ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5235/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Авдєєнко Є.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Науково - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Септор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
21 червня 2011 року Науково - виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Септор" (по тексту - позивач / НВТОВ" Септор") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція у м. Полтаві (по тексту - відповідач) про визнання протиправним скасування податкового повідомлення - рішення від 13.05.2011 № НОМЕР_1.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки по питанню взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал" від 22.04.2011 №3616/15-2/24562270, не вчиняв. Посилався на те, що в результаті його взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал" у грудні 2010 року, ним, на підставі податкової накладної, виписаної контрагентом, було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 4439 грн, в тому числі в грудні 2010 року - 4439 грн. Вказував, що на момент здійснення господарських операцій між НВТОВ «Септор»та його контрагентом ПП "Нафта-Капітал" останній був існуючим суб'єктом господарювання (перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Крім того, зазначав, що жодним законодавчим актом України не передбачено право чи обов'язок будь-яких приватних чи інших підприємств контролювати своїх контрагентів щодо дотримання ними вимог податкового законодавства.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ПП "Нафта-Капітал", в якого відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання. Крім того, вказував на те, що ПП "Нафта-Капітал" є учасником транзитного фінансового потоку, діяльність якого спрямована на формування податкової вигоди для контрагентів.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Науково - виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Септор" (ідентифікаційний код 24562270) зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради за № 742 -Р від 09.12.1996 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 12.12.1996 за № 2289. Крім того, позивач є платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23993652 від 27.08.2003).
Також, судом встановлено, що з 11.04.2011 по 15.04.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну НВ ТОВ «Септор»з питань правильності визначення та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Нафта-Капітал»(код ЄДРПОУ 34987667) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.
За результатами перевірки складено акт від 22.04.2011 № №3616/15-2/24562270 за висновками якого встановлено порушення НВТОВ «Септор»підпункту 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку із чим завищено податковий кредит за перевірений період з 01.12.2010 по 31.12.2010 та занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 4439 грн за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, на суму 4439 грн, у тому числі в податковій декларації за грудень 2010 року сума 4439,00 грн.
Позивач не погодившись із висновками акту перевірки направив 10.05.2011 ДПІ у м. Полтаві заперечення на акт від 22.04.2011 № №3616/15-2/24562270 .
ДПІ у м. Полтаві 13.05.2011 за вих. № 10827/10/15-210 надано НВТОВ «Септор», відповідь на заперечення, за висновками якого акт документальної позапланової невиїзної»перевірки № 3616/15-2/24562270 від 22.04.2011 складено в межах чинного законодавства.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 13.05.2011 податкове повідомлення -рішення №0004361502 яким визначено НВТОВ «Септор», суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 5548,75 грн (в тому числі за основним платежем - 4439,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1109,75 грн).
Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 13.05.2011 №0004361502, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит в грудні 2010 року на суму 4437 грн на підставі податкової накладної від 01.12.2010 № 1233, виписаної Приватним підприємством "Нафта-Капітал" (по тексту - ПП "Нафта Капітал"), що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.
На час формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року діяли норми Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР, вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Судом встановлено, що НВТОВ «Септор»за усною угодою здійснило придбання товару у Приватного підприємства «Нафта-Капітал»на загальну суму 26627,50 грн, в тому числі ПДВ 4437,92 грн.
На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар (комплектуючі до комп'ютера) і проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткової накладної від 01.12.2010, рахунку - фактури, банківської виписки.
За наслідками здійснення господарських операцій із ПП «Нафта-Капітал», останнім виписано позивачу податкову накладну від 01.12.2010 за № 1233, всього на загальну суму 26627,50 грн, в т.ч. ПДВ 4437,92 грн.
Зазначена податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "Нафта-Капітал", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами. Анульовано реєстрацію платника ПДВ -ПП "Нафта-Капітал" рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції тільки від 20.01.2011.
При цьому, дослідивши вказану вище накладну, суд дійшов висновку, що накладна відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкова накладна містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданого товарів, ціну продажу. До того ж, будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної не встановлено і під час перевірки, зауваження до змісту та форми зазначеного документу у податкового органу відсутні.
Твердження представника відповідача про відсутність ПП «Нафта-капітал»за юридичною адресою не приймається судом до уваги з огляду на те, що акт обстеження №18 від 17.01.2011 складений більш як через місяць після виконання господарських зобов'язань між позивачем та ПП «Нафта-капітал».
