Постанова

від 05.08.2015 по справі 911/541/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2015 р. Справа№ 911/541/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Зубець Л.П.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Підяш О.С. - за посвідченням

від позивача-1: Скорич Я.О. - за довіреністю

від позивача-2: Горячек Я.О. - за довіреністю

від відповідача: Кукоба О.М. - за довіреністю

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» на рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 (дата підписання 05.05.2015)

по справі №911/541/15 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1)Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства

2)Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство»

до Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Київської обласної державної адміністрації

про розірвання договору та зобов'язання повернути лісові ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2015 по справі №911/541/15 позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» про розірвання договору та зобов'язання повернути лісові ділянки, - задоволено повністю; розірвано договір про довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками від 01.06.2012 № б/н, укладений між Державним підприємством «Вищедубечанське лісове господарство» та Приватним підприємством «Лебедівський лісовичок», який зареєстровано у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками зроблено запис від 06.06.2012 за № 9; зобов'язано Приватне підприємство «Лебедівський лісовичок» повернути Державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство» лісові ділянки, площею 2,8494 га, з нормативно-грошовою оцінкою 94612,40 грн., які розташовані у виділах № 1, 2, 4, 5, 6 кварталу 158 Пірнівського лісництва в адміністративних межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області; стягнуто з Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 3110,25 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Лебедівський лісовичок» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 по справі №911/541/15 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Скаржник зазначає, що ним одночасно із відзивом на позовну заяву було надано витяг з проекту благоустрою та коригування проекту, і на план-схемі «Експлікація будівель і споруд» до проекту відображені споруди, що плануються до влаштування на земельних ділянках як елементи благоустрою, та проставлена відмітка про погодження з боку постійного лісокористувача ДП «Вищедубечанське лісове господарство». Паркан (огорожа) також зазначений на вказаній схемі як тимчасова споруда. Тобто, як вказує скаржник, відповідач має дозвіл постійного лісокористувача на зведення на лісових ділянках споруд, що відображені в проекті благоустрою. Відповідач зазначає, що єдиною спорудою, яку він звів на лісових ділянках, що надані йому у користування, є огорожа, яка класифікується як тимчасова споруда, що підтверджується Висновком експерта за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження від 19.02.2015 №19/02-2015/03. Даний об'єкт зведений як елемент благоустрою, що передбачений проектом благоустрою, та не відноситься до жодної із категорії складності об'єктів, що зазначені у статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на виконання будівельних робіт щодо яких вимагається отримання/оформлення відповідного документу. За твердженнями скаржника висновок у приписі ДП «Вищедубечанське лісове господарство» № 22 від 12.05.2014 про те, що споруда є капітальною, є лише міркуванням/припущенням державного інспектора з контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів, оскільки така особа не є спеціалістом у будівельній сфері. Крім того, відповідач наголошує на тому, що Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.05.2014 та Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 16-29.05.14 б/н не стосуються відповідача, він не повідомлявся про такі перевірки та представник не був присутній під час їх проведення. Також будь-яких адміністративних заходів до відповідача не було застосовано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 у справі №911/541/15 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Станік С.Р., Власов Ю.Л. та призначено до розгляду на 30.06.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у зв'язку з перебуванням суддів Станіка С.Р. та Власова Ю.Л. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 прийнято справу №911/541/15 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» на рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Михальська Ю.Б.

30.06.2015 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.06.2015 через відділ документального забезпечення суду від прокурора надійшли письмові пояснення по справі з додатками, згідно яких прокурор просить апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» у справі № 911/541/15 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 - без змін.

30.06.2015 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 розгляд справи відкладено на 05.08.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 прийнято справу № 911/541/15 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» на рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Хрипун О.О.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене на 05.08.2015, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника третьої особи, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Прокурор та представники позивача-1, позивача-2 заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 26.04.2012 за № 166 виділено Приватному підприємству «Лебедівський лісовичок» лісові ділянки, площею 2,8494 га, у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурного-оздоровчих та рекреаційних цілей, що знаходяться у постійному користуванні Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» (квартал 158 Пірнівського лісництва) і розташовані на території Лебедівської сільської ради в адміністративних межах Вишгородського району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження між Державним підприємством «Вищедубечанське лісове господарство» та Приватним підприємством «Лебедівський лісовичок» укладено договір довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками від 01.06.2012 б/н.

Згідно п. 1.1 договору Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» передає, а Приватне підприємство «Лебедівський лісовичок» приймає у довгострокове тимчасове користування лісові ділянки для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей у кварталі 158 виділи № 1,2,4,5,6 Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство», що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна площа переданих лісових ділянок становить 2,8494 га.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що даний договір укладено терміном на 49 років до 01.06.2061.

Відповідно до п. 3.1 договору нормативна грошова оцінка лісових ділянок становить 94612,40 грн. відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки лісових ділянок, який є додатком № 2 до вказаного договору.

Згідно п. 4.3 договору Приватне підприємство «Лебедівський лісовичок» зобов'язане:

- п. 4.3.1. використовувати лісові ділянки, вказані в п.1.1 договору, тільки відповідно до цільового призначення та на умовах даного договору;

- п. 4.3.3. дотримуватись норм лісового, екологічного, земельного законодавства України, протипожежних, санітарних правил, а також правил техніки безпеки та охорони праці.

Пунктами 4.4.1 та 4.4.2 договору встановлено, що Приватне підприємство «Лебедівський лісовичок» має право використовувати вказані у п. 1.1 договору лісові ділянки для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей у відповідності до умов договору та діючого законодавства України; у встановленому законом порядку споруджувати тимчасові будівлі і споруди, в тому числі об'єкти малої архітектурної форми, з дотриманням вимог чинного законодавства та договору.

Вказаний договір зареєстровано у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками зроблено запис від 06.06.2012 за № 9.

На виконання умов договору позивач-2 передав, а відповідач прийняв у платне довгострокове тимчасове користування лісові ділянки загальною площею 2,8494 га, які розташовані в кварталі 158 виділи 1,2,4,5,6 Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство», на території Лебедівської сільської ради в адміністративних межах Вишгородського району Київської області згідно з планом-схемою, що підтверджується актом прийому-передачі ділянок відповідно до договору на право довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками від 01.06.2012.

12.05.2014 ДП «Вищедубечанське лісове господарство» було складено припис про усунення недоліків і порушень в якому вказано, що в порядку проведення державного контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною та захистом лісу проведена перевірка дотримання умов договору довгострокового тимчасового користування лісами № б/н від 01.06.2012, який було укладено між ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та ПП «Лебедівський лісовичок». Перевіркою на даній земельній ділянці виявлені порушення, які полягають у зведенні капітального паркану та споруд. Отже, Приватним підприємством «Лебедівський лісовичок» допущені порушення: земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням та всупереч цілям, передбаченим договором, та приписано в термін до 01.07.2014 усунути порушення та відновити попередній стан земельної ділянки наданої відповідачу у платне довгострокове тимчасове користування.

22.05.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» за результатами якої складено Акт б/н від 22.05.2014 в якому встановлено, що надана в користування відповідачу лісова ділянка з однієї сторони огороджена парканом влаштованим із цегляних стовпів на бетонному фундаменті з дерев'яним заповненням. На межі виділів встановлені опори вуличного освітлення висотою орієнтовно 5 м та проходить лінія електропередач на залізобетонних опорах висотою орієнтовно 14 м. Згідно припису від 12.05.2014 № 22 виданого ДП «Вищедубечанське лісове господарство» вказані будівельні роботи із влаштування зазначених споруд виконано ПП «Лебедівський лісовичок» без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Встановити рік будівництва зазначених споруд неможливо. Визначити межі земельної ділянки неможливо через відсутність акту винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) та відсутність межових знаків встановленого зразка. На момент перевірки будівельні роботи не виконуються, будівельники відсутні, будівельної техніки немає.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 16-29.05.14 б/н, складеного Державною екологічною інспекцією у Київській області, встановлено, що лісова ділянка з однієї сторони огороджена парканом із цегли та бетонним фундаментом. За результатами перевірки встановлено порушення ст.69 Лісового кодексу України, п.п. 1.4, 1.5, 5.3, 5.5, 6.8 Правил використання корисних властивостей лісів, а саме здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами передбаченими договором на довгострокове тимчасове користування лісами.

З посиланням на результати вищевказаних перевірок, зазначаючи, що відповідач в порушення договору та вимог ст. ст. 20, 74 Лісового кодексу України, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 502 від 14.08.2012 , без дозволу постійного землекористувача ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, побудував капітальний паркан та споруди, які не передбачені проектом благоустрою, прокурор просить суд розірвати договір про довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками від 01.06.2012 № б/н, укладений між Державним підприємством «Вищедубечанське лісове господарство» та Приватним підприємством «Лебедівський лісовичок» та зобов'язати Приватне підприємство «Лебедівський лісовичок» повернути Державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство» лісові ділянки, площею 2,8494 га, з нормативно-грошовою оцінкою 94612,40 грн., які розташовані у виділах № 1, 2, 4, 5, 6 кварталу 158 Пірнівського лісництва в адміністративних межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

В свою чергу, відповідач заперечуючи проти позову, зазначав, що документи, на які позивач посилається як на докази, що встановлюють наявність обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, не відповідають вимогам, що передбачені частиною другою ст. 34 ГПК України. Відповідач вказував, що ним правомірно та не порушуючи умови договору споруджені виключно тимчасові споруди (огорожа) як елементи благоустрою, в підтвердження чого відповідач надав Висновок експерта за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження від 19.02.2015 №19/02-2015/03. Крім того, постійним лісокористувачем був погоджений проект благоустрою лісових ділянок, на якому зазначаються тимчасові будівлі і споруди.

Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю визнавши позовні вимоги обґрунтованими та документально доведеними.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Лісового кодексу України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Положеннями статті 20 Лісового кодексу України визначені права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Так, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати продукцію і доходи від її реалізації.

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов'язані: приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; не порушувати прав інших лісокористувачів.

Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 11.4 договору дія договору достроково припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків передбачених даним договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України.

В ст. 74 Лісового кодексу України передбачено, що використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.

Статтею 22 Лісового кодексу України встановлено, що підставами припинення права постійного користування лісами є:1) припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку, встановлених законом; 2) використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення; 3) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.

Право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених статтею 78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 78 Лісового кодексу України право використання лісових ресурсів припиняється в разі:1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів; 2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів; 3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів; 4) порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; 6) порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів; 7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням; 8) невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.

Відповідно до п.п. 5.3, 5.5, 5.6 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 14.08.2012 № 502 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1536/21848, при використанні корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей тимчасовий лісокористувач забезпечує на виділеній лісовій ділянці створення сприятливих умов для перебування громадян шляхом проведення робіт з благоустрою цих ділянок. При виконанні робіт з благоустрою лісової ділянки мають зберігатись ліси та природні ландшафти, дотримуватись правила пожежної безпеки та санітарні правила в лісах.

Заходи щодо благоустрою лісової ділянки повинні бути спрямовані на збереження лісового середовища в умовах рекреаційних навантажень, створення необхідного комфорту та зручностей для відпочиваючих і включати в себе: оформлення входу; облаштування майданчиків для стоянки автомобілів; встановлення контрольно-пропускних пунктів; облаштування оглядових майданчиків, санвузлів; виготовлення та встановлення покажчиків, художніх барельєфів та скульптур; улаштування драбин, перил на маршрутах; облаштування місць розведення багать; установлення урн для сміття, облаштування спусків до води, благоустрій природних джерел, облаштування дорожньо-стежкової мережі; інші заходи, необхідні для цілей використання лісової ділянки.

При використанні корисних властивостей лісів не допускається пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та грунтів, засмічення та забруднення виділеної лісової ділянки та прилеглої до неї території.

Пунктами 4.4.1 та 4.4.2 договору встановлено, що Приватне підприємство «Лебедівський лісовичок» має право використовувати вказані у п. 1.1 договору лісові ділянки для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей у відповідності до умов договору та діючого законодавства України; у встановленому законом порядку споруджувати тимчасові будівлі і споруди, в тому числі об'єкти малої архітектурної форми, з дотриманням вимог чинного законодавства та договору.

Відповідно до п. 6.4. Правил використання корисних властивостей лісів спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами ( власниками лісів).

Положеннями ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів не приймає як належний доказ порушення відповідачем умов Договору та природоохоронного законодавства Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.05.2014, складений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

У п. 18 Порядку встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.05.2014 зазначено, що інспекцією проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство».

Вказаний акт не містить відомостей щодо повідомлення відповідача про проведення перевірки на спірній земельній ділянці, ознайомлення відповідача з результатами перевірки чи відмову представників відповідача у ознайомленні з цим актом.

У вказаному акті також зазначено, що встановити рік будівництва споруд неможливо; визначити межі земельної ділянки неможливо через відсутність акту винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) та відсутність межових знаків встановленого зразка.

Отже, Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.05.2014 складений на припущеннях.

Колегія суддів також не приймає як належний доказ порушення відповідачем вимог законодавства Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 16-29.05.14 б/н, складений Державною екологічною інспекцією у Київській області.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів регламентується Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034.

Відповідно до п. 4.9. вказаного Порядку державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 16-29.05.14 б/н перевірка здійснювалась щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

Вказаний акт також не містить відомостей щодо повідомлення відповідача про проведення перевірки на спірній земельній ділянці, ознайомлення відповідача з результатами перевірки чи відмову представників відповідача у ознайомленні з зазначеним актом.

Крім того, у вказаному акті зазначено, що визначення чітких меж земельної ділянки та лісових ділянок в натурі на місцевості не є можливим так як дані роботи виконуються землевпорядними організаціями. Тому опис території та об'єктів благоустрою, які знаходяться на місцевості, є приблизним.

Отже, як вбачається, Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 16-29.05.14 б/н також складений на припущеннях.

Згідно п. 4.22. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що на підставі Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 16-29.05.14 б/н відповідачу виносився припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010 № 263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2010 за № 1129/18424, затверджено Порядок проведення перевірок при здійсненні державного контролю за додержанням вимог лісового законодавства пунктом 1.1 якого встановлено, що державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог лісового законодавства здійснюють посадові особи державної лісової охорони, що діє у складі: Держкомлісгоспу, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Держкомлісгоспу і до компетенції яких належать питання здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства.

