Рішення

від 10.08.2015 по справі 912/1846/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 рокуСправа № 912/1846/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Є.М. Наливайко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1846/15

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів"

про стягнення 400000,00 грн та зобов'язання виконати рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - завідувача Юридичного сектору Кіровоградського обласного територіального відділення Комітету ОСОБА_1, довіреність № 300-122/01-6153 від 12.06.2015;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 20.09.2013.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Антимонопольний комітет України (надалі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" (надалі - ТОВ "Бобринецький завод продтоварів", Відповідач), яка містить вимоги наступного змісту:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" штраф у розмірі 200 000 грн та пеню у розмірі 200 000 грн;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" виконати пункт 3 резолютивної частини Рішення від 23.12.2014 № 639-р: припинити порушення, визначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, а саме: припинити використання в назві продукту "Тунець сріблястий" позначення "ТУНЕЦЬ", розміщеного на лицьовій та зворотній поверхні упаковки продукту "Тунець сріблястий" (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширення у такий спосіб неправдивої інформації про споживчі властивості продукту.

Ухвалою від 08.07.2015 господарський суд зупинив провадження у даній справі до вирішення справи № 910/11978/13.

09.07.2015 до господарського суду подано уточнення до позовної заяви, яке фактично є заявою про зміну предмету позову в частині вимоги щодо зобов'язання Відповідача виконати пункт 3 резолютивної частини рішення від 23.12.2014 №639-р, оскільки статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено право позивача на подання заяв про уточнення позовної заяви, а передбачено лише подання заяви про зміну предмету або підстави позову. Як вбачається із вказаної заяви Позивача, останній просить господарський суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" штраф у розмірі 200 000 грн та пеню у розмірі 200 000 грн і зарахувати зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України, на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 311181006700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106);

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" виконати пункт 3 резолютивної частини Рішення від 04.04.2013 № 6-р/тк: припинити порушення, визначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, а саме: припинити використання в назві продукту "Тунець сріблястий" позначення "ТУНЕЦЬ", розміщеного на лицьовій та зворотній поверхні упаковки продукту "Тунець сріблястий" (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширення у такий спосіб неправдивої інформації про споживчі властивості продукту.

Господарський суд в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України приймає таку заяву про зміну предмету позову і розглядає справу з урахуванням такої заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 6-р/тк від 04.04.2013 у справі про порушення ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 ОСОБА_3 України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання. У такому рішенні дії Відповідача визнано такими, які порушують законодавство про конкуренцію і накладено штраф у розмірі 200 000 грн та зобов'язано Відповідача припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення.

За клопотанням представника Відповідача господарським судом 08.07.2015 зупинено провадження у справі до вирішення іншої господарської справи №910/11978/13 по суті з огляду на наступні обставини. ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2013 № 6-р/тк таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, та припинити дію рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2013 №6-р/тк, як такого, що порушує право ТОВ "Бобринецький завод продтоварів". Ухвалою від 04.03.2015 господарський суд м. Києва припинив провадження у справі № 910/11978/13, яка порушена за вищезазначеною заявою ТОВ "Бобринецький завод продтоварів", ухвалою від 14.04.2015 Київський апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу від 04.03.2015 у справі № 910/11978/13. Ухвалою Вищого господарського суду України було прийнято касаційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу від 14.04.2015.

Як свідчить витяг із Єдиного державного реєстру судових рішень, що отримано господарським судом, постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 910/11978/13 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" - без задоволення.

Ухвалою від 27.07.2015 поновлено провадження у справі у зв'язку із тим, що усунуті обставини які зумовили таке зупинення, розгляд справи призначено на 14:30 10.08.2015.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, подавши при цьому письмові пояснення щодо вимог господарського суду. У таких письмових поясненнях Позивач наголошує, що рішення Тимчасової адміністрації колегії Антимонопольного комітету України від 04.04.2013 № 6-р/тк є чинним, а тому є обов'язковим до виконання, проте Відповідачем не подано Антимонопольному комітету доказів виконання такого рішення, в тому числі доказів припинення порушення, визначене у рішенні від 04.04.2013 № 6-р/тк.

