Артек-СоюзВ» (виконавець).

Разом з цим, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні документи щодо транспортування вказаного товару, та на пропозиції суду надати такі документи, з боку позивача останніх надано не було. При цьому, у позовній заяві позивач посилався на те, що у ПП В«Артек-СоюзВ» не може бути документів, що свідчать про транспортування товару, оскільки згідно договору поставки від 01.08.2014 року, поставка товару здійснювалась автотранспортом постачальника - ТОВ «Роден Інвест».

Суд критично оцінює твердження позивача щодо відсутності у нього товарно-транспортних накладних через те, що поставка товару здійснювалась його контрагентом, з огляду на наступне.

По-перше, позивач посилається у позовній заяві на те, що згідно договору поставки від 01.08.2014 року, поставка товару здійснювалась автотранспортом постачальника - ТОВ «Роден Інвест», однак податкові накладні, копії яких позивачем надано до суду, виписані на виконання умов договору від 24.07.2014 року №240714.

По-друге, відповідно до ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до статті 48 Закону України В«Про автомобільний транспортВ» , пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, згідно з встановленими правилами один екземпляр товарно-транспортної накладної повинен залишатися у вантажоотримувача, однак, позивачем відповідні документи до суду не надані.

Водночас, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що документи про якість товару не представляють собою цінності та були знищені, оскільки сировину, поставлену від ТОВ «Роден Інвест», використано підприємством позивача в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось судом, пунктом 3.2 Договору від 24.07.2014 року №240714 визначено, що якість товару підтверджується посвідченням якості, яке видається заводом - виробником, сертифікатом відповідності або іншими відповідними документами та (або) їх копіями.

При цьому, відповідно до п.2.3 договору № 286/2/13/10 від 24.04.2013 року, на все продовольство, що закуповується Виконавцем (ПП В«Артек-СоюзВ» ) повинні бути в наявності документи, встановлені нормативно-правовими актами України, що засвідчують якість і безпеку продукту, дату та місце його виготовлення.

В свою чергу, посилаючись на знищення таких документів, позивач не надає до суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, як то акт (акти) знищення вказаних документів, наказ (накази) про призначення комісії щодо знищення вказаних документів, тощо.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що позивачем не доведено факт реальної поставки товару від ТОВ «Роден Інвест», оскільки до суду на підтвердження перевезення вантажу автомобільним транспортом не надані не лише товарно-транспортні накладні, які згідно з чинним законодавством є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичними документами, що призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, але й взагалі будь-які документи, що свідчили б про транспортування (поставку) товару. Крім того, не надання позивачем відповідних сертифікатів, свідоцтв, довідок щодо якості товару, наявність яких передбачена вищевказаними договорами, також, позбавляє суд можливості встановити фактичність отримання позивачем товару (продовольчих товарів).

Крім того, суд не приймає до уваги надані з боку позивача зведені акти приймання наданих послуг з харчування за період серпень 2014 року, жовтень 2014 року згідно з Договором від 24.04.2013 року №286/2/13/10 у якості доказів використання придбаних у ТОВ «Роден Інвест» товарів, оскільки у вказаних зведених актах зазначені дати надання послуг, назва послуг та норма харчування, зокрема, «№10 - загальновійськовий набір сухих продуктів, №1 - загальновійськова для військовослужбовців строкової служби в стаціонарних умовах», однак не міститься жодних даних щодо товарів, які, за твердженням позивача, були придбані у ТОВ «Роден Інвест».

Водночас, надані до суду з боку позивача копії зведених актів за періоди з 01.08.2014 року по 10.08.2014 року та з 01.10.2014 року по 10.10.2014 року жодним чином не стосуються предмету спору, оскільки податкові та видаткові накладні датовані у серпні 2014 року, починаючи з « 12.08.2014 року», а у жовтні 2014 року - з « 10.10.2014 року».

Також, надані з боку позивача копії заявок на отримання продовольства не можуть слугувати належним доказом, що підтверджує фактичне постачання товару, оскільки на копіях вказаних заявок відсутнє погодження з боку ТОВ «Роден Інвест».

Разом з цим, надані до суду з боку позивача копії накладних та накладних на внутрішнє переміщення у якості доказів підтвердження отримання товару від ТОВ «Роден Інвест», не беруться судом до уваги, оскільки зміст вказаних документів не надає змоги встановити, що зазначені у них товари є саме тими товарами, які придбавалися позивачем у його контрагента ТОВ «Роден Інвест».

