Постанова

від 15.02.2010 по справі 18/171-14/64-9/64

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

15.02.10 Справа № 18/171-14/64-9/64

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця», м. Івано-Франківськ за вих. № 5-5/6-86 від 07.10.2009 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2009 року

у справі № 18/171-14/64-9/64

за позовом: Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця», м. Івано-Франківськ

до відповідача-1: Приватного виробничо-комерційного підприємства «Квадро», с. Ільці Верховинського району Івано-Франківської області

до відповідача-2: Верховинського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу (АПК), смт. Верховина Івано-Франківської області

про відшкодування спричиненої шкоди в сумі 143000,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 21/15 від 31.08.2009 року);

від відповідача-1: ОСОБА_3 (довіреність № 01 від 20.01.2010 року);

від відповідача-2: ОСОБА_3 (паспорт серія СС № 736201 від 12.03.1999 року);

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2008 року у справі № 18/171-14/64, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 року, в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2009 року у даній справі зазначені вище рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

В результаті нового розгляду справи № 8/171-14/64-9/64 рішенням господарського суду Івано-Франківської області (у складі колегії: головуючого-судді Фанди О.М., суддів: Малєєвої О.В. та Кобецької С.М.) від 23.09.2009 року в позові відмовлено.

Івано-Франківське обласне об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця»(надалі -позивач) з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити, оскільки вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим, упередженим і таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що при новому розгляді даної справи місцевий господарський суд не врахував факту належності позивачу на праві колективної власності об'єкта незавершеного будівництва -табору відпочинку в с. Волова Верховинського району, встановленого рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2004 року у справі № 16/354, і вважає це фактом, який відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України не потребує доказування. Посилається на те, що спірний об'єкт незавершеного будівництва втратив свою споживчу вартість, що на думку скаржника, свідчить про факт заподіяння шкоди майну, яке належить на праві колективної власності позивачу. В обґрунтування своїх вимог покликається також на те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2004 року у справі № 16/354 визнано недійсним рішення Верховинської районної ради від 29.12.2000 року про передачу спірного об'єкта Верховинському райкому профспілки АПК, а тому вважає, що передача даного об'єкта в користування ПВКП «Квадро»також є незаконною.

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Квадро» (надалі -відповідач-1) у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що документів, які б підтверджували право позивача на проектування, фінансування, будівництво чи виконання будівельних робіт на спірному об'єкті скаржником не надано, а його посилання на статистичну та іншу звітність не відповідають дійсності. Вважає, що спір розглянуто місцевим господарським судом з дотриманням процесуальних прав сторін. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2009 року у справі № 8/171-14/64-9/64 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2009 року, та переносився згідно листа від 18.01.2010 року.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

В судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про виключення відповідача-2 зі складу учасників судового процесу у зв'язку з тим, що позивач відмовляється від позову стосовно Верховинського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу і просить суму заподіяних збитків стягнути лише з відповідача-1 -ПВКП «Квадро». Аналогічне клопотання подано позивачем до Львівського апеляційного господарського суду 21.01.2010 року.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні установчі та інші документи, які б належним чином підтверджували те, що Верховинська районна рада профспілки працівників агропромислового комплексу є правонаступником Верховинського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу, належним відповідачем-2, до якого позивачем було заявлено позов, слід вважати Верховинський райком профспілки працівників агропромислового комплексу.

Одночасно, за змістом ст. 78 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову до прийняття рішення у справі, тобто таке право позивач може реалізувати лише під час розгляду справи в суді першої інстанції. Окрім того, згідно ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. А тому, вищевказане клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2009 року у справі № 8/171-14/64-9/64 -залишити без змін, виходячи з наступного.

В результаті дослідження матеріалів справи колегією встановлено, що відповідно до постанови обласної ради колгоспів від 04.12.1984 року було створено Івано-Франківське обласне об'єднання міжколгоспних оздоровчих закладів та затверджено його Положення (а. с. 182-186, Т. І), за змістом якого об'єднання створено з метою впорядкування структури оздоровчих закладів, координації дій учасників об'єднання і контролю функціонування та будівництва міжколгоспних оздоровчих закладів.

Будівництво оздоровчого табору в селі Волова Верховинського району Івано-Франківської області проводилося в 1989-1991 роках згідно перспективного плану по Івано-Франківській області, передбаченого постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 23.11.1987 № 381 «Про комплексну програму соціальної перебудови сіл УРСР на ХІІ п'ятирічку і на період до 2000 року».

07.02.1990 року Президія ради колгоспів УРСР прийняла постанову № 5 «Про поліпшення діяльності міжколгоспних оздоровчих закладів»(а. с. 33-35, Т. ІІІ), якою затверджено структуру міжколгоспних оздоровчих закладів, підпорядкованих Івано-Франківському обласному об'єднанню на 01.10.1989 року, в тому числі і тих, які будуються, де зазначено, зокрема, оздоровчий табір в с. Волова Верховинського району.