Згідно п. 3.12. вказаного Порядку перевірки проводяться в присутності суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Відповідно до п. п. 3.13., 3.18 Порядку за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа держлісоохорони складає акт. На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог лісового законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки складається припис.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про перевірку та складання акту перевірки за результатами якої державним інспектором по контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісу ДП «Вищедубечанське лісове господарство» видано Припис від 12.05.2014 про усунення недоліків і порушень.

З огляду на зазначене, вищевказані акти перевірки та припис не є належними доказами, які свідчать про факт вчинення відповідачем порушення вимог законодавства, оскільки ці факти мають підтверджуватись всіма матеріалами перевірки в їх сукупності та які мають бути оформлені у відповідності до встановлених законодавством вимог.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем розроблений проект благоустрою та коригування проекту благоустрою лісових ділянок у кварталі 158 виділи 1,2,4,5,6 Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство», що надані в довгострокове тимчасове користування відповідачу. Схема благоустрою території погоджена Головним архітектором Вишгородського району, та постійним лісокористувачем - ДП «Вищедубечанське лісове господарство» за умови дотримання чинного законодавства без права вирубування дерев та капітального будівництва.

На план-схемі «Експлікація будівель і споруд» до проекту благоустрою наявні тимчасові будівлі та споруди, в т.ч. огорожа, що плануються до влаштування на земельних ділянках як елементи благоустрою.

Прокурором та позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що розміщена на спірній земельній ділянці огорожа є капітальною спорудою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокуратурою та позивачами не доведено наявності порушення відповідачем природоохоронного законодавства та істотного порушення умов Договору.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає відсутніми підстави для розірвання договору про довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками від 01.06.2012 № б/н, укладеного між ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та Приватним підприємством «Лебедівський лісовичок».

Крім того, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки відсутні підстави для задоволення первинної позовної вимоги про розірвання Договору, позовні вимоги про зобов'язання Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» повернути Державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство» лісові ділянки, площею 2,8494 га, які є похідними, також не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 у справі №911/541/15 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

За п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п.2.11. вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки вимога про повернення лісової ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, що свідчить про договірний характер спірних правовідносин, судовий збір з вимоги про повернення спірної лісової ділянки визначається як зі спору немайнового характеру. (Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.10.2014 у справі № 52/310).

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 грн.

З огляду на зазначене, судовий збір за подання апеляційної скарги мав бути сплачений у розмірі 1218, 00 грн.

Відповідачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 1555,13 грн. (квитанція № 0.0.380043615.1 від 29.04.2015 на суму 946,13 грн. та квитанція № 3 від 06.05.2015 на суму 609,00 грн.), що на 337,13 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У разі з'ясування судами апеляційної чи касаційної інстанції під час перегляду судових рішень підстав для повернення сплачених сум судового збору питання про це вирішується відповідно судом апеляційної чи касаційної інстанції у судовому рішенні, прийнятому за результатами такого перегляду ( п.5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, судовий збір в сумі 337,13 грн. підлягає поверненню відповідачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» на рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 у справі №911/541/15 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 у справі №911/541/15 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4.Стягнути з Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (01196, м. Київ, вул. Святошинська, 30; ідентифікаційний код 35278561) в доход Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) 00 коп. судового збору.

5.Стягнути з Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» (07342, Київська обл., Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська; ідентифікаційний код 00992094) в доход Державного бюджету України 1218 грн.(одну тисячу двісті вісімнадцять гривень ) 00 коп. судового збору.

6.Стягнути з Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (01196, м. Київ, вул. Святошинська, 30; ідентифікаційний код 35278561) на користь Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» (07360, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська сільрада, СТ «Лебедівка», вул. Сагайдачного, буд. 50, ідентифікаційний код 38085064) 609 грн. (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

7.Стягнути з Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» (07342, Київська обл., Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська; ідентифікаційний код 00992094) ) на користь Приватного підприємства «Лебедівський лісовичок» (07360, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська сільрада, СТ «Лебедівка», вул. Сагайдачного, буд. 50, ідентифікаційний код 38085064) 609 грн. (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

8.Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

9.Повернути Приватному підприємству «Лебедівський лісовичок» (07360, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська сільрада, СТ«Лебедівка», вул. Сагайдачного, буд. 50, ідентифікаційний код 38085064) судовий збір з Державного бюджету України в сумі 337,13 ( триста тридцять сім ) грн. 13 коп., перерахований квитанцією № 0.0.380043615.1 від 29.04.2015, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

10.Матеріали справи №911/541/15 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Л.П. Зубець

О.О. Хрипун