Ухвала

від 05.08.2015 по справі п/811/468/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"05" серпня 2015 р. справа № П/811/468/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі № П/811/468/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маловисківський елеватор» до Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маловисківський елеватор» до Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 14.01.2015 року №0000551500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 165205,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 132164,00 грн., та 33041,00 грн. за штрафною санкцією, податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 року №0000581500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54827,00 грн. та скасовано податкова вимога форми "Ю" Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 26.01.2015 року №423-25 до товариства з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" на суму 183755,27 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано, що згідно отриманої податкової інформації не підтверджено реальний товарний характер господарських операцій позивача з ТОВ «Глобал Автогруп», що вказує на безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з цим контрагентом.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку відповідача.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальна перевірку позивача про що складено акт від 24.12.2014 року №28/11-10-22-10/38087769 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Маловисківський елеватор» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Глобал Автогруп" за лютий, березень 2013 року (далі - ОСОБА_1 перевірки, т.1 а.с.14-41).

ОСОБА_1 перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 132164,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року 113173,00 грн., березень 2013 року в сумі 18991,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 54827,00 грн. за березень 2013 року. ОСОБА_2 перевірки ґрунтуються на інформації, що міститься у акті перевірки від 28.08.2014 року №112/10-07-22-03/38097363 Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, згідно якої ТОВ "Глобал Автогруп" здійснювало операції, пов'язані з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі позивачу. Як наслідок відповідні первинні документи, сформовані при здійсненні господарських операцій з відповідачем за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України не дозволяють формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

14 січня 2015 року на підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0000551500, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 165205,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 132164,00 грн., та 33041,00 грн. за штрафною санкцією та форми "В4" №0000581500 від 14.01.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54827,00 грн. (т.1, а.с.11-12).

На підставі вказаних рішень, з метою погашення заборгованості, що виникла, контролюючий орган сформував позивачу податкову вимогу форми "Ю" від 26.01.2015 року №423-25 на суму 183755,27 грн.(т.1, а.с.13).

Крім того, судом встановлено, що 18.01.2013 року між позивачем та ТОВ «Глобал Автогруп» укладено договір купівлі-продажу №АГ/КП004-12, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а саме: 2 (дві) штуки Автомобілів-самоскидів моделі КАМАЗ-45143-112-15 2012 року випуску вартістю 392500,00 за одиницю без врахування ПДВ та 2 (дві) штуки Причепів-самоскидів моделі СЗАП-8551-02 2012 року випуску вартістю 132500,00 за одиницю без врахування ПДВ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (т.1,а.с.61-63).

Фактичне виконання вказаної угоди позивача з ТОВ "Глобал Автогруп" підтвердженно актом приймання-передачі транспортного засобу (т.1, а.с.64), видатковою накладною №09-КП від 05.02.2013 року на суму 1260000,00 грн. в т.ч. 210000,00 грн. ПДВ, податковими накладними №581 від 06.02.2013 року на суму 1008000,00 грн. в т.ч. 168000,00 грн. ПДВ, та №1008 від 30.01.2013 року на суму 252000,00 грн. в т.ч. 42000,00 грн. ПДВ (т.1, а.с.72-73).

Оплату отриманого товару позивачем здійснено згідно платіжних доручень №35 від 30.01.2013 року на суму 252000,00 грн., №63 від 19.02.2013 року на суму 252000,00 грн., №119 від 22.03.2013 року на суму 252000,00 грн., №161 від 19.04.2013 року на суму 252000,00 грн., №230 від 30.05.2013 року на суму 252000,00 грн.(т.1, а.с.67-71).

Також, були надані сертифікат відповідності з додатком (т.1, а.с.112-113), копії сервісних книг автомобілів та вкладишів до них (т.1, а.с.120-250, т.2, а.с.1-149).

Вказані транспортні засоби зареєстровано у центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Новомиргородського та Маловисківського районів, про що надано відповідь від 06.03.2015 року №76 (т.1, а.с.114), та підтверджено платіжними дорученням про оплату послуг державної реєстрації, рахунками, актами виконаних робіт (т.1, а.с.115-119).

Проведення реєстрації також підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та причепів (т.1, а.с.100-105).

Вказані транспортні засоби та причепи відповідач передав у платне користування приватному сільськогосподарському підприємству "Лан" згідно договору оренди транспортного засобу №25/02/13-01 від 25.02.2013 року (т.1, а.с.74-77), передача відбулась згідно акту приймання-передачі від 25.02.2013 року (т.1, а.с.78-79).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з контрагентом не знайшли свого підтвердження, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

ОСОБА_1 п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

ОСОБА_1 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V ПК України.

ОСОБА_1 п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

ОСОБА_1 п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

ОСОБА_1 з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Проаналізувавши норми права, колегія суддів вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Під час апеляційного розгляду справи судом з Центра надання послуг, пов’язаних з використання автотранспортних засобів з обслуговування Новомиргодського та Маловиськівського районів було витребувано копії документів, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію транспортних засобів в органах ДАІ.

На запит суду з Центру надання послуг, пов’язаних з використання автотранспортних засобів з обслуговування Новомиргодського та Маловиськівського районів надійшли засвідчені копії заяв про реєстрацію транспортних засобів від 15.02.2013 року №13381142, 13380578, 14.02.2013 року №13381484, №13381856, довідки-рахунки, вантажні митні декларації. за якими ці транспортні засоби були ввезені на митну територію України.

ОСОБА_1 довідок-рахунків на автомобіль від 05.02.2013 р. №948821, 05.02.2013р. №948820, 05.02.2013 р. №948822, 05.02.2013 р. №948823, що є бланками суворої звітності та видаються лише спеціалізованим торгівельним організаціям, виданих на ім’я позивача від ТОВ «Глобал Автогруп», вбачається що дійсно вищевказані два автомобілі та два причепи були придбані позивачем у ТОВ «Глобал Автогруп».

За таких обставин суд вважає підтвердженим, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Глобал Автогруп" сформовано з дотриманням Податкового кодексу України.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення від 14.01.2015 року форми «Р» №0000551500 та форми "В4" №0000581500 винесені безпідставно та є незаконними. Оскільки вказані рішення визнані судом протиправними, то податкова вимога форми "Ю" від 26.01.2015 року №423-25 щодо сплати визначених ними сум грошових зобов’язань також підлягає скасуванню.

Доводи апелянта про те, що у відношенні посадових осіб ТОВ «Глобал автогруп» триває кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків судом до уваги не приймаються, оскільки доказів встановлення вини цих осіб у скоєнні кримінального злочину вироком суду. що набрав законної сили, не підтверджено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі № П/811/468/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маловисківський елеватор» до Маловисківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко