Рішення

від 23.09.2009 по справі 20/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  20/148

23.09.09

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю «Річі Фільмс»

До                      Державного підприємства «Українська студія хронікально -

                         документальних фільмів»

про                    стягнення 676 914,12грн.                              

                                                                                                              Суддя    Палій В.В.

                                                                                                        Секретар Молочна Н.С.

Представники  

від позивача           Сунєгін С.О- предст. (дов. від 07.04.2009р.), Шиян О.М.- предст. (дов.

                                від 07.04.2009р.)

від відповідача     Калачиков П.О.- предст. (дов. від 18.06.2009р.)

                                               ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 676 914,12грн. (604 497,19грн. –основного боргу, 72 416,93грн.-пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №4 від 11.07.2007р.

Ухвалою від 01.06.2009р. судом порушено провадження у справі №20/148, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 16.06.2009р.

У судовому засіданні 16.06.2009р. представник позивача надав суду уточнений розрахунок пені, а саме, просить суд стягнути з відповідача 72333,05гн.-пені.

Уточнений розрахунок пені прийнято судом до розгляду.

 У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 16.06.2009р. відкладено.

26.06.2009р. судом одержано заяву від позивача про уточнення та збільшення позовних вимог, а саме, за неналежне виконання відповідачем умов договору №4 від 11.07.2007р. позивач просить суд стягнути з відповідача 604 497,19грн.-основного боргу, 72 393,47грн.-пені. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 36 500,00грн. –основного боргу та 4 344,00грн.-пені за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 28.09.2008р.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що договір №4 від 11.07.2007р. є неукладеним, через непогодження сторонами при його підписанні суттєвих умов; фактичні відносини між сторонами договору, що мали місце, не відповідають характеру відносин, задекларованим в тексті цього договору.

Представники сторін подали суду спільну заяву про продовження строку вирішення спору у справі №20/148.

Клопотання, викладене у заяві, судом задоволено.

Для надання позивачу можливості підготувати письмові пояснення на заперечення відповідача, у судовому засіданні 01.07.2009р. судом оголошено перерву до 26.08.2009р.

У судовому засіданні 26.08.2009р. представник відповідача надав суду клопотання про спонукання позивача провести з відповідачем звірку, з метою підтвердження реальності надання послуг при зйомці кожного з фільмів з числа зазначених у позовній заяві; надати сторонам час для досягнення сторонами мирової угоди. Крім того, відповідач зазначає, що Акт звірки від 01.01.2009р., підписаний сторонами,  не може бути належним доказом у справі, оскільки станом на 01.01.2009р. печатка була викрадена з підприємства відповідача колишнім директором Крижановським А.С., у зв'язку з чим порушено кримінальну справу.

З метою вирішення клопотання відповідача щодо проведення сторонами звірки взаємних розрахунків, у судовому засіданні 26.08.2009р. судом оголошено перерву до 08.09.2009р.

У судовому засіданні 08.09.2009р. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, з урахуванням наданих відповідачем заперечень проти позову.

У судовому засіданні 08.09.2009р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про спонукання позивача провести з відповідачем звірку, у зв'язку з тим, що Акт звірки не є первинним правопідтверджувальним документом виконання зобов'язання.

Що стосується заяви позивача про уточнення та збільшення позовних вимог від 26.06.2009р., у якій позивач також просить суд стягнути з відповідача 36 500,00грн. –основного боргу та 4 344,00грн.-пені за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 28.09.2008р., то суд зазначає наступне.

Подане клопотання про уточнення та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 28.09.2008р. по своїй суті не є власне клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою (тобто, пов'язаною із виконанням відповідачем умови договору №4 від 11.07.2007р. в частині оплати наданих позивачем послуг), яку було заявлено в позовній заяві. Фактично йдеться про об'єднання в одній заяві різних вимог (щодо стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору №4 від 11.07.2007р. та стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу від 28.09.2008р.), і таке об'єднання має відповідати приписам ч. 1 ст. 58 ГПК України. Оскільки у даному випадку правила об'єднання порушено (відсутні докази того, що такі вимоги пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), зазначене є підставою для повернення заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог з доданими до нього документами без розгляду (зазначена позиція підтверджується п. 7  Інформаційного листа ВГСУ від 14.08.2007р. №01-8/675). Проте, оскільки у поданій заяві позивач також збільшив розмір позовних вимог за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві і таке збільшення суд вважає правомірним та приймає до розгляду, відповідно подана позивачем заява залишається у матеріалах справи №20/148 та підлягає розгляду судом виключно у частині збільшення розміру позовних вимог за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

У судовому засіданні 08.09.2009р. судом оголошено перерву до 23.09.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  суд, -      

                                                        ВСТАНОВИВ:          

11.07.2007р. між сторонами укладено договір №4, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги по створенню відеопродукції з використанням технічних засобів виконавця (ТЖК, обладнання студію, транспортні засоби, відеомонтажні комплекси, світло, інші необхідні технічні засоби), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість послуг за цим договором визначається за домовленістю сторін, яка оформляється письмово, на кожні окремі послуги.

Оплата послуг за цим договором здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця, вказаний в договорі (п. 2.2).

Відповідно до п. 2.3 договору оплата здійснюється протягом трьох днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 604 497,19грн., що підтверджується підписаними  сторонами Актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за період з травня по листопад 2008року. За сторони відповідача Акти підписані директором Крижановським А.С. та містять відтиск печатки відповідача.

Проте, надані позивачем послуги відповідачем не оплачені.

У зв'язку з несплатою відповідачем наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 604 497,19грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання відповідача на те, що у відповідача відсутні матеріальні носії фільмових матеріалів, відповідно, виникає сумнів у реальності надання послуг позивачем, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до підписаних сторонами Актів, відповідачу передавались матеріальні носії матеріалу. Відповідно, відповідач набув право власності на зазначені носії та ризик випадкової їх втрати, з моменту передачі носіїв, покладається на відповідача.

Підписані сторонами Акти є технічною фіксацією виконання умов договору, тобто документуванням особами своїх дій по реалізацію набутих прав і прийнятих обов'язків. Відповідно, підписані сторонами Акти є первинними правопідтверджувальними документами.

Відповідач не навів будь-яких заперечень проти наданих позивачем Актів, у якості доказу виконання  робіт (надання послуг) за Договором  №4 від 11.07.2007р.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 604 497,19грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.  

Посилання відповідача на те, що договір №4 від 11.07.2007р. є неукладеним, суд не приймає до уваги, оскільки у даному договорів сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, що також підтверджується його реальним виконанням.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 72 393,47грн.-пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2 договору за кожен день прострочення оплати замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ознайомившись з розрахунком штрафної неустойки позивача, нарахування якої передбачено п. 4.2 договору, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 72 393,47грн.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,   суд, -

                                                               ВИРІШИВ:          

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Українська студія хронікально-документальних фільмів»(м. Київ, вул. Щорса, 18, код ЄДРПОУ 02404937)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Річі Фільмс»(м. Київ, вул. Волинська, 53, код ЄДРПОУ 34579126) 604 497,19грн. – основного боргу, 72 393,47грн.-пені, 6768,91грн. - державного мита, 312,50грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Заяву про уточнення та збільшення позовних вимог (вих. від 25.06.2009р. №55) в частині стягнення 40844,00грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу від 28.09.2008р. повернути позивачу без розгляду.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Річі Фільмс»(м. Київ, вул. Волинська, 53, код ЄДРПОУ 34579126) з Державного бюджету України 409,00грн. державного мита, перерахованого згідно з квитанцією №К17/L/16 від 21.05.2009р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                     В.В. Палій