Рішення

від 03.06.2009 по справі 54/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/129

03.06.09

За позовом Приватного підприємства "СВ-Холод"

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл"

про               стягнення 57 560,92 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача      Губський О.В., за дов. б/н від 01.06.2009 р.

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "СВ-Холод" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" про стягнення 47 414,70 грн. основного боргу, 4 930,26 грн. пені, 4 599,68 грн. інфляційних втрат та 616,28 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті робіт, виконаних позивачем за договором № 210708 на поставку та монтаж обладнання від 21.07.2008 р.  

Ухвалою суду від 14.04.2009 р. порушено провадження у справі № 54/129, розгляд справи призначено на 13.05.2009 р.

Представники сторін у судове засідання 13.05.2009 р. не з'явилися, витребуваних документів суду не надали, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 03.06.2009 р.  

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2009 р. повторно не з'явився, відзиву та витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була завчасно ним отримана 28.04.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №07430799.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008 р. між Приватним підприємством "СВ-Холод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" було укладено договір постачання та монтажу обладнання    № 210708, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов'язався поставити та провести монтаж торгового обладнання, зазначеного в додатку № 1 до договору, а відповідач, як замовник, зобов'язався сплатити за вартість та монтаж обладнання, а також прийняти роботи з монтажу обладнання (пункт 1.1. договору).  

Як свідчать умови договору, укладений між сторонами договір містить елементи договорів поставки та підряду.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. договору обладнання, зазначене у специфікації, поставляється на умовах DDP згідно "Інкотермс-2000" за адресами згідно додатку № 2 до договору. Обладнання повинно бути поставлено та змонтовано протягом 30 днів з моменту підписання договору. Обладнання вважається належним чином поставленим після підписання сторонами товарної накладної (або товарно-транспортної накладної). Товарна накладна (або товарно-транспортної накладної) підтверджує факт первинного приймання обладнання по кількості та якості (п. 6.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами були підписані додатки № 1 (Специфікація) та № 2 (Перелік об'єктів) до договору.

За видатковими накладними №№ 37, 38, 39 від 30.09.2008 р. позивач передав відповідачеві обладнання, передбачене специфікацією, на загальну суму 225 647,04 грн.  

Вищевказані видаткові накладні підписані уповноваженими особами відповідача та скріплені відбитками печаток юридичних осіб позивача та відповідача, а тому є належним підтвердженням поставки товару.

Пунктами 1.1., 1.2., 4.2. передбачено також обов'язок позивача провести монтаж та запуск в експлуатацію обладнання на об'єктах, вказаних у додатку № 2 до договору.

За результатами виконання монтажних робіт сторони у 4-денний термін підписують акт приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 4.4. договору роботи вважаються переданими позивачем за якістю виконаного монтажу та працездатності обладнання у момент підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

01.10.2008 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 24 850,00 грн. У тексті акту зазначено про відсутність у сторін претензій одна до одної. Таким чином, роботи по монтажу обладнання були прийняті відповідачем.

Статтею 692 ЦУ України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

Як передбачено п. 2.2.1. та п. 2.3.1. договору ціна обладнання складає 225 647,04 грн., вартість робіт з монтажу –24 850,00 грн.

Порядок оплати поставленого обладнання та робіт з його монтажу визначений п.п. 2.2.2.-2.2.4, 2.3.3. договору, згідно з якими відповідач перераховує 20% ціни обладнання    (45 129,41 грн.) протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору, 70% ціни обладнання (157 952,93 грн.) перед відвантаженням обладнання протягом 5 банківських днів з моменту письмового повідомлення позивача про готовність обладнання до відвантаження зі складу, а 10% (22 564,70 грн.) –протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Оплата робіт з монтажу обладнання здійснюється відповідачем не пізніше 10 днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.  

Відповідно до вищевикладених умов остаточний розрахунок за обладнання повинен бути проведений відповідачем до 15.10.2008 р., а за виконані монтажні роботи –до 11.10.2008 р.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, відповідач у встановлений договором строк не розрахувався за поставлене обладнання та виконані монтажні роботи.

Відповідач не надав доказів, які б підтверджували сплату ним повної ціни обладнання та монтажних робіт.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 47 414,70 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі     4 930,26 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п.п. 8.1. та 8.8. договору. Зазначеними положеннями договору передбачено, що в разі несвоєчасної сплати грошових коштів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми несплаченого в строк платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в даний період, а за порушення строків оплати виконаної і прийнятої роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

 Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 599,23 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2008 р. по лютий 2009 р. та 616,28 грн. процентів річних.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у сумі 4 360,16 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Індекс інфляції Інфляційне збільшення суми боргу

12.10.08 - 27.02.0924 850,001,1012 509,85

16.10.08 - 27.02.0922 564,701,0821 850,31

Всього

4 360,16

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача у сумі 616,28 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов'язку оплатити поставлене обладнання та виконані роботи.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 57 321,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, код ЄДРПОУ 34482413, п/р 26005013000433 у філії КРД ВАТ "ВТБ Банк" м. Києва, МФО 380195, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "СВ-Холод" (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 29, код ЄДРПОУ 35174668, п/р 26007301004413 у ДФ ВАТ "ВТБ Банк", МФО 335571) 47 414 (сорок сім тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 70 коп. заборгованості, 4 930 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять) гривень 26 коп. пені, 4 360 (чотири тисячі триста шістдесят) гривень 16 коп. інфляційних втрат, 616 (шістсот шістнадцять) гривень 28 коп. трьох процентів річних,    573 (п'ятсот сімдесят три) гривні 21 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.   

Суддя                                                                                                          Т.С. Демченко