Представник Відповідача подав у судовому засіданні заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс", при цьому Відповідачем не зазначено на стороні кого необхідно залучити таку третю особу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Так Відповідач обґрунтовуючи свою заяву зазначає, що між ним та ТОВ "Україна-Рибсервіс" укладено Договір № 10/05-1 від 10.05.2007 про виготовлення продукції з давальницької сировини, на виконання такого Договору і вироблялась Відповідачем продукція, яка є власністю саме ТОВ "Україна-Рибсервіс". Таку продукцію, а саме його упаковку було досліджено у рішенні № 6-р/тк від 04.04.2013 і встановлено порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції при її оформленні.

Проте господарський суд зауважує, що дані питання мають бути розглянуті в процесі розгляду справи в результаті оскарження рішення № 6-р/тк від 04.04.2013 по суті. Таке оскарження вже було Відповідачем здійснено шляхом подання відповідних позовів до господарського суду міста Києва, і в результаті розгляду господарським судом міста Києва та відповідних апеляційного та касаційного переглядів, рішення № 6-р/тк від 04.04.2013 залишилось чинним.

У прийнятті поданого Відповідачем зустрічного позову суддя ухвалою від 10.08.2015 відмовив, оскільки є рішення зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

У даній справі розглядається питання щодо невиконання Відповідачем рішення № 6-р/тк від 04.04.2013, яке є обов'язковим для Відповідача, саме рішення по суті не переглядається в силу вищевикладеного.

Враховуючи зазначене господарський суд дійшов висновку, що рішення у даній справі жодним чином не вплине на права і обов'язки ТОВ "Україна-Рибсервіс", як вказує Відповідач, а тому відсутні підстави для залучення такої юридичної особи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Щодо позовних вимог по суті, то Відповідач усно їх заперечив, але жодних письмових відзиву чи заперечень господарському суду не подав.

Господарський суд зауважує, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України передбачений двохмісячний строк розгляду спору, позов надійшов до господарського суду 25.05.2015, ухвалою від 08.07.2015 провадження у справі зупинено, а ухвалою від 27.07.2015 поновлено. Відповідач отримував ухвали господарського суду, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, але відзив на позов так і не подав. У зв'язку із викладеним господарський суд вважає за можливе розглянути справу на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №6-р/тк від 04.04.2013 у справі про порушення ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 ОСОБА_3 України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання визнано дії ТОВ "Бобринецький завод продтоварів», які полягають у використанні в назві продукту позначення «ТУНЕЦЬ", розміщеного на лицьовій та зворотній поверхні упаковки зазначеного продукту (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширенні у такий спосіб неправдивої інформації про споживчі властивості продукту, порушенням, передбаченим статтею 15-1 ОСОБА_3 України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання. Також відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного рішення на підставі статті 21 ОСОБА_3 України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за порушення, передбачене в пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, накладено на ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" штраф у розмірі 200 000 гривень, а пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення зобов'язано ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" припинити порушення, визначене у пункті 1 резолютивної частини рішення, у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Крім того, рішенням роз'яснено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення; рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання. Відповідно до частини восьмої статті 56 ОСОБА_3 України Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом 5 днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Вищевказане рішення ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" оскаржено до господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 21.06.2013 господарський суд міста Києва повернув позовну заяву без розгляду.

Ухвалою від 13.08.2013 Київський апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013.

Ухвалою від 05.09.2013 Київський апеляційний господарський суд відмовив у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/11978/13.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.10.2015 відмовлено у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/11978/13 та прийнято касаційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 касаційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 у справі № 910/11978/13 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження зі стадії розгляду клопотання про відновлення пропущеного ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі №910/11978/13 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/11978/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі №910/11978/13 відмовлено ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" у поновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/11978/13.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2014 прийнято касаційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 910/11978/13.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2014 касаційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 скасовано, справу № 910/11978/13 передано до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 у справі №910/11978/13 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/11978/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі №910/11978/13, апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 скасовано, матеріали справи № 910/11978/13 повернуто до господарського суду міста Києва для розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2014 прийнято касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі № 910/11978/13.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі № 910/11978/13 залишено без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2014 прийнято до провадження справу № 910/11978/13 за позовом ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення та скасування рішення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2015 припинено провадження у справі № 910/11978/13 за позовом ТОВ "В«Бобринецький завод продтоварів" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення та скасування рішення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/11978/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі №910/11978/13, апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/11978/13 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 у справі №910/11978/13 ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 910/11978/13 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" - без задоволення.

Разом з цим, ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" звернувся з аналогічним позовом ще раз до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 порушено провадження у справі № 910/13067/13 за позовом ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2013 № 6-р/тк.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 910/13067/13 ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 910/13067/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі №910/13067/13, апеляційну скаргу ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/13067/13 - без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у касаційному порядку не оскаржувалась.

Отже, є рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/13067/13 (а.с. 65-72) за позовом ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2013 № 6-р/тк про відмову у позові. Таке рішення залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014. У касаційному порядку постанова апеляційної інстанції і рішення господарського суду першої інстанції не оскаржувались. В силу вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення від 10.02.2014 набрало законної сили 20.05.2014.

Враховуючи все вищезазначене рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 6-р/тк від 04.04.2013 у справі про порушення ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 ОСОБА_3 України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання є чинним.

Відповідно до статті 9 ОСОБА_3 України "Про Антимонопольний комітет України" Голова Антимонопольного комітету України, зокрема, утворює тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України для розгляду питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України.

За змістом статті 6 ОСОБА_3 України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 12-1 ОСОБА_3 України "Про Антимонопольний комітет України" тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України утворюються Головою Антимонопольного комітету України з числа державних уповноважених та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України у складі не менше ніж три особи. Тимчасову адміністративну колегію очолює державний уповноважений Антимонопольного комітету України. Рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 2, 3, 8 статті 56 ОСОБА_3 України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду; нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що встановлено частиною 5 статті 56 ОСОБА_3 України "Про захист економічної конкуренції".

Господарський суд враховую правову позицію, яка викладена у пункті 20.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 ОСОБА_3 України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

За трактуванням Позивача нарахування пені зупинялося під час розгляду справи №910/11978/13 господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом, а також розгляд справи № 910/13067/13 з моменту порушення провадження у справі 11.07.2013, господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом. Господарський суд погоджується із такою позицією Позивача враховуючи наступне.

У пункті 20.2. вищезазначеної постанови зазначено, що до періоду ненарахування пені не включаються періоди, у яких справа знаходилась у суді, але не розглядалась. Такими випадками є дні, коли позов надійшов до суду, але ще провадження за ним не порушено, також в разі надходження апеляційної чи касаційної скарги, з моменту такого надходження до моменту винесення ухвали про відкриття відповідного перегляду. У зв'язку з цим господарський суд доходить висновку, що періоди перегляду ухвали від 21.06.2013 у справі № 910/11978/13 в апеляційному та касаційному порядку включаються до таких, в яких пеня не нараховується відповідно до частини 5 статті 56 ОСОБА_3 України "Про захист економічної конкуренції".

Отже, при вирішенні питання щодо періоду, на який зупинялося нарахування пені господарський суд враховує розгляд справи № 910/13067/13 господарським судом міста Києва (11.07.2013 - 10.02.2013), перегляд Київським апеляційним господарським судом (13.03.2014 - 20.05.2014), оскільки у цій справі перегляд рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України здійснювався по суті. Також до періоду ненарахування пені слід включити відповідні періоди розгляду справи №910/11978/13 після скасування ухвали про повернення позовної заяви - з 01.07.2014 до 04.03.2015 (розгляд справи № 910/11978/13 господарським судом міста Києва), з 26.03.2015 до 14.04.2015 (перегляд справи № 910/11978/13 Київським апеляційним господарським судом).

Рішення № 6-р/тк направлено Відповідачеві для виконання разом з листом № 127-29/06-4040 від 19.04.2013 (а.с. 18) та отримано останнім 29.04.2013, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.04.2013 (а.с. 19).