Крім того, у відповідності до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців відносно ПП «Нафта-капітал»станом на 07.04.2011, копія якої наявна в матеріалах справи, 03.02.2011 проведено реєстраційну дію -підтвердження відомостей про юридичну особу.
Оплата за товар ПП «Нафта-Капітал»проводилась із розрахункового рахунку позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку та не спростовується відповідачем.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей та копії довіреності судом встановлено, що придбані позивачем комплектуючі до комп'ютера були отримані уповноваженою особою НВТОВ «Септор»ОСОБА_3 на підставі довіреності № 21 від 01.12.2008 , підпис якого мається у видатковій накладній від 01.12.2010 № 1025.
Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).
При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У відповідності до представлених позивачем доказів та наданих пояснень, з'ясовано, що транспортування придбаного у ПП «Нафта-Капітал»товару за замовленням позивача здійснювалося перевізником ФОП ОСОБА_4, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної №358 від 01.12.2010.
Крім того, позивачем представлено суду докази використання придбаного товару (комплектуючих до комп'ютера) у власній господарській діяльності, а саме: звіти по складу, акти введення в експлуатацію засобів (малоцінних необоротних активів), акт №313 виконаних ПОКППІТ «Освітаінфоком»робіт (модернізація комп'ютера) та відповідно податкова накладна і виписка банку, по вказаній операції (модернізація комп'ютера).
Згідно зі статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань , власному капіталі підприємства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарська операція позивача з ПП "Нафта-Капітал" у грудні 2010 року мала реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 4439,00 грн на підставі належним чином оформленої податкової накладної ПП "Нафта-Капітал" ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».
Доводи перевірки про те, що згідно із розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010 року у ПП "Нафта-Капітал" працівники за основним місцем роботи відсутні, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що згідно із даними Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці наданих 30.06.2011 на запит суду, ПП "Нафта-капітал" в управлінні зареєстровано з 06.04.2007, підприємство нараховувало та сплачувало страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та соціальне страхування по лютий 2011 року включно . Нараховано та сплачено заробітну плату за період з 2007- 2011 рік працівникам, згідно переліку 7 осіб, в тому числі: в 2007 році сплачено 550, грн, в 2008 році - 26302,50 грн, в 2009 році - 10733,00 грн, в 2011 році -9410,00 грн.
Доводи відповідача про відсутність у ПП «Нафта-Капітал»необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутності основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не вплинули на належне виконання умов договору, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, до того ж контрагент позивача міг використовувати орендовані основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби, обладнання тощо.
Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 644 від 14.02.2011 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року ПП "Нафта-Капітал", в якому встановлено порушення пункту 1.6., пункту 1.7, статті 1, підпункту 7.4.1., підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7, підпункту 7.2.4., підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 6 379 408 грн, внаслідок чого також зменшено податкове зобов'язання по контрагенту НВТОВ «Септор»за грудень 2010 року на суму ПДВ 4439,00 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.
Крім того, як встановлено судом, податковим органом за наслідками проведеної перевірки ПП "Нафта-Капітал" та на підставі висновків даних акту перевірки не винесено жодного податкового повідомлення-рішення, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.
Таким чином, податковим органом не надано суду належних доказів порушення безпосереднім контрагентом позивача - ПП "Нафта -Капітал" за наслідками господарських операцій з яким позивачем сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства.
Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що згідно змісту акту від 22.04.2011 №3616/15-2/24562270 висновки відповідача про завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість у розмірі 4439 грн (по взаємовідносинах з ПП "Нафта-Капітал") зроблені виключно на підставі декларації з ПДВ за грудень 2010 року та даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем. Будь - які документи, які стосуються операцій позивача з ПП «Нафта-Капітал»в переліку використаних при перевірці бухгалтерських та податкових документів відсутні.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, в ході судового розгляду жодних доказів щодо підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 13.05.2011 відповідачем не представлено.
Таким чином, позовні вимоги НВТОВ «Септор»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.
У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Науково - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Септор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 13.05.2011 № НОМЕР_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Септор" судові витрати в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 05 серпня 2011 року.
Суддя С.О. Удовіченко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2011 |
Оприлюднено | 20.08.2015 |
Номер документу | 48400292 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.О. Удовіченко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні