Рішення

від 23.09.2009 по справі 18/171-14/64-9/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/171-14/64-9/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23 вересня 2009 р.   Справа № 18/171-14/64-9/64   

Господарський суд  Івано-Франківської області у складі  суду: головуючої  судді Фанди Оксани Михайлівни, судді Малєєвої  Олени Вікторівни,  судді Кобецької Світлани Миколаївни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Івано-Франківського обласного об"єднання оздоровчих закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця",    вул.Василіянок, 62а,  кв.609, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача 1:  ПВКП  "Квадро",   с. Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78704

до відповідача 2:  Верховинського райкому профспілки працівників АПК,  вул. Франка,12, с.м.т.Верховина, Івано-Франківська область, 78700

про відшкодування спричиненої шкоди в сумі 143 000 грн.

За участі представників сторін:

Від відповідача 1, 2:  Скоматчук Василь Васильович, (паспорт серія СС - №736201 від 12.03.1999 року)

Від позивача:  Веркалець Михайло Іванович - представник, (довіреність № 21/15 від 31.08.2009 року; паспорт серії СЕ № 122053 від 13.04.2002 року)  

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з  ПВКП "Квадро" та Верховинського райкому профспілки працівників АПК в солідарному порядку суму 143 000 грн.

         25.08.09 року позивачем подано суду письмову заяву в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 1 ПВКП "Квадро" завдану матеріальну шкоду в розмірі 143 000 грн. Вказана заява прийнята судом, про що зазначено в ухвалі господарського суду від 26.08.09 року. Отже, предметом розгляду спору є вимога позивача з урахуванням  заяви про уточнення позовних вимог від 25.08.09 року.

       Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.  В обгрунтування позову позивач зазначив, що факт належності позивачу на праві колективної власності об"єкту незавершеного будівництва - табору відпочинку в с. Волова, Верховинського району, Івано-Франківської області встановлений рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.07 року по справі № 16/354, яке вступило в законну силу, а тому зазначений факт не потребує доказування позивачем .

          Згідно акту від 18.09.02 року, складеного відповідною комісією з участю сільського голови с. Волова Верховинського району Івано-Франківської області, а також відповіді прокурора Верховинського району від 20.12.02 року вбачається, що належному позивачу об"єкту шкоду було спричинено саме в результаті дій відповідача 1 - ПВКП "Квадро".

          Рішенням Верховинської районної ради від 29.12.2000 року цей табір передано на баланс районної ради профспілки працівників АПК. Останній за договором № 4 від 25.07.01 року цей табір передав у користування без оплати з правом ведення господарської діяльності терміном на п"ять років ПВКП "Квадро", яке зобов"язувалося провести реконструкцію  і добудову та викупити його.

          Представник позивача зазначив, що ПВКП "Квадро" ніяких робіт з відновлення табору не здійснювало, а спричинило йому значну шкоду: розібрало один будинок і забрало всі будівельні конструкції.

     Господарський суд Івано-Франківської області 16.07.04 року визнав рішення Верховинської районної ради від 29.12.2000 року "Про передачу незавершеного будівництвом табору в с. Волова" недійсним.

          Згідно акту від 09.07.01 року незавершений будівництвом табір був у належному стані, а відповідно до акту від 18.09.02 року один із двох дерев"яних будинків площею 177, 85 кв. м., покриття даху алюмінієвим шифером площею 200 кв. м. розібрано і вивезено ПВКП "Квадро".

       Об"єкту спричинено шкоду і він втратив свою споживчу вартість. Вартість одного будинку становить 143 000 грн.

           Представник відповідача 1 позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в їх задоволенні відвомити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача 1 зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки не підтверджені жодними доказами.

          Відповідач 2  позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в їх задоволенні відвомити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача 2 зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивачем не подано суду документів, які підтверджують право на проектування і будівництво, на його фінансування і виконання будівельних робіт. Позивачем не подано суду жодного доказу, який би підтвердив факт його державної реєстрації в 1985 році. Запис в ЄДРПОУ про реєстрацію позивача зроблено тільки в 1993 році.

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне. Відповідно до постанови облради колгоспів від 04.12.1984 року було створено Івано-Франківське обласне об"єднання міжколгоспних оздоровчих закладів, а також було затверджено його Положення ( арк. справи 182, том І). За змістом вказаних документів об"єднання створено з метою впорядкування структури оздоровчих закладів. Функції, якими об"єднання було наділено його учасниками полягали у координації дій учасників і контролі функціонування та будівництва оздоровчих закладів.

