Ухвала

від 11.08.2015 по справі 815/5132/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2015 р. м. Київ К/800/33009/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Загороднього А.Ф.,

Федорова М.О.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі № 815/5132/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біконо» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0002082250, № 0002072250 від 8.07.2013 року щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

2 вересня 2013 року постановою Одеського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення податковим органом прийняті правомірно, оскільки Товариством документально не підтверджено правомірність віднесення сум з податку на прибуток до валових витрат.

16 квітня 2014 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року скасована, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0002082250, № 0002072250 від 8.07.2013 року визнані протиправними та скасовані.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що Товариством були надані первині документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та формування податкового кредиту.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 10.06.2013 року до 18.06.2013 року ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2010 року до 31.12.2012 року, за наслідками якої 25.06.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 , п. 5.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 8 270,00 грн., а також у порушення п. 4.1 ст. 4 , пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 15 підрозділу 2 перехідних положень Податкового Кодексу України, п.,п. 198.3 , 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 435 292,00 грн.

8 липня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0002082250 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 9 923,00 грн., № 0002072250 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 544 092,00 грн.

Колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанцій про задоволення позову передчасними з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій за укладеними договорами між Товариством та ТОВ ВКП «СКБ» № 06/03-01 від 6.03.2012 року, а також між Товариством та ТОВ «КНБГ» №10-01 від 1.10.2012 року, Товариство отримало 100% передплату 1 100 000,00 грн. за постачання кукурудзи врожаю 2011 року та 2012 року (платіжні доручення № 235 від 6.03.2012 року та № 563 від 1.10.2012 року).

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

При розгляді адміністративної справи суди не перевірили чи відповідала господарська операція із купівлі - продажу зернових між Товариством та ТОВ ВКП «СКБ» вимогам пункту 15 підрозділу 2 перехідних положень Податкового кодексу України , оскільки факт першого постачання такої продукції Товариству не був підтверджений відповідними доказами.

Також судами не приділено уваги доводам ДПІ щодо порушення Товариством п. 187.1 ст. 187 ПК України, п.15 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України щодо не включення до бази оподаткування авансових платежів за березень 2013 року та жовтень 2013 року у розмірі 1 100 000,00 грн.

15 квітня 2010 року між Товариство та Українсько-Італійським спільним підприємством «Сітіторг» у формі ТОВ був укладений договір купівлі-продажу обладнання №150410, відповідно до якого Товариство придбало обладнання для виробництва ПЄТ-преформ загальною вартістю 400 000 грн., що підтверджується податковою накладною № 412 від 20.04.2010 року.

Суд апеляційної інстанції зазначаючи, що Товариство використало обладнання у власній господарській діяльності, не навів доказів для підтвердження такого висновку.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що Товариством до складу валових витрат були включені транспортні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі актів прийму-передачі виконаних робіт, інших первинних документів, оформлених з ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Рабен Україна», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ТОВ «ТВО Східбуд», ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ТОВ «Транслойд», ФОП ОСОБА_16, ПП «Рефтранс», ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ТОВ «Мегас Транс».

Зазначаючи щодо належності наданих Товариством первинних документів, складених при здійснені господарських операцій з перевезення вантажів, суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам ДПІ щодо невідповідності актів - виконаних робіт, видаткових накладних вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При новому розгляді адміністративної справи судам необхідно врахувати викладене і при оцінці доводів сторін правильно застосувати норми матеріального права, надати належну оцінку наявним у справі доказам на предмет встановлення реального виконання господарських операцій, а у разі їх недостатності запропонувати сторонам надати додаткові докази, пояснення, у разі необхідності допитати осіб в якості свідків.

Відповідно до п. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись статтями 220 , 222, 223 , 227 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року скасувати, адміністративну справу на правити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

.

Судді: (підпис) Сірош М.В.

Загородній А.Ф.

Федоров М.О.,