Рішення

від 04.08.2015 по справі 4/444-34/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015Справа №4/444-34/192

За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києва

2. Київська міська рада

про знесення самовільного будівництва -

Головуючий суддя Морозов С.М.

Судді Отрош І.М.

Ломака В.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Греськів І.І. (посвідчення № 002668 від 05.09.2012);

від позивача: Стецина І.В. (представник за довіреністю № 064-142 від 13.01.2015);

від відповідача: ОСОБА_6 (представник за довіреністю від 18.12.2012р.);

від третьої особи 1 : Павлишин М.М. (представник за довіреністю № 40-702-10/6065 від 06.07.2015);

від третьої особи 2 : Ходорич О.М. (представник за довіреністю № 225-КР-2539 від 08.07.2015).

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про знесення самовільно розміщених приміщень: господарче приміщення -1, будинок тимчасового відпочинку - 3, туалет - 1, підсобне приміщення - 1, кухня - 1, дебаркадер - 1, мангал - 1, пантони - 2, шатри - 31, шатри пластикові - 1, намет «Чернігівське» - 1, гостьову автомобільну стоянку, майданчик для збору ТВП кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва (АДРЕСА_1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умовам Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2004 та нормам чинного законодавства було встановлено (розміщено) зазначені вище приміщення без відповідної проектно-дозвільної документації, без ордерів Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва а також при відсутності позитивного висновку екологічної експертизи щодо проектування, розміщення, реконструкції споруд. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем режиму господарської діяльності в прибережній захисній смузі річки.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на орендованій ним земельній ділянці не розміщуються малі архітектурні форми, а розміщується нерухоме майно комплексу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_2» нежитлові будівлі літ «А», літ. «Б», літ. «Г» першої черги комплексу, право власності на які визнане рішенням Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 у справі № 35/435 та зареєстроване КП Київське БТІ та яке введено в експлуатацію, а реконструкція (майбутнє зведення другої черги будівництва комплексу) буде здійснюватися відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 08211067216 від 31.10.2011.

Справа слухається Господарським судом міста Києва вдруге.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 позов було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 вищевказане рішення Господарського суду м. Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 у цій справі скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на те, що:

- 16.03.2004 виконуючим обв'язки прокурора м. Києва подано протест на пункту 1 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638-26/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею». Рішенням Київської міської ради від 29.04.2004 № 241/1451 зазначений протест відхилено у зв'язку з тим, що земельна ділянка на о. Жуків передана відповідачу з урахуванням розробленого екологічного обґрунтування можливості розташування об'єкта, конкретних умов використання існуючого комплексу відпочинку за відсутності негативного впливу на стан водного режиму р. Дніпро, що підтверджується висновком Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 18.03.2003 № 08-8-20/8058; висновком Головного санітарного лікаря м. Києва від 04.12.2002 № 6593; листом ДКП «Плесо» від 19.03.2003 № 226; висновком Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації від 24.12.2002 № 18-3857; листом АТ «Київпроект» від 04.04.2003 № 06-928/КГП).

- судами не враховано, що згідно рішення Київради від 10.07.2003 № 638-26/798, що також підтверджується рішенням Київради від 29.04.2004 № 241/1451, земельна ділянка на о. Жуків передана відповідачеві не для нового будівництва, а для реконструкції, експлуатації та обслуговування вже існуючого комплексу для короткочасного відпочинку.

- згідно акту обстеження спірного об'єкта, складеного головним спеціалістом КП «Київблагоустрій» Головного управління контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністрації від 21.09.2009 вбачається, що до передачі в оренду земельної ділянки відповідачеві, на спірній земельній ділянці вже знаходились об'єкти малої архітектурної форми.

- в акті будівельної лабораторії КП «Київжитлоспецексплуатація» від 21.10.2008 № 158/87 вказано, що за замовленням орендаря виготовлений робочий проект для приведення в належний технічний стан споруди, які раніше встановлені на виділеній ділянці.

- матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка передана в оренду відповідачеві вже з існуючими спорудами, вказане, зокрема підтверджується дозволом № 997 на право розміщення малої архітектурної форми, рекламоносія, елемента зовнішнього благоустрою, виданим 29.05.1997 Харківською районною державною адміністрацією м. Києва.

- судами безпідставно застосовано ст. 376 Цивільного кодексу України, оскільки вказаними положеннями врегульовано питання самочинного будівництва об'єктів нерухомості (будівель, споруд). Малі архітектурні форми є тимчасовими спорудами, а тому не відносяться до нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2010 справа прийнята до розгляду суддею Сташків Р.Б. та призначене судове засідання на 14.04.2010.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 та 17.05.2010 розгляд справи відкладався на 17.05.2010 та 07.06.2010 відповідно.

В судових засіданнях 07.06.2010 та 14.06.2010 оголошувались перерви до 14.06.2010 та 05.07.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 розгляд справи було відкладено до 16.07.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2010 у справі № 4/444-34/192 призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи відносяться споруди за адресою: м. Київ, острів Жуків, 6-ий кілометр Столичного шосе (вул. Лютнева), розташовані на земельній ділянці наданій в оренду ФОП ОСОБА_1 згідно рішення Київської міської ради № 638-26/798 від 01.10.2004, до нерухомих споруд, якщо так, то які саме;

- чи утворились вказані споруди внаслідок реконструкції споруд існуючих до передачі ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки, на якій вони розташовані, або є новоствореними спорудами.

Згідно з розпорядженням від 03.08.2011, у зв'язку з закінченням повноважень у судді ОСОБА_13, справу № 4/444-34/192 передано на автоматичний розподіл, в результаті проведення якого вказану справу було передано на розгляд судді Бойку Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2012 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Самсін Р.І., Ягічева Н.І.

Склад суду неодноразово змінювався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 було зупинено провадження у справі № 4/444-34/192 до вирішення пов'язаної із нею справи № 57/479-52/363-2012 за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 поновлено провадження у справі № 4/444-34/192 та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 справу № 4/444-34/192 передано колегії суддів у складі: суддя Бойко Р.В. (головуючий), суддя Босий В.П., суддя Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 було зупинено провадження у справі № 4/444-34/192 до вирішення пов'язаної із нею справи № 57/479-52/363-2012 та набрання судовим рішенням законної сили.

10.06.2015 до Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. На підтвердження викладених у клопотанні обставин заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 20.05.2015 у справі № 57/479-52/363-2012.

11.06.2015 у зв'язку з припиненням повноважень у судді Бойка Р.В. та творчою відпусткою судді Босого В.П. розпорядженнями керівника апарату Кривенко О.М. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 4/444-34/192.

Згідно наявного в матеріалах справи протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2015 справа № 4/444-34/192 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Морозов С.М., судді Отрош І.М., Ломака В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2015 справа № 4/444-34/192 була прийнята до розгляду колегією суддів, провадження в справі поновлено та призначено судове засідання на 14.07.2015.

В судове засідання 14.07.2015 представники позивача та третьої особи-2 не з'явились, розгляд справи відкладено до 04.08.2015.

У судовому засіданні 04.08.2015 судом було розглянуто та залишено без задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі, яке неодноразово ним подавалось, у зв'язку з відсутністю, на його думку, предмету спору, зважаючи на те, що на земельній ділянці відповідача немає розміщених малих архітектурних форм, а знаходиться нерухоме майно.

Так, господарський суд звертає увагу на те, що заявником не надано належних та достатніх доказів, які свідчили б про наявність підстав для припинення провадження у справі за п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати спір по суті.

При цьому, суд відзначає, що справа розглядається в редакції позовних вимог, заявлених прокурором при зверненні до суду з позовною заявою.