         Будівництво оздоровчого табору в селі Волова Верховинського району Івано-Франківської області проводилося відповідно в 1989-1991 роках згідно перспективного плану по Івано-Франківській області передбачених постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР  від 23.11.87 №381 "Про комплексну програму соціальної перебудови сіл УРСР на ХІІ п"ятирічку і на період до 2000 року.

       Відповідно на виконання завдань Президія Ради колгоспів УРСР прийняла постанову 07.02.1990 року №5 "Про поліпшення діяльності міжгосподарських оздоровчих закладів", якою затвердила структуру оздоровчих закладів,  підпорядкованих Івано-Франківському обласному об"єднанню на 01.10.1989 року, де зазначено, в тому числі і оздоровчий табір в с.Волова Верховинського району.

          Будівництво проводилося господарським способом відповідно до проектної документації та титульних списків, які надаються в банк для відкриття фінансування за рахунок коштів централізованого фонду соціального страхування колгоспів, виділених Івано-Франківському об"єднанню міжгосподарських оздоровчих закладів.

          За змістом вищевказаних документів всі оздоровчі заклади перебували в підпорядкуванні об"єднання, а не у власності, оскільки власник був колективний ( учасники об"єднання).

        Відповідно до листа Івано-Франківського обласного управління статистики від 02.09.02 року оздоровчий табір в с.Волова Верховинського району інвестирською вартістю за проектом

2 083 тис.грн. станом на 07.07.02 року включений в перелік незавершених об"єктів, як законсервованих ( арк. справи 132, том І).

       Позивач, вимоги ухвали суду від 26.08.09 року щодо надання доказів в обгрунтування позову, а саме: договорів підряду на будівництво оздоровчого табору в с. Волова, Верховинського району; актів виконаних робіт ( форми 2-К та 3-К); платіжних доручень про здійснення оплати виконаних робіт; документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, на якій розміщений табір в с. Волова, Верховинського району, суду не надав. При цьому, представник позивача, пояснив, що через закінчення терміну зберігання, документація не зберіглась.

                    Однак, будівництво є незавершеним, а тому вся документація повинна зберігатись забудівником (власником)  до його завершення та здачі об`єкта в експлуатацію.

      Крім того, позивачем не подано суду доказів в підтвердження оформлення у всатновленому порядку за ним земелекористування для здійснення будівництва оздоровчого табору.

      З матеріалів справи вбачається, що будівництво оздоровчого табору було розпочато в 1990 році, а згідно установчих документів поданих позивачем, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, 08.07.93 року за №198 було зареєстроване новостворене обласне об"єднання міжгосподарських закладів "  "Івано-Франківськсільгоспздравниця" . При цьому, в статуті чітко визначено, що об"єднанню оздоровчі заклади підпорядковані, а також зазначено перелік закладів, в тому числі і тих, що будуються. В переліку відсутній оздоровчій табір в с. Волова, Верховинського району, Івано-Франківської області.

      Відповідно до статуту позивача, зареєстрованого розпорядженням виконкому Івано-Франківської міської ради № 198-р від 28.07.93 року, предмет і цілі діяльності об"єднання  є  делеговані учасниками функції і повноваження по координації і організації діяльності  міжгосподарських оздоровчих закладів.

       Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АА №463024 вбачається, що позивач зареєстрований 05.12.97 року. Відомості про ідентифікаційні коди, найменування та місцезнаходження юридичних осіб, правонаступником яких є позивач, в Єдиному державному реєстрі відсутні, що приводить до висновку про невідповідність відомостей зазначених у витязі з ЄДРПОУ та поданих позивачем копій установчих документів.

         Відділ державної реєстрації Івано-Франківської міської ради повідомив, що відомості про   Івано-Франківське обласне об"єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця"  (ідент. код 03078008) включені до Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 07.07.06 року, а документи, які подавались для державної реєстрації вказаного об"єднання, передані на зберігання до архівного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

          Із листа Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 17.01.08 року за №22/13-86-05  стосовно надання копій фінансової звітності Івано-Франківського обласного об"єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця", вбачається, що позивач у 1991-2007 роках фінансову звітність не подавав. Посилання позивача на те, що спірне майно перебуває у нього на балансі, не може підтвердити підстав набуття права власності на майно, оскільки баланс - це лише форма бухгалтерського обліку майна.

