Рішення

від 28.09.2009 по справі 10/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.09                                                                                           Справа№ 10/114

За позовом: Дочірнього підприємства „Кантіна-Трейдінг”, м.Київ

до  відповідача:  ТзОВ „Технофорум-плюс”, м.Львів

про  стягнення  36 663грн. 50 коп.

                                                                                                Суддя Довга О. І.

                                                                                                             Секретар Яремчук С.

Представники:   

Від позивача : Жураківський А.М.   –довіреність № 15 від 25.03.2009р.;

Від відповідача: не з”явився;

        На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом дочірнього підприємства „Кантіна-Трейдінг”, м.Київ до  ТзОВ „Технофорум-плюс”, м.Львів про  стягнення  36 663грн. 50 коп.

       Ухвалою суду від 18.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.06.2009р.  

         Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи від 23.06.2009р, 09.07.2009р., 28.07.2009р.

         Позивач  в судовому  засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

         Відповідач в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не представив. Відповідач  був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою:                                              м.Львів, вул. Володимира Великого, 2, кв. 4  відповідно до Витягу з  ЄДР юридичних та фізичних  осіб-підприємців  . Відповідно до ст. 93 ЦК України  місцезнаходженням юридичної особи є  місце її державної реєстрації . Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. До повноважень господарських судів  не віднесено установлення  фактичного місцезнаходження юридичних осіб  або  місця проживання  фізичних осіб –учасників  судового процесу  на час  вчинення тих чи інших  процесуальних дій . Тому відповідні  процесуальні документи  надсилаються  господарським судом  згідно з поштовими реквізитами  учасників судового процесу , наявними в матеріалах справи.

        Судом встановлено:

        28 лютого  2008 року   між  дочірнім підприємством „Кантіна-Трейдінг”, м.Київ  ( надалі - Позивач  ) та  ТзОВ „Технофорум-плюс”, м.Львів (надалі - Відповідач) укладено  Договір поставки  № 28-2008 .

        За даним договором, Постачальник  зобов”язується передати у зумовлені строки другій стороні –Покупцеві товар , а Покупець зобов”язується прийняти вказаний товар  і сплатити за нього певні грошову суму.  (п.1.1).

        Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом , на виконання своїх договірних  зобов”язань Позивач здійснив  на користь Відповідача поставку товарів. Факт поставки підтверджується підписаною обома сторонами належно засвідченою  копією видаткової накладної № РН-0002312 від 13.09.2008р. на загальну суму 36 333 грн. 38 коп.

         Згідно з п. 8.1 Договору, Покупець повинен сплати поставлений товар не пізніше                        14 робочих днів з дати поставки товару Постачальником.

         Таким чином, враховуючи, що поставка товару була здійснена  13.09.2009р., граничний термін виконання зобов”язання  Відповідача щодо оплати вартості товару закінчився                        27. 09.2009р.  

        Як вбачається із змісту позовної заяви та стверджує представник позивача в засіданні суду,  за поставлений товар Відповідач  розрахувався частково , сплативши 7183 грн. 63 коп. ,  і станом на день пред”явлення позову в суд сума основного боргу Відповідача   перед Позивачем складає  29 149 грн. 75 коп.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Позивач звернувся  в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення основного боргу та штрафних санкцій  за неналежне виконання грошового  зобов”язання.

        Суд, заслухавши пояснення представника позивача , розглянувши та дослідивши докази по  справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю  з наступних підстав.               

        У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України  договір є підставою для виникнення  цивільних прав та обов”язків  (господарських зобов”язань) .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

        Згідно з приписами  ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію                     ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

        Статтею 193 ГК України передбачено, що  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх заходів , необхідних  для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

        Судом встановлено, що  Позивач поставив Відповідачу товари на загальну суму                    36 333 грн. 38 коп.  Проте, Відповідач свого зобов”язання щодо оплати вартості  фактично поставлених Позивачем товарів не виконав в повному обсязі протягом 14 робочих днів як це передбачено умовами Договору(п.8.1) . Відповідачем оплачено  7183 грн. 63 коп. , а решта                29 149 грн. 75 коп. залишилась неоплаченою.   Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні  встановлений  строк  його виконання, то  воно  підлягає  виконанню у цей  строк.  Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

        Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання  може забезпечуватись  неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.  

        Частина 1 ст. 548 ЦК України встановлює , що виконання зобов'язання  (основного зобов'язання ) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

        У  відповідності  до п.9.4   Договору поставки № 28-2008  від 28.02.2008р. ,  за порушення грошових зобов”язань  за цим договором  винна сторона сплачує  постраждалій стороні  пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період  припущення порушення винною стороною , від суми  невиконаного  грошового зобов'язання за кожний день порушення  виконання.  

        Відповідно до ст. 175 ЦК України майнові  зобов”язання , які виникають  між учасниками господарських відносин, регулюються  Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Статтею 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій  за прострочення  виконання зобов”язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість  місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

         Відповідно до розрахунку Позивача, розмір пені , що підлягає до сплати за період з 28.09.2008р. по 25.03.2009р.  становить  3961 грн.20 коп.  

Правова норма  ст. 625 Цивільного кодексу України визначає , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов”язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не встановлений договором або законом.

        Таким чином, грошова сума за незаконне користування коштами за весь час прострочення- 28.09.2008 - 25.03.2009 -  відповідно до розрахунку Позивача становить  – 3086 грн.55 коп. інфляційні втрати та 466 грн. 00 коп. –3%річних.

          Таким чином,  до стягнення з Відповідача правомірно підлягає 29 149 грн. 75 коп. основного боргу , 3961 грн.20 коп. пені, нарахованої на підставі п.9.4 Договору,                       3086 грн.55 коп. інфляційних втрат та 466 грн. 00 коп. –3%річних за незаконне користування чужими коштами , нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

        Доказів сплати боргу  відповідач  суду не представив, проти позову не заперечив.

        Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           З огляду на вищевикладене,  суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та  підлягають до задоволення повністю.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід  віднести на відповідача.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,220  ГК України, ст. ст. 11, 546,625  ЦК України,  ст. ст.  33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити  повністю.

 2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „ТЕХНОФОРУМ-ПЛЮС” ( 79000, м.Львів, вул. В.Великого, 2/4  код ЄДРПОУ 33895114 ) на користь дочірнього підприємства „Кантіна –Трейдінг” ( 04050, м.Київ, вул. Глибочицька, 53  код ЄДРПОУ 30524758)  29 149 грн. 75 коп. основного боргу ,  3961 грн.20 коп.    пені,  3086 грн.55 коп. інфляційних втрат ,                   466 грн. 00 коп. –3% річних, 366 грн. 64 коп.  грн. 00 коп.   сплаченого державного мита та                       312 грн.50 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Стягнути з дочірнього підприємства „Кантіна –Трейдінг” ( 04050, м.Київ, вул. Глибочицька, 53  код ЄДРПОУ 30524758)  в доход державного бюджету України 194 грн. 50 коп. недоплаченої суми  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.      

Суддя