Посилання прокурора на те, що наразі предметом спору є вимоги про знесення не тимчасових споруд, визначених в позовній заяві, а будівель, право власності на які за відповідачем було зареєстровано на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі № 35/435, до уваги суд не приймає.

Так, матеріали справи не містять заяви про зміну позовних вимог, поданої з дотриманням приписів ст. 22 ГПК України, оскільки подані прокурором пояснення не містять чіткого виокремлення прохальної частини щодо зміни предмету позову, а також не направлялись іншим учасникам судового процесу.

В судовому засіданні 04.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2008 Прокуратурою міста Києва було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства при використанні Приватним підприємцем ОСОБА_1 водних об'єктів та земель водного фонду, зокрема при функціонуванні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва.

В результаті вказаної перевірки було встановлено, що на момент перевірки відсутній проект реконструкції комплексу для короткочасного відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_2», розділ оцінки впливу на навколишнє природне середовище, висновок (позитивний) екологічної експертизи, що є порушенням ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Крім того, відповідно до Акту обстеження земельної ділянки Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва від 16.10.2008 виявлено об'єкти малої архітектурної форми (господарче приміщення -1, будинок тимчасового відпочинку - 3, туалет - 1, підсобне приміщення - 1, кухня - 1, дебаркадер - 1, мангал - 1, пантони - 2, шатри - 31, шатри пластикові - 1, намет «Чернігівське» -1, гостьову автомобільну стоянку, майданчик для збору ТВП), встановлені самовільно, без відповідної проектно-дозвільної документації, без ордерів Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва.

Так, як було встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, рішенням Київської міської ради № 638-26/798 від 01.10.2004 відповідачу передано в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,64 га на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку (АДРЕСА_1) (надалі - орендована земельна ділянка).

На підставі вказаного рішення, між Київською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 01.10.2004 було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди) розміром 0,6474 га, що розташована на о. Жуків у Голосіївському районі м. Києва з цільовим призначенням - для реконструкції експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку.

25.11.2004 за Актом приймання передачі Орендодавець (Київська міська рада) передав, а Орендар (відповідач) прийняв вищевказану земельну ділянку.

У відповідності до п. 8.4 Договору оренди відповідач був зобов'язаний у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати у порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва.

З аналізу змісту Договору оренди земельної ділянки, Акту приймання - передачі від 25.11.2004 та рішення Київської міської ради № 638-26/798 від 01.10.2004 вбачається, що об'єктом оренди була виключно земельна ділянка, без зазначення будь-яких приміщень, будівель чи малих архітектурних форм, що на ній розміщені. З вказаних документів, а також інших матеріалів справи, не вбачається, що відповідачу у встановленому порядку передавалися в оренду чи будь-яке інше користування будь-які приміщення, будівлі чи малі архітектурні форми, тощо, що були розміщені на орендованій ним земельній ділянці.

Однак з наданих сторонами до матеріалів справи документів вбачається, що до передачі відповідачу в оренду земельної ділянки згідно з умовами Договору оренди та рішення Київської міської ради № 638-26/798 від 01.10.2004р., на вказаній земельній ділянці були розміщені кіоск і літній майданчик.

Зазначене підтверджується матеріалами Проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1, складеним КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» (том 2 справи, сторінки 15-58), листом відповідача від 11.04.2003, адресованому Головному управлінню земельних ресурсів (с. 48 том 2 справи), заявою відповідача про надання дозволу на відведення земельної ділянки від 27.09.2002 (с. 24 том 2 справи), рішенням Голосіївської районної у м. Києві ради від 18.07.2002 та Договором на право тимчасового користування землею від 05.09.2002 (с. 55-56, том 2 справи), а також паспортом на тимчасове розміщення кіоску з літнім майданчиком під кафе, затвердженим Заступником голови Головкиївархітектури 24.05.2000 (згідно якого розмір кіоску становить 2,5 х 7,0 м.).

Докази розміщення інших об'єктів на земельній ділянці, визначеній умовами Договору оренди від 01.10.2004, станом на час її передачі відповідачу в оренду, в матеріалах справи відсутні, а сторонами не надані.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на 16.10.2008 на орендованій відповідачем земельній ділянці вже були розміщені наступні об'єкти: господарче приміщення - 1, будинок тимчасового відпочинку - 3, туалет - 1, підсобне приміщення - 1, кухня - 1, дебаркадер - 1, мангал - 1, пантони - 2, шатри - 31, шатри пластикові - 1, намет «Чернігівське» - 1, гостьову автомобільну стоянку, майданчик для збору ТВП, що підтверджується Актом обстеження, складеним Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва 16.10.2008.

Таким чином, шляхом дослідження наявних в матеріалах справи доказів щодо розміщення на земельній відповідних об'єктів (приміщень, споруд, малих архітектурних форм, будівель, тощо.) з огляду на час їх появи на орендованій відповідачем земельній ділянці, господарський суд приходить до висновку, що станом на час передачі відповідачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0,64 га на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку, на цій ділянці були розміщені лише малі архітектурні форми - кіоск з літнім майданчиком; а вже станом на час проведення перевірки - спірні об'єкти, відносно яких заявлено позов у даній справі.

Заперечуючи проти позову у даній справі, відповідач вказував на те, що станом на час розгляду справи в суді на спірній земельній ділянці розміщені не тимчасові споруди, а об'єкти нерухомого майна: будинок для проживання та відпочинку літ. «А», прибудова «а», мансарда, 2 тераси, ганок, 2 балкони, будинок для рятувальників літ. «Б», мансарда, 2 тераси, балкон, кухонний блок «В», прибудова «в», громадська вбиральня літ. «Г», прибудова «г», ганок, будинок-гриль «Д», кафе «Е».

В обґрунтування вказаних доводів відповідач посилався на результати проведеної у справі судової експертизи та Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.04.2014, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Так, намагаючись перевірити доводи відповідача про те, що спірні у справі тимчасові споруди більше не знаходяться на орендованій ним земельній ділянці, оскільки в результаті їх реконструкцій з'явились об'єкти нерухомого майна, суд призначив у справі судову експертизу.

Відповідно до Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6655/10-42 від 19.12.2011, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, визначено, що земельні поліпшення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, можливо кваліфікувати як будівлі, що відносяться до нерухомого майна (нерухомості).

При цьому, у заключній частині Висновку судовий експерт відзначив, що з огляду на ненадання для дослідження проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому порядку, на реконструкцію (або нове будівництво) будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, розташованих на земельній ділянці, наданій в оренду ФОП ОСОБА_1, в повному обсязі та технічного паспорту БТІ за станом до початку реконструкції, встановити, чи утворились будівлі внаслідок реконструкції будівель, існуючих до передачі ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки, на якій вони розташовані, або є новоствореними спорудами, не вбачається можливим.

Досліджуючи Висновок судової будівельно-технічної експертизи, суд встановив, що хоча судовий експерт і проводив обстеження об'єкта дослідження, разом з тим, у Висновку він обмежився констатацією факту про те, що згідно з технічним паспортом БТІ від 25.12.2010 на спірній земельній ділянці розміщені: будинок для проживання та відпочинку літ. «А», прибудова «а», мансарда, 2 тераси, ганок, 2 балкони, будинок для рятувальників літ. «Б», мансарда, 2 тераси, балкон, кухонний блок «В», прибудова «в», громадська вбиральня літ. «Г», прибудова «г», ганок, будинок-гриль «Д», кафе «Е» (яке під час проведення обстеження було демонтовано, конструкції складовано на земельній ділянці).

Вказані будівлі були визначені експертом в якості предмету дослідження й жодних даних про те, чи розміщені на час обстеження на земельній ділянці тимчасові споруди, які є предметом спору у даній справі, у Висновку відзначено не було.