        Рішенням Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 29.12.2000 року незавершене будівництво табору відпочинку в с.Волова балансовою вартістю 3437 грн. передано на баланс районної ради профспілки працівників АПК. Передачу незавершеного будівництва дитячого табору відпочинку здійснено на підставі акту від 09.04.01р., де зазначено, що при обстеженні незавершеного будівництва дитячого табору відпочинку в с.Волова виявлено, що таке будівництво складається з двох будівель, на яких влаштовані дерев'яні стіни і влаштована покрівля із алюмінієвої жесті.

                    В свою чергу, згідно договору № 4 від 25.07.01р. рада профспілки  передала дві незакінчені будівлі в с.Волова у користування без оплати з правом ведення господарської діяльності терміном на 5 років з правом викупу ПВКП «Квадро».  Останнє зобов'язувалось здійснити перебудову непридатного будинку згідно додатку №1 від 25.07.01р. та викупити ці приміщення. Передача оформлена актом від 25.07.01 року ( арк. справи 293, том І), відповідно до якого: Будинок № 1: будівля знаходиться в доброму стані, відсутні підлоги, стеля, перегородки  між кімнатами. Фундамент під будівлею в незадовільноиу стані, потребує часткової заміни та добудови з середини. Відсутні столярні вироби/вікна, двері. Будинок № 2: будівля знаходиться в непридатному стані для використання. Відсутні 5 /п"ять/ листів шиферної бляхи, підвалини та вугли будівлі, стеля та перегородки прогнили. В доброму стані тільки перекриття, тобто шиферна бляха. З даного обстеження слідує, що для використання даний будинок непридатний. Дана будівля потребує повної заміни деревяних конструкцій окрім покриття /шиферної бляхи/.

     За результатами розгляду прокуратурою Верховинського району заяви позивача про порушення кримінальної справи відносно гр.Скоматчука В.В. з приводу безпідставного використання ним матеріалів з будинків (незавершеного будівництва) оздоровчого табору в с.Волова в порушенні кримінальної справи відносно директора ПВКП «Квадро»було відмовлено у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину (лист прокуратури Верховинського району №1440 від 20.12.02 року, в якому, зокрема, зазначено, що другий будинок відповідно до п.З договору №4 від 25.07.01 року, укладеного ПВКП «Квадро»з райкомом профспілки працівників АПК, розібрано, від розібраного будинку покрівля (алюмінієвий шифер) знаходиться на збережені ПВКП «Квадро», а також є в наявності всі деталі з даного будинку).

       01.04.03 року слідчим прокуратури Верховинського району Кіцнаком П.О. за результатами проведення додаткової перевірки по заяві Клапко Я.С. відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно директора ПВКП «Квадро»гр.Скоматчука В.В. на підставі п.2 ст.6 КПК України (лист прокуратури Верховинського району №19-18 від 25.12.07 року наявний у справі).

Щодо посилання позивача на рішення   господарського   суду   Івано-Франківської області від 16.07.04р.  у справі №16/354 за позовом Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця" до Верховинської районної ради про визнання рішення ради незаконним та стягнення спричинених збитків на суму 15240,00 грн., яким  позовні вимоги частково задоволено: визнано недійсним рішення відповідача від 29.12.2000 року про передачу незакінченого будівництва табору відпочинку в с.Волова Верховинського району. В частині стягнення матеріальних збитків провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст.80 ГГК України. В частині стягнення матеріальної шкоди позивач від позову відмовився, посилаючись на добровільне вирішення спору, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України  факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.  

Оскільки сторони у справі №18/171-14/64 та у справі №16/354 (№16/354-А- 12/274) різні, тому посилання позивача на факт належності йому на правах колективної власності незавершеного будівництвом табору відпочинку в с. Волова, Верховинського району, встановлений рішенням від 16.07.04 року у справі №16/354, є необгрунтованим та  не може вважатися преюдиційним у даній  справі.

Одночасно, слід зазначити, що позивач помилково надає преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнивши факти, встановлені цим судом, з їх юридичною оцінкою.

        Позивачем у справі не доведено суду наявність у нього права власності на незавершений об"єкт будівництва, а, отже, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 15 ЦК України, відповідно до якої кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання,  права позивача не є порушеними.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

      Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог. В позові слід відмовити.

           Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем.

        Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15 ЦК України, ст. 33, 35, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий суддя                    Фанда О. М.

Суддя                                                            Малєєва О. В.

Суддя                                                            Кобецька С. М.

                                                  рішення виготовлено та підписано  28.09.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш  Е.М.