Рішення

від 29.07.2009 по справі 52/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/318

29.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу № 52/318 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний центр “Анкомтех” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерідан” про стягнення 26 520,80 грн., за участю представників від позивача Матінчук М.А. (довіреність від 10.02.2009 р., від відповідача —не з'явився,   

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Технічний центр “Анкомтех” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерідан” з позовом про стягнення 16 800,00 грн. заборгованості з оплати виконаних ремонтних робіт автомобілю за договором № ТО-57/200807 від 20.08.2007 р., 3 946,66 грн. пені, 5 107,20 грн. інфляційних нарахувань та 666,94 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 23.11.2007 р. по 20.03.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 р. порушено провадження у справі № 52/318 за вказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 19.06.2009 р.

19.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 29.07.2009 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.   

У судове засідання, призначене на 29.07.2009 р. відповідач уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив.   

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача надав заяву № 24/07/09 від 24.07.2009 р. про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 16 800,00 грн. боргу,  3 999,98 грн. пені, 5 980,80 грн. інфляційної складової боргу, 842,30 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з 23.11.2007 р. по 24.07.2009 р., а також заявляє вимоги про стягнення 18 420,81 грн. боргу за зберігання транспортного засобу на своїй території.

У ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і подані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 20.08.2007 р. сторони уклали договір на сервісне обслуговування № ТО-57/200807, за умовами якого позивач (виконавець) за завданням замовника зобов'язується виконувати послуги з технічного обслуговування, капітального ремонту та мийки транспортних засобів замовника,а  відповідач (замовник) зобов'язується виплачувати виконавцеві винагороду за надані послуги та виконані роботи.

Згідно з п. 7.1 вказаної угоди договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 18.08.2008 р. У разі наявності не закритої заборгованості замовника перед виконавцем договір діє до повного завершення взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 3.8 договору після закінчення сервісного обслуговування на сонові замовлення-нараду, підписаного представниками сторін, оформлюється акт виконаних робіт, який засвідчується уповноваженим представником замовника та скріплюється печаткою.

За умовами п. 4.1 договору оплата за сервісне обслуговування та запасні частини здійснюється на основі:

-          рахунку-фактури на передоплату, який оформлюється виконавцем згідно з усною чи письмовою заявкою замовника,

-          рахунку-фактури, акту виконаних робіт, видаткової накладної, оформлених виконавцем на основі нараду-замовлення при оплаті по факту виконаних робіт.     

Рахунок-фактура при подальшій оплаті по факту виконаних робіт сплачується замовником на протязі трьох календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт або видаткових накладних представниками обох сторін (п. 4.3).

Рахунком-фактурою № АТ-0003255 від 08.11.2007 р., складеним на основі нараду –замовлення на ремонт № АТ-0002095 від 31.10.2007 р., виписками з особового рахунку позивача, листуванням сторін у справі,  зокрема, листом відповідача № 03/07/08-20 від 21.07.2008р. та листом позивача № 18/08 від 18.08.2008р., стверджується факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг з ремонту автотранспорту вартістю 20 343,95 грн., а також факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 16 800,00 грн. після часткової оплати.  

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором на сервісне обслуговування № ТО-57/200807 від 20.08.2007 р. в розмірі 16 800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу  України підлягає стягненню 5 980,80 грн. інфляційної складової боргу та 842,30 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.   

Пунктом 5.1. договору було встановлено, що в разі недотримання умов п. 4.3. даного договору, виконавець має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 999,98 грн. пені на підставі п. 5.1. договору не підлягають задоволенню як такі, що не доведені належними доказами, оскільки підписаний замовником акт виконаних робіт (наданих послуг), за умовами п. 4.3 договору, суду не був наданий.    

Також суд відхиляє вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 420,81 грн. боргу за зберігання транспортного засобу, оскільки, як вбачається з наявного в матеріалах справи листування сторін, зокрема, листа відповідача № 03/07/08-20 від 21.07.2008р. та листа позивача № 18/08 від 18.08.2008р., позивач не надав відповідачеві послуги зі зберігання транспортного засобу, а в односторонньому порядку з власної ініціативи та на власний ризик утримував у себе належний відповідачеві автотранспорт.   

У зв'язку з частковим задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.   

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерідан” (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 3, ідентифікаційний код 21494975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний центр “Анкомтех” (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1,  ідентифікаційний код 34702857) 16 800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. боргу, 5 980 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 80 коп. інфляційної складової боргу, 842 (вісімсот сорок дві) грн. 30 коп. 3 % річних, 236 (двісті тридцять шість) грн. 23 коп. державного мита та 160 (сто шістдесят) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                                              С.О. Чебикіна