Будівництво зазначеного табору проводилося господарським способом і було включено у внутрішньо-будівельний титульний список на 1991 рік вартістю 2083,0 грн. (а. с. 150, Т. І). Однак, згідно листа Івано-Франківського обласного управління статистики № 07-15/79 від 02.09.2002 року оздоровчий табір в с. Волова Верховинського району інвентарною вартістю за проектом 2083 тис. грн. станом на 07.07.2002 року включений в перелік незавершених об'єктів, як законсервований (а. с. 132, Т. І).

Водночас, з наявних в матеріалах справи документальних доказів неможливо встановити, хто безпосередньо здійснював проектування, фінансування та будівництво оздоровчого табору в с. Волова Верховинського району. Позивач на вимогу місцевого господарського суду будь-яких договорів підряду на будівництво зазначено об'єкта, актів виконаних робіт на цьому об'єкті, платіжних доручень про здійснення оплати виконаних робіт, документів, що посвідчують виділення у встановленому порядку земельної ділянки під будівництво оздоровчого табору в с. Волова Верховинського району, оформлення права власності чи користування на земельну ділянку, на якій розташований табір, не надав, мотивувавши тим, що через закінчення терміну зберігання, жодна документація не збереглась. Відсутні зазначені документи і у Верховинського районного лісгоспу, який згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні виступав підрядником будівництва оздоровчого табору в с. Волова Верховинського району (лист № 212 від 08.04.2008 року -а. с. 130, Т. І). У архівному витязі з протоколу № 7 засідання виконавчого комітету Верховинської районної ради народних депутатів від 13.07.1989 року (рішення № 89 -а. с. 131, Т. І), долученого позивачем до матеріалів справи, не зазначено, кому надано дозвіл на проектування та будівництво оздоровчого (піонерського) табору в с. Волова Верховинського району.

А тому слід погодитись з думкою господарського суду про те, що згідно вищенаведених письмових доказів у справі, оздоровчі заклади перебували у колективній власності учасників об'єднання, а по відношенню до Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів такі перебували лише в підпорядкуванні.

Як вбачається з установчих документів, наданих позивачем, виконкомом Івано-Франківської міської ради народних депутатів розпорядженням від 08.07.1993 року № 198-р зареєстровано статут Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця»як правонаступника Івано-Франківського обласного об'єднання міжколгоспних оздоровчих закладів «Івано-Франківськколгоспздравниця»(а. с. 242-250, Т. І). У статуті визначено перелік оздоровчих закладів, в тому числі і тих, що будуються, які підпорядковані об'єднанню. У цьому переліку оздоровчий табір в с. Волова Верховинського району Івано-Франківської області відсутній.

У наявних в матеріалах справи витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія АА № 463024 станом на 02.11.2007 року (а. с. 87-90, Т. І) та серія АА № 483743 станом на 10.07.2009 року (а. с. 28-29, Т. ІІІ) вказано різні дати державної реєстрації Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця»: 05.12.1997 року та 08.07.1993 року, відповідно. Однак, в обох витягах зазначено, що відомості про ідентифікаційні коди, найменування та місцезнаходження юридичних осіб, правонаступником яких є позивач, а також вид установчих документів останнього, в реєстрі відсутні.

Із листа Головного управління статистики в Івано-Франківській області № 22/13-26-55 від 17.01.2008 року вбачається, що Івано-Франківське обласне об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця»протягом 1991-2007 років фінансову звітність не подавало (а. с. 134, Т. І). Доказів перебування спірного об'єкта незавершеного будівництва на балансі об'єднання у зазначений період позивачем також не надано.

Одночасно, з'ясуванням доказів у справі колегією встановлено, що рішенням Верховинської районної ради Івано-Франківської області від 29.12.2000 року незавершене будівництво табору відпочинку в с. Волова балансовою вартістю 3437 грн., що складалося з двох будівель, на підставі акта від 09.04.2001 року передано на баланс районної ради профспілки працівників АПК (а. с. 22-23, Т. І), яка в свою чергу, згідно договору № 4 від 25.07.2001 року передала дві незакінчені будівлі в с. Волова у користування без оплати з правом ведення господарської діяльності строком на 5 років та з правом викупу ПВКП «Квадро». Останнє зобов'язувалось викупити ці приміщення та здійснити перебудову непридатного будинку згідно додатку № 1 від 25.07.2001 року (а. с. 294-295, Т. І).

Передача незавершеного будівництва оформлена актом від 25.07.2001 року (а. с. 294, Т. І), згідно якого будинок № 1 знаходиться в доброму стані, відсутні підлоги, стеля, перегородки між кімнатами, фундамент під будівлею в незадовільному стані, потребує часткової заміни та добудови зсередини, відсутні столярні вироби (вікна, двері), а будинок № 2 знаходиться в непридатному для використання стані, відсутні п'ять листів шиферної бляхи, підвалини та вугли будівлі, стеля та перегородки прогнили, в доброму стані тільки перекриття, тобто шиферна бляха, дана будівля потребує повної заміни дерев'яних конструкцій, окрім покриття (шиферної бляхи).

