Рішення

від 12.08.2015 по справі 922/3974/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р.Справа № 922/3974/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Еладаполіграф", м. Харків до ПП "Ностро", м. Харків про стягнення 42 608,64 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дов. від 21.07.2015 року

відповідача - ОСОБА_2, за дов. від 11.03.2015 року

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еладаполіграф", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства "Ностро", про стягнення заборгованості у розмірі 42 608,64 грн., також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за видатковою накладною № 261 від 28.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3974/15 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 27 липня 2015 року. 27 липня 2015 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 10 серпня 2015 року.

30 липня 2015 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 30579 від 30 липня 2015 року) про долучення до матеріалів справи документів; яке задоволено судом.

В призначене судове засідання 10 серпня 2015 року представники сторін з'явилися. Представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи пакет документів, дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 32004 від 10 серпня 2015 року. Крім того, представник відповідача подав до суду клопотання про витребування у позивача доказів, а саме: інформації та документальні докази щодо наявності трудової діяльності громадянина ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1, за період з 01 липня 2014 року по теперішній час; у разі наявності трудових відносин, витребувати копії документів, які підтверджують посадовий статус вказаного громадянина та документи на підставі яких він ставив свій підпис на документах первинного бухгалтерського обліку; витребувати дані відносно надсилання на адресу відповідача вимоги щодо погашення суми боргу. Дане клопотання судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 32002 від 10 серпня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 серпня 2015 року частково задоволено клопотання представника ПП "Ностро" про витребування доказів (вх. № 32002 від 10 серпня 2015 року) та витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еладаполіграф" (позивач) інформацію та докази щодо наявності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3 (НОМЕР_2 виданий Московським РВВС 06 червня 2001 р.) станом на 28 листопада 2014 року; належним чином засвідчену копію наказу про призначення на посаду ОСОБА_3, копію посадової інструкції чи належним чином засвідчену копію витягу зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Еладаполіграф" з яких вбачається повноваження ОСОБА_3 станом на 28 листопада 2014 року; розгляд справи відкладено на 12 серпня 2015 р.

В засідання суду 12 серпня 2015 року представники сторін з’явились.

Представник позивач звернувся до суду з усним клопотанням про долучення до матеріалів справи витребуваних попередньою ухвалою суду доказів. Представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та квитанції від 28.11.2014 р. Надані сторонами документи долучено судом до матеріалів справи під час судового засідання та з подальшою реєстрацією через канцелярію суду за вх. №№ 32430, 32004 та 32453 відповідно.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В судовому засіданні 12 серпня 2015 року учасники судового процесу не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За видатковою накладкою № 261 від 28 листопада 2014 року на суму 42 608,64 грн. позивачем на адресу відповідача було поставлено товар, ця обставина підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Підтвердженням укладання договору в спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є вищевказана видаткова накладна, виписана позивачем, що містить найменування товару, його кількість і ціну, а також реквізити позивача (оферта), та підпис і печатка підприємства-відповідача на вищевказаній видатковій накладній про отримання саме того товару і в тій кількості, що були визначені позивачем в видатковій накладній, а також містить реквізити відповідача (акцепт). Факт одержання товару за вказаною накладною визнається відповідачем.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 692 ЦК України передбачено, зобов'язання покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається (ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, відповідач не надав на вимогу суду належних та допустимих доказів виконання своїх зобов’язань, суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача 42 608,64 грн. обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена Вищім господарським судом України у інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 та в постанові № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань" (застосування ст. 692 ЦК України).

При задоволенні позову суд вважає недоведеним відповідачем факт здійснення оплати за вказаною видатковою накладною № 261 від 28 листопада 2014 р. в розмірі 42 608,64 грн. (рахунок-фактура № 252 від 28.11.2014 р.) з огляду на наступне.

В якості доказу здійснення розрахунку відповідач посилається на розписку від 28.11.2014 р. складену ОСОБА_3 та на квитанцію до прибуткового касового ордеру № 000269 від 28.11.2014 р.

Згідно "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, а саме розділу другого вказаного Положення, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується (п. п. 2.2, 2.3 Положення).

Касові операції, відповідно п. 3.1 Положення, оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства; про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником (п. 3.3 Положення).

Пункт 3.10 Положення визначає, що прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

Постановою правління Національного банку України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 липня 2013 р. за N 1109/23641, "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" ( редакції станом на 28.11.2014 р.), установлено граничну суму розрахунків готівкою для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Як вбачається з наданих позивачем документів, ОСОБА_3 не є повноважною особою як в розумінні вищевказаного "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" на проведення касових операцій - отримання готівкових коштів та оформлення прибуткових касових ордерів, так і в силу функціональних обов’язків вказаної особи (наказ про призначення від 08.12.2010 р., розпорядження від 01.08.2014 р., посадова Інструкція від 08.12.2010 р. та Статут підприємства-позивача). Вказане Положення взагалі не визначає розписку як документ, що складається за наслідками отримання готівкою грошових коштів.

Отже, надані відповідачем розписка від 28.11.2014 р. ОСОБА_3 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 000269 від 28.11.2014 р., складені ОСОБА_3, не є належними та допустимими доказами, в розумінні статей 32 та 34 ГПК України, за якими можна зробити висновок про належне виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару. З огляду на викладене вище суд вважає недоведеною відповідачем позицію про сплату одержаного товару.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 640, 641, 642, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, Постановою правління Національного банку України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 липня 2013 р. за N 1109/23641 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою", ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ностро" (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 35, корпус В, кв. 16, код ЄДРПОУ 33120429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еладаполіграф" (61172, м. Харків, вул. Роганська, 157, код ЄДРПОУ 37131806) 42 608,64 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 14.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/3974/15