Таким чином, суд відзначає, що вказаний Висновок судової експертизи жодним чином не підтверджує доводів відповідача про те, що наразі спірне майно (тимчасові споруди) на орендованій ним земельній ділянці відсутнє.

Судом також досліджено зміст Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.04.2014, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, та встановлено, що він також не містить даних про відсутність спірних тимчасових споруд (їх демонтаж, знесення тощо) на спірній земельній ділянці.

Так, у вказаному Акті Інспекцією було відзначено, що питання розміщення малих архітектурних форм не відноситься до її компетенції.

Також, не є підтвердженням відсутності спірних об'єктів й рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі № 35/435, оскільки як вбачається з його змісту, питання наявності малих архітектурних форм на орендованій відповідачем земельній ділянці судом не досліджувалось.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

При цьому, згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.

Так, положеннями ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається за матеріалів справи та зазначалось вище, між Київською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 01.10.2004 було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди) розміром 0,6474 га, що розташована на о. Жуків у Голосіївському районі м. Києва з цільовим призначенням - для реконструкції експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку.

В силу положень ст. ст. 4, 5 ЗК України одним із принципів та завдань земельного законодавства є забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а також за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Реалізуючи вказані права, зокрема шляхом розміщення тимчасових споруд - малих архітектурних форм, орендар має дотримуватись не лише умов договору оренди щодо обмежень у використанні земельної ділянки, але й враховувати визначений законодавством порядок розміщення об'єктів малої архітектурної форми.

Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що самовільно встановлювати торгівельні лотки, павільйони, кіоски тощо забороняється.

За змістом Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.2000 № 227 (наказ втратив чинності на підстав наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 14.09.2006 № 303), підставою для встановлення тимчасово і без улаштування фундаменту малої архітектурної форми є дозвіл на її розміщення, виданий органом містобудування та архітектури за умови виникнення права на земельну ділянку, а також паспорт її прив'язки до місця розміщення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, право на яку набувається суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до земельного законодавства.

Також, відповідно до п. 13.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (є чинні на час вирішення цього спору), визначено, що порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 № 657/657, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Єдиною підставою для проведення робіт з встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд є дозвіл (ордер) на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, який видається за наявності дозволу на розміщення тимчасових споруд, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), чинного договору про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданого Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та квитанції про сплату збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Відповідачем не надано суду вищевказаних документів, які б надавали йому право на розміщення спірних тимчасових споруд на орендованій ним земельній ділянці.

Так, представлені до матеріалів справи дозволи № 01-0185/1, № 01-0185/2, № 01-0185/3, № 01-0185/4 були чинними лише в період кінця 2009 року, проте як згідно з листом Головного управління містобудування та архітектури від 28.08.2012 р. в подальшому відповідач з питань отримання ордерів на розміщення тимчасових споруд за адресою: Столичне шосе 6-й км (о. Жуків) не звертався.

Отже, матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що в порушення встановленого чинним законодавством порядку розміщення об'єктів малої архітектурної форми, ним самочинно розміщено та експлуатуються: господарче приміщення, будинок тимчасового відпочинку, туалет, підсобне приміщення, кухня, дебаркадер, мангал, пантони, шатри, шатри пластикові, намет «Чернігівське», гостьова автомобільна стоянка, майданчик для збору ТВП кафе «Дніпровська рівєра», про що зазначено у вищезазначених актах перевірки.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача шляхом їх стягнення до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) знести самовільно розміщені приміщення: господарче приміщення -1, будинок тимчасового відпочинку - 3, туалет - 1, підсобне приміщення - 1, кухня - 1, дебаркадер - 1, мангал - 1, пантони - 2, шатри - 31, шатри пластикові - 1, намет «Чернігівське» - 1, гостьову автомобільну стоянку, майданчик для збору ТВП кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва (АДРЕСА_1).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) державне мито в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.08.2015р.

Головуючий суддя С.М. Морозов

Судді І.М. Отрош

В.С. Ломака