Рішення

від 07.08.2009 по справі 52/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/258

07.08.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівські вогнетриви»про стягнення 392 820,29 грн. за участю представників позивача –Сіденко Л.В., довіреність №30/225 від 24.12.2008р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 312 619,50 грн. основного боргу, 26 365,36 грн. пені, 21 883,37 грн. штрафу, 28 676,37 грн. інфляційної складової боргу, 3 275,69 грн. 3% річних, а загалом 392 820,29  грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати природного газу за договором № 80/П-2008  на постачання природного газу від 15.05.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2009 року.

Через канцелярію суду 02.07.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 102 014,50 грн. основного боргу, 26 365,36 грн. пені, 3 275,69 грн. 3% річних, 28 676,37 грн. інфляційних втрат, а загалом 160 331,92 грн.

У судовому засіданні 03.07.2009 року оголошувалась перерва на 07.08.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 07.08.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»(газозбутова організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Михайлівські вогнетриви»(покупець) було укладено договір на постачання природного газу № 80/Т-2008, відповідно до умов якого газорозподільна організація зобов'язується постачати, а покупець прийняти й оплатити поставлені обсяги природного газу у встановленому договором порядку.

Відповідно до п.4.3 договору оплата за природний газ, який постачається, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок газозбутової організації в розмірі: 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, 50% - не пізніше 1 числа місяця поставки газу.

На виконання умов договору позивач у період з жовтня по листопад 2008р. про транспортував відповідачу природний газ на суму 578 805,04 грн., що підтверджується актами приймання-передачі обсягів природного газу від 31.10.2008р., та 25.11.2008р.

Проте, відповідач отриманий на суму 578 805,04 грн. газ оплатив частково в сумі  і має заборгованість перед позивачем у сумі 102 014,50 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з надання послуг з транспортування природного газу, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого  газу та має перед позивачем заборгованість у сумі 102 014,50 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача  боргу в сумі 102 014,50 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 28 676,37грн. та  3 % річних в розмірі 3 275,69 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем  виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого газу за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.5.3 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки зазначені у договорі, покупець сплачує на користь газозбутової організації, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 26 365,36 грн.

З урахуванням  встановлених  судом обставин  щодо розміру заборгованості внаслідок  неналежного  виконання  відповідачем зобов'язання, стану виконання  відповідачем  цього зобов'язання,  розміру прострочених сум  та  тяжкого фінансового  становища відповідача суд  вважає  можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити  розмір   пені  до 10 000,00 грн. В позові в частині стягнення  16 365,36 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача  пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівькі вогнетриви»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, буд. 3, код 33448444)  на користь  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»(40030, м. Суми, вул. Огарьова, 21, код 03352432) 102 014 (сто дві тисячі чотирнадцять) грн. 50 коп. боргу, 28 676 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 37 коп. інфляційної складової боргу, 3 275 (три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 69 коп. 3% річних, 10 000 (десять тисяч) 00 коп. пені, 1 439 (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять) грн. 66 коп. витрат по оплаті державного мита та 105 (сто п'ять) грн. 96 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна