Постанова

від 26.11.2015 по справі 815/2770/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2770/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання - Богдановій С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Артек-Союз" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Артек-Союз" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

15.05.2015р. приватне підприємство "Артек-Союз" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.03.2015р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 292 198 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 233 758 грн. та штрафними санкціями - на 58 440 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про непідтвердження реальності господарських операцій по поставці від ТОВ "Роден-Інвест" продуктів харчування ґрунтуються на припущеннях та спростовуються первинними документами, які надані до перевірки. Також позивач зазначає, що отриманий товар від ТОВ "Роден-Інвес" він використав у власній господарській діяльності шляхом продажу товару військовим частинам на підставі відповідного договору з Міністерством оборони України.

ДПІ заперечувала проти позову, посилаючись на законність та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. На підставі викладеного відповідач просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

Проведеною ДПІ плановою документальною виїзною перевіркою ПП "Артек-Союз" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Роден-Інвест" за серпень та жовтень 2014р., за результатами якої 04.03.2015р. складений акт № 15/22-213/30741489/1100, встановлені порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 233 758,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що основним видом діяльності ПП "Артек-Союз" в періодах, що перевірялись, є надання послуг по забезпеченню харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів з дислокацією в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. На виконання умов договору з Міністерством оборони України, позивач уклав з ТОВ "Роден-Інвест" договір на поставку овочів та інших продуктів харчування. В зв'язку із ненаданням в ході перевірки регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені операції з придбання та використання ТМЦ податковий орган прийшов до висновку про непідтвердження формування показників податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ "Роден Інвест". Крім того, ПП "Артек-Союз" не надані ТТН, що підтверджують транспортування товару від постачальника ТОВ "Роден-Інвест", сертифікати якості придбаних продуктів харчування, що також ставить під сумнів реальність даних поставок. Податковим органом також врахована інформація щодо відсутності ТОВ "Роден-Інвест" за місцем розташування, що стало наслідком для складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента-постачальника.

За висновками акту перевірки 27.03.2015р. ДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення від 27.03.2015р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 292 198 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 233 758 грн. та штрафними санкціями - на 58 440 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності доводів ДПІ щодо нереальності господарських операцій позивача по отриманню продуктів харчування від ТОВ "Роден-Інвест" та обґрунтованості прийнятого ППР.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За обставинами справи позивач на виконання умов договорів поставки протягом серпня та жовтня 2014р. отримав від ТОВ "Роден-Інвест" продукти харчування. Всього вартість отриманого товару склала 1 402 547,25 грн., в т.ч. ПДВ - 233 758 грн.

На підтвердження отриманого товару, робіт та наданих послуг позивачем надані копії договорів поставки від 24.07.2014р. № 240714 та від 01.08.2014р. № 0108/14, заявки на отримання товару, видаткові та податкові накладні, дані про оплату в безготівковій формі за поставлений товар (т.1 а.с.10-89, т.2 а.с.79-93, стор.10-11 акту перевірки).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, виписаних ТОВ "Роден-Інвест", а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Судова колегія критично оцінює висновки суду першої інстанції щодо недоліків у видаткових накладних по операціям позивача з ТОВ "Роден-Інвест", а саме відсутність печатки ТОВ "Артек-Союз", прізвища отримувача товару, дати та номеру довіреності, оскільки зазначені обставини при дослідженні вказаних первинних документів не являлись підставою для відповідних висновків податкового органу в ході проведення перевірки.

Відповідно до пункту 4.1 умов Договору поставка товару здійснюється постачальником автомобільним транспортом, базис поставки DDP - склади покупця, розташовані за адресою військових частин.

Оцінюючи доводи позивача про реальність операцій з ТОВ "Роден-Інвест", як обґрунтовані, судова колегія враховує, що операції з покупкою зазначених товарів - продуктів харчування необхідні позивачу для здійснення основних видів діяльності, якими є виробництво хліба та хлібобулочних виробів (КВЕД 10.71) та постачання інших готових страв (КВЕД 56.29).

Згідно акту перевірки основним видом діяльності ПП "Артек-Союз" є надання послуг по забезпеченню харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів з дислокацією в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (стор.5 акту перевірки). Для забезпечення обсягом робіт 24.04.2013р. позивач уклав з Міністерством оборони договір № 286/2/13/10, відповідно до якого зобов'язується у 2013р. надати МО України послуги громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу в/ч та військових навчальних закладів ЗСУ). Додатковою угодою № 18 від 12.05.2014р. дія зазначеного договору продовжена на 2014 рік. (т.1 а.с.149-178).