18.09.2002 року представниками Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця», Верховинського лісгоспу, ДП «Івано-Франківський регіональний центр земельного кадастру»тощо при складанні проекту відведення земельної ділянки під оздоровчим табором в с. Волова складено акт, яким встановлено, що один із двох дерев'яних будинків вартістю 15240 грн., який включений в перелік незавершених об'єктів як законсервований площею 177,85 кв. м., покриття даху алюмінієвим шифером площею 200 кв.м. розібрано і викрадено приватним підприємцем ОСОБА_3, ПВКП «Квадро»(а. с. 25-26, Т. І).

За результатами розгляду прокуратурою Верховинського району заяви позивача про порушення кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_3 з приводу безпідставного використання ним матеріалів з будинків (незавершеного будівництва) оздоровчого табору в с. Волова в порушенні кримінальної справи щодо директора ПВКП «Квадро»ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину (лист прокуратури Верховинського району № 1440 від 20.12.2002 року (а. с. 31, Т. І), в якому, зокрема, зазначено, що другий будинок відповідно до п. 3 договору № 4 від 25.07.2001 року, укладеного ПВКП «Квадро»з райкомом профспілки працівників АПК, розібрано, від розібраного будинку покрівля (алюмінієвий шифер) знаходиться на збережені ПВКП «Квадро», а також є в наявності всі деталі з даного будинку).

01.04.2003 року слідчим прокуратури Верховинського району за результатами проведення додаткової перевірки в порушенні кримінальної справи відносно директора ПВКП «Квадро»ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину (а. с. 83-85, Т. І).

Не зважаючи на це, Івано-Франківське обласне об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця», керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 1166, 1213 ЦК України, звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення солідарно з ПВКП «Квадро»та Верховинського райкому профспілки працівників АПК 143000 грн. спричиненої шкоди, що складає вартість одного будинку оздоровчого табору в с. Волова. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 добровільно не повертає в належному стані приміщення цього незавершеного будівництвом табору.

За змістом ст. 1213 ЦК України, на якій ґрунтуються позовні вимоги, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; в разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У відповідності до вимог ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), а до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Однак, враховуючи вищенаведені обставини справи, колегією встановлено, що архівними документами, які являються документальними доказами у справі, факт проектування, фінансування та будівництва оздоровчого табору в с. Волова Верховинського району саме позивачем не підтверджено. Докази, надані останнім в підтвердження перебування спірного об'єкта незавершеного будівництва на балансі Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськ-сільгоспздравниця»не можуть розцінюватися як докази, що підтверджують факт набуття позивачем права власності на це майно, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Покликаючись в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2004 року у справі № 16/354 за позовом Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця»до Верховинської районної ради про визнання незаконним рішення Верховинської районної ради від 29.12.2000 року та стягнення матеріальних збитків в сумі 15240 грн., в тексті якого йдеться про те, що позивачу на праві колективної власності належало незавершене будівництво оздоровчого табору в с. Волова Верховинського району, апелянтом помилково надано преюдиційного значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнивши факти, встановлені цим судом, з їх юридичною оцінкою. За змістом ст. 35 ГПК України неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи. В той час як склад сторін у даній справі не є тотожним складу сторін у справі № 16/354.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що скаржником у справі не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, наявності у нього права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва в с. Волова Верховинського району, а відповідно, і факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. А тому вважає, що у задоволенні позову господарським судом відмовлено підставно.

Апелянт в якості доказу сплати державного мита за подання апеляційної скарги надав копію меморіального ордеру № 285 від 08.07.2008 року , в той час як апеляційну скаргу подано згідно вхідного штампу господарського суду Івано-Франківської області 07.10.2009 року . Окрім того, документи, які вважаються належними доказами зарахування державного мита до бюджету, зазначено в пункті 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15 (з подальшими змінами), і меморіальний ордер до числа таких документів не віднесено. А тому, подана апелянтом копія меморіального ордеру № 285 від 08.07.2008 року не може вважатися належним доказом оплати державного мита за подання апеляційної скарги за вих. № 5-5/6-86 від 07.10.2009 року у встановленому порядку, у зв'язку з чим колегія вважає за доцільне стягнути з Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця»в дохід Державного бюджету України 715,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2009 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні апеляційної скарги Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця», м. Івано-Франківськ за вих. № 5-5/6-86 від 07.10.2009 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2009 року у справі № 8/171-14/64-9/64 залишити без змін.

3. Стягнути з Івано-Франківського обласного об'єднання міжгосподарських оздоровчих закладів «Івано-Франківськсільгоспздравниця», м. Івано-Франківськ в дохід Державного бюджету України 715,00 грн. державного мита.

4. Господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В