При цьому, суд також критично ставиться до наданих з боку позивача актів списання товару, оскільки, по-перше, вказані акти не містять жодних посилань на те, що такі товари придбавались саме у ТОВ «Роден Інвест» за вищевказаними податковими та видатковими накладними, а по-друге, вказані акти не містять посад та прізвищ осіб, які уповноважені підписувати ці акти з боку позивача (голова та члени комісії по списанню).

Таким чином, під час винесення рішення у справі суд приймає до уваги, що ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи судом, позивачем не було надано належних та допустимих доказів використання, так званих, придбаних позивачем у ТОВ «Роден Інвест» товарів у власній господарській діяльності.

Отже, позивачем документально не підтверджено облік придбаного товару, його оприбуткування та використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у власній господарській діяльності підприємства, що є обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та є додатковим свідченням реальності здійснення господарської операції, а тому посилання позивача щодо використання придбаного товару в господарській діяльності підприємства ґрунтуються на узагальнюючих припущеннях, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

Суд зазначає, що позовна заява не містить опису фактичного виконання господарських зобов'язань за укладеним з контрагентом договором, у зв'язку з чим судом з'ясовувалося у уповноваженого представника позивача питання щодо фактичності й достовірності здійснення господарських операцій. Водночас, в межах предмету доказування по справі, представник позивача не надав зрозумілих та аргументованих пояснень стосовно того яким чином здійснювалась поставка товару до підприємства, ким було отримано товар з боку позивача, де зберігався товар, а також ґрунтовних пояснень стосовно того, як вказаний товар було використано в господарській діяльності позивача.

Суд також зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою, проте, не єдиною умовою для набуття позивачем права на податковий кредит, оскільки сам по собі факт виписування документів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

З огляду на викладені положення законодавства, суд зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, платник податків повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності.

Отже, наявність вказаних видаткових та податкових накладних, які містять певні недоліки та не відповідають вимогам діючого законодавства, за відсутності товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості на товар, належних доказів подальшого використання у господарській діяльності позивачем не є достатньою підставою для визнання правомірності віднесення спірних сум до складу податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються належними первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що представником позивача була надана до суду копія заяви про втрату документів із зазначенням їх найменування та кількості аркушів та довідка районного відділу МВС (т.2 а.с.94-97), однак під час розгляду справи представник позивача не вказував на те, що серед втрачених документів містяться документи, що підтверджують виконання спірних господарських операцій та які не були надані до суду.

При цьому, суд враховує, що позивач у своєму позові посилався на відсутність у нього товарно-транспортних накладних через те, що поставку товару здійснював його контрагент та на відсутність паспортів та сертифікатів якості через те, що такі були знищені.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність у справі належного документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Роден Інвест» щодо поставки товару та на недоведеність подальшого використання цього товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень і жовтень 2014 року суми ПДВ у загальному розмірі 233757,84 грн., у зв'язку із чим погоджується із висновком відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість у вказаному розмірі.

Отже, на думку суду, донарахована контролюючим органом сума грошового зобов'язання і накладення штрафних санкцій відповідає вимогам ст.54, ст.57 ПК України на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Усі інші доводи позивача та його представника суд вважає безпідставними та необґрунтованими. При цьому, слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі В«Серявін та інші проти УкраїниВ» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані до суду докази окремо та у взаємному зв'язку, суд дійшов висновку про недоведеність доводів позивача про недопущення ним фактів порушення податкового законодавства згідно акту перевірки. З урахуванням зазначеного суд вважає правомірним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства «Артек-Союз» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000582205 від 27.03.2015 року державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області на суму 233758 гривень НДС та 58440 гривень штрафні санкції.- відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стягнути з приватного підприємства «Артек-Союз» (код ЄДРПОУ 30741489) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 4384, 80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягомдесяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 12.08.2015

Суддя С.М. Корой

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства «Артек-Союз» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000582205 від 27.03.2015 року державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області на суму 233758 гривень НДС та 58440 гривень штрафні санкції.- відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стягнути з приватного підприємства «Артек-Союз» (код ЄДРПОУ 30741489) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 4384, 80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

11 серпня 2015 року.