Постанова

від 04.10.2011 по справі 16/325

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011 № 16/325

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Лосєва А.М.

Мартюк А.І.

при секретарі

судового засідання : Матвєєнко Т.Є.

за участі представників:

позивача: Спахова О.Ю. - дов. № 278 від 18.07.2011 р.;

відповідача: Туринська В.Є. - дов. № 08-03-28/105-11 від 21.02.2011 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р.

у справі № 16/325 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про: стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 823,30 грн.

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «Страхова компанія «Країна» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ВАТ «НАСК «ОРАНТА» (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 823,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані на тому, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм Пилипок С.В., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом №ВА/3312417 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.01.2008 р. (тип Договору 3).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. № 16/325 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням позивач - ВАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулося до КАГС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. № 16/325 та прийняти нове судове рішення у даній справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В. Шипко В.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ «НАСК «ОРАНТА» на Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. № 16/325, розгляд справи призначено на 04.10.2011 р.

У зв'язку з виходом судді Борисенко І.В. у чергову відпустку та у зв'язку зі знаходженням судді Шипко В.В. на лікарняному Розпорядженням заступника Голови КАГС від 04.10.2011. р. № 01-23/3/2 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Лосєв А.М., Мартюк А.І.

Наданими у судовому засіданні від 04.10.2011 р. поясненнями, представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив колегію суддів задовольнити її.

Представник позивача заперечив про ти доводів апеляційної скарги та просив колегію суддів відмовити у її задоволенні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ «НАСК «ОРАНТА», Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. № 16/325 залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2007 року між ВАТ «Страхова компанія «Країна» (страховик за Договором) та Фельчук Раїсою Володимирівною (страхувальник) було укладено Договір автомобільного страхування №09/134/2.1.5.1, відповідно до якого об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "ВАЗ 21124-110", державний реєстраційний номер АС 2251 АК на строк з 18.05.2007 р. по 17.05.2008р.

03.03.2008 р. в м. Луцьк сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки "ВАЗ 21124-110", державний реєстраційний номер АС 2251 АК, яким керувала Фельчук Р.В. та автомобілем "Фіат", державний реєстраційний номер АС 5267 АН, яким керував Пилипюк С.В., в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 11.03.2008 року у справі №3-10245/08 (арк. с. 16) Пилипюка С.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Господарським судом м. Києва встановлено, що цивільно-правова відповідальність Пилипюка С.В., на момент ДТП, що сталась 03.03.2008 р. була застрахована за Полісом №ВА/3312417 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.01.2008р. (тип Договору 3) (арк. с. 36).

До матеріалів даної справи долучено копію Звіту №369/03/08, складеного 21.05.2008р. (арк.. с. 19-26), відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП 03.03.08р. склала 4277,00 грн.

Пунктом 6.4 Договору №09/134/2.1.5.1 від 17.05.2007 р. визначено розмір страхової суми, що складає 45370,00 грн. та безумовну франшизу у розмірі 1% від страхової суми.

З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2008р. позивач на підставі страхового Акту №3808 (09), розрахунку до нього, виходячи зі Звіту №369/03/08, складеного 21.05.2008р., здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 3850,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №393 від 05.06.2008 р. ( арк.. с. 35)

Таким чином, витрати позивача у зв'язку з вказаним ДТП на підставі зазначених вище документів склали 3 850,06 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи, а також витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Звернувшись до місцевого господарського суду з позовом, ВАТ «Страхова компанія «Країна» обґрунтовувало свої вимоги тим, що відповідач ухиляється добровільно відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 3 850,06 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з правомірністю висновку суду першої інстанції про те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість позовних, а саме, щодо стягнення з відповідача 3 850,06 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, в той час як відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами безпідставність пред'явлених до нього вимог.

Заперечення відповідача про те, що він не є особою, відповідальною за заподіяну шкоду страхувальнику позивача правомірно не прийнято господарським судом до уваги з огляду на наступне.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність Пилипюка С.В., винної особи в настанні ДТП, що сталась 03.03.2008 р., була застрахована за Полісом №ВА/3312417 від 14.01.2008 р. (тип Договору 3), укладеним з ВАТ "НАСК "Оранта", то у відповідності до вимог ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач, укладаючи із Пилипюк С.В. Поліс №ВА/3312417 від 14.01.2008 р. взяв на себе зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника. А отже, позивач правомірно звернувся саме до ВАТ "НАСК "Оранта" із регресною вимогою щодо повернення 3823,30 грн. виплаченого страхового відшкодування, як до страховика винної особи.

Доводи скаржника - ВАТ "НАСК "Оранта" викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до дублювання змісту Відзиву на позовну заяву від 12.07.2011 р. № 08-03-12/18622, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що жодним чином не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини у даній справі.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на підтвердження своїх аргументів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. № 16/325 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Лосєв А.М.

Мартюк А.І.