Рішення

від 23.06.2009 по справі 14/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/100

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.06.2009р.                                                                                          Справа №  14/100

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСН", вул. Половка, 72,                    м. Полтава, 36034

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Фарм", вул. Сапіго, 6, к. 38,              м. Полтава, 36039

        про стягнення 2901 гривень 44 копійки

                                                  Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  Зінченко М.О., дов. б/н від 22.06.2009 р.

від відповідача:  представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 2901,44 гривень, з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції 2390,58 гривень, 3% річних в сумі 32,42 гривень, 259,33 гривень пені та 219,11 гривень  штрафу.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач обґрунтований відзив на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача суд встановив, що 03.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГСН", м. Полтава (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтея Фарм", м. Полтава (надалі Відповідач) укладено договір поставки № 278. Відповідно до його умов Позивач зобов'язувався поставити товари побутової хімії та санітарно-гігієнічну продукцію, а Відповідач –прийняти поставлений товар та своєчасно здійснити його оплату.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, постановив Відповідачу товар на загальну суму 2191,18 гривень, що підтверджується відповідними накладними (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.2. договору Відповідачу було надано відстрочку платежу строком на 14 календарних днів, однак у визначений термін Відповідач не розрахувався з Позивачем.

16.04.2009 р. за вих. № 176 Позивачем Відповідачу була направлена претензія з вимогою погасити виниклу заборгованість, але останній на неї не зреагував, заборгованість не погасив.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 2191,18 гривень. Вказану заборгованість і просить стягнути останній на свою користь.

Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно  до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець  зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з Відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 2390,58 гривень та три проценти річних в сумі 32,42 гривень, що підтверджується розрахунком, наданим Позивачем.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 6 ст. 231 ГК  України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6.2. Договору у разі несвоєчасного розрахунку за отриманий товар покупець (Відповідач у справі) сплачує за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу.

Розмір пені, нарахованої відповідачу, становить 259,33 гривень, що підтверджується розрахунком, наданим Позивачем (в матеріалах справи).

Згідно п. 7 ст. 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання –господарською організацією.

 Відповідно до п. 6.3 Договору, за прострочення оплати за отриманий товар більше 15 календарних днів, крім пені, покупець (Відповідач у справі) сплачує постачальнику (Позивач у справі) штраф у розмірі 10 % від його вартості. Розмір штрафу, нарахованого Відповідачу, становить 219,11 гривень, що підтверджується розрахунком, наданим Позивачем (в матеріалах справи).

          Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

 Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу.

       Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

                 Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем  у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, які дають підстави задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції 2390,58 гривень, 3% річних в сумі 32,42 гривень, 259,33 гривень пені, 219,11 гривень  штрафу, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 гривень.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея фарм", вул. Сапіго, 6, к. 38, м. Полтава, 36039 (р/р 260002988 в "Укргазбанк", МФО 331520, код ЄДРПОУ 33574288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГСН”, вул. Половка, 72,   м. Порлтава, 36034 (п/р 260082215 в АБ “Полтава-банк”, МФО 331489, код ЄДРПОУ 31495173) заборгованість з урахуванням індексу інфляції у сумі 2390,58 гривень, 3% річних в сумі 32,42 гривень, 259,33 гривень пені, 219,11 гривень  штрафу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 гривень.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                      Іваницький О.Т.