На підтвердження використання отриманого товару для здійснення власної господарської діяльності позивачем надані накладні на внутрішнє переміщення, з яких вбачається дата та адреса складу в/ч, куди направлявся товар, а також накладні, що підтверджують отримання військовими частинами певного товару (т.3 а.с.1-184).

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару від зазначеного контрагента в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Доводи податкового органу про непідтвердження реальності операцій по поставці товару від ТОВ "Роден-Інвест" грунтуються на ненаданні позивачем в ході перевірки регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені операції з придбання та використання ТМЦ від зазначеного контрагента, ТТН, які б підтверджували транспортування товару від постачальника покупцю, сертифікатів якості придбаних продуктів харчування. Податковим органом також використана інформація щодо відсутності ТОВ "Роден-Інвест" за місцем розташування, що стало наслідком для складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента-постачальника.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, в ході виїзної перевірки перевіряючим ДПІ надавались необхідні бухгалтерські документи, але з невідомих причин в акті перевірки зазначене зворотне. Отримавши акт перевірки 17.03.2015р., враховуючи положення п.86.7 ст.86 ПК України, позивачем 20.03.2015р., тобто в межах 5-ти денного строку надані заперечення на акт перевірки, до яких повторно додані копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631, 201, 361, регістри бухгалтерського обліку класу 2 "запаси", класу 1 "необоротні активи", класу 8 "витрати за елементами", класу 9 "витрати діяльності" на 90 арк., які отримані ДПІ (т.3 а.с.185-187). На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про непідтвердженість доводів податкового органу щодо ненадання позивачем документів бухгалтерського обліку та неможливості підтвердження правомірності формування показників податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ "Роден-Інвест".

Судова колегія враховує, що відсутність ТТН у позивача пов'язана з тим, що за умовами договору поставка товару здійснювалась силами та транспортом ТОВ "Роден-Інвест" на склади позивача. Саме для цього підприємства наявність ТТН є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та оприбуткування відповідних витрат.

Щодо посилань ДПІ в акті перевірки на те, що підприємством на перевірку не були надані документи, що засвідчують якість придбаного товару у ТОВ "Роден Інвест" (сертифікат якості, паспорти якості тощо) слід зазначити, що документи, які засвідчують якість товару не є первинними документами, які підлягають обов'язковому зберіганню, тому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Використовуючи податкову інформацію ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 15.01.2015р. та від 11.02.2015р. про відсутність ТОВ "Роден-Інвест" за місцем реєстрації податковим органом не враховано, що з 11.12.2014р., згідно даних ЄДРПОУ, вказане підприємство знаходиться в стані припинення.

Відсутність у ТОВ "Роден-Інвест" на час здійснення операцій з позивачем основних фондів, власних або орендованих складських приміщень, транспортних засобів, достатньої кількості працівників (3 особи) судова колегія вважає недостатніми для висновку про фіктивність операцій по поставці позивачу ТМЦ.

Судова колегія зазначає, що певні порушення податкового законодавства контрагентом позивача не тягнуть за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат по операціям з таким контрагентом.

Крім того, встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності контрагента-постачальника, в матеріалах справи відсутні.

Також відсутні дані про наявність кримінального переслідування посадових осіб ТОВ "Роден-Інвест" за фіктивну діяльність або ухилення від сплати податків.

Судова колегія враховує, що позивач повністю розрахувався за поставлений товар, що підтверджено, як даними перевірки, так і даними бухгалтерського обліку ТОВ "Артек-Союз" (виписками з рахунку № 63) (т.1 а.с.108,111). Крім того, з податкової інформації ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 15.01.2015р. та від 11.02.2015р. вбачається, що ТОВ "Роден-Інвест" частково (на суму 204 424,5 грн.) задекларував зобов'язання по контрагенту ТОВ "Артек-Союз" (т.2 а.с.48-53). Вказані обставини спростовують доводи ДПІ, що вчинені господарські операції з ТОВ «Роден-Інвест» не спрямовані на реальне настання наслідків, та свідчать про дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, з якою погодився суд першої інстанції, ґрунтується на припущеннях, що є недостатнім для визнання законним податкового рішення про зменшення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з цим контрагентом.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та приймає нове про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ст.94 КАС України судова колегія стягує з відповідача на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що позивачем оплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги в розмірі 2 200 грн., який і підлягає стягненню (т.3 а.с.224).

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Артек-Союз" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про задоволення позову приватного підприємства "Артек-Союз" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 27.03.2015р. № НОМЕР_1.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь приватного підприємства "Артек-Союз" (код за ЄДРПОУ 37009208) судовий збір в розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: С.Д.Домусчі

Суддя: О.О.Кравець