Господарський суд зазначає, що періодами нарахування пені станом на 07.05.2015 є: 02.07.2013 - 10.07.2013, 11.02.2014-12.03.2014, 21.05.2014-30.06.2014, 05.03.2015-25.03.2015, 15.04.2015 - 07.05.2015.

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 124 дні. Розмір пені, відповідно до частини 5 статті 56 ОСОБА_3 України В«Про захист економічної конкуренціїВ» за один день прострочення - 3 000 грн (200 000х1,5%), за 124 дні прострочення сплати штрафу сума пені складає 372 000 грн (3 000грнх124 дні).

Відповідно до частини 5 статті 56 ОСОБА_3 України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, а тому розмір пені становить 200 000грн.

Доказів сплати штрафу та пені господарському суду не подані.

Як встановлено частиною 7 статті 56 названого ОСОБА_3, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. За частиною 9 зазначеної статті ОСОБА_3 суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає вимоги Позивача щодо стягнення 200 000 грн штрафу та 200 000 грн пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також Позивачем заявлено вимогу: зобов'язати Відповідача виконати пункт 3 резолютивної частини рішення від 04.04.2013 № 6-р/тк: припинити використання в назві продукту "Тунець сріблястий" позначення "ТУНЕЦЬ", розміщеного на лицьовій та зворотній поверхні упаковки продукту "Тунець сріблястий" (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширення у такий спосіб неправдивої інформації про споживчі властивості продукту.

Розглядаючи таку позовну вимогу, господарським судом встановлено наступне. Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 6-р/тк від 04.04.2013 у справі про порушення ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції встановлено порушення відповідачем ОСОБА_3 України "Про захист від недобросовісної конкуренції", яке полягає у використанні в назві продукту позначення "ТУНЕЦЬ", розміщеного на лицьовій та зворотній поверхні упаковки зазначеного продукту (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширенні у такий спосіб неправдивої інформації про споживчі властивості продукту.

У мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що при визначенні суми штрафу враховано таке: порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Товариством вчинено вперше; порушення Товариством припинено.

Отже сам Позивач у своєму Рішенні вказує на те, що порушення Відповідачем припинено і в той же час просить господарський суд зобов'язати Відповідача припинити відповідне порушення.

Господарським судом не встановлено, що на момент розгляду справи Відповідач продовжує вчиняти дії, про які йдеться мова в рішенні, тому господарський суд не може зобов'язати усунути те, наявність чого не підтверджена.

Ухвалою у даній справі від 24.06.2015 господарський суд зобов'язував Позивача подати документи, що підтверджують невиконання відповідачем зобов'язання, вказаного у пункті 3 резолютивної частини Рішення. Позивач таких доказів не подав. Ухвалою від 27.07.2015 господарський суд зобов'язав Позивача подати письмове пояснення стосовно заявленої вимоги щодо зобов'язання Відповідача виконати пункт 3 резолютивної частини Рішення від 23.12.2014 за наявності у мотивувальній його частині зазначення факту припинення Товариством порушення. Позивач не виконав і таку вимогу господарського суду.

Відповідно до статей 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження Позивача щодо обов'язку Відповідача повідомити про усунення відповідного порушення та надання відповідних доказів не обґрунтовано нормами відповідного законодавства, а також не зазначено такий обов'язок Відповідача і в самому рішенні. Відповідно до абзацу 6 резолютивної частини рішення № 6-р/тк від 04.04.2013 Відповідача зобов'язано подати лише докази сплати штрафу.

Таким чином, вимоги Позивача спонукати Відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, які здійснювалися шляхом використання в назві продукту позначення "ТУНЕЦЬ", розміщеного на лицьовій та зворотній поверхні упаковки зазначеного продукту (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширенням у такий спосіб неправдивої інформації про споживчі властивості продукту є недоведеними і тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" (27200, Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 13, ідентифікаційний код 34201697) штраф у розмірі 200 000 грн та пеню у розмірі 200 000 грн і зарахувати зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" (27200, Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 13, ідентифікаційний код 34201697) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 8000,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 14.08.2015.

Суддя Є. М. Наливайко