Рішення

від 30.06.2009 по справі 26/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.09                                                                                           Справа№ 26/115

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Мікрон”, м. Бережани Тернопільської області

до відповідача: Виробничого товариства приватного підприємства „Марс”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області

про: стягнення 242 008,98 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Венгур О.Л. –представник (довіреність б/н від 15.10.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Мікрон”, м. Бережани Тернопільської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Виробничого товариства приватного підприємства „Марс”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області про стягнення 242 008,98 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2009 р. Ухвалою суду від 02.06.2009 р. розгляд справи відкладався до 30.06.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 18.05.2009 р. та 02.06.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

26.01.2006 р. між сторонами укладено договір № 26/01/06 купівлі-продажу (далі по тексту –Договір).

Згідно умов договору відповідач зобов'язався продати цеглу (далі по тексту –товар), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар в кількості та по ціні 600 грн. за 1 тис. шт., вказаних у накладних, згідно яких відбувається передача товару.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Покупець (позивач) проводить передоплату у 100% розмірі шляхом перерахувань відповідної суми на розрахунковий рахунок Продавця (відповідача)

На виконання умов Договору позивач платіжним дорученням № 3 від 21.02.2006 р. (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи) провів передоплату в розмірі 244 509,00 грн. По факт передоплати відповідач виписав позивачу податкову накладну № 10 від 22.02.2006 р. (копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбчається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо поставки товару виконав частково, а саме постави товар на суму 2 500,02 грн., що підтверджується накладною № 31/05/2 від 31.05.2006 р. (копія накладної знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідачем недопоставлено позивачу товар на загальну суму 242 008,98 грн.

20.07.2006 р. позивач надав відповідачу заявку (згідно п. 2.1. Договору) на поставку товару на загальну суму 242 008,98 грн., яка погоджена відповідачем, про що свідчить підпис директора та відтиск печатки відповідача, однак поставка товару не відбулася.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

01.12.2008 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 5-62 з вимогою невідкладно перерахувати на його рахунок 242 008,98 грн., яка відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Виробничого товариства приватного підприємства „Марс”, м. Судова Вишня, вул. Заводська, 35, Мостиський район, Львівська область (р/р 26006301367058 у Філії Залізничне відділення „Промінвестбанку”, м. Львів, МФО 325105, код ЄДРПОУ 32534527) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мікрон”, м. Бережани, вул. Золочівська, 30, Тернопільська область (р/р 26009031636700 в АКІБ „УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 14047620) 242 008 грн. 98 коп. суми передоплати, 2 420 грн. 09 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя