Рішення

від 27.08.2009 по справі 11/109-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/109-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" серпня 2009 р.                                                     Справа № 11/109-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Маріщенко Л.О.

                         судді  

за участю представників сторін

за первісним позовом

від позивача не з'явився

від відповідача Лапенко Лариса Михайлівна, директор

за зустрічним позовом

від позивача Лаленко Л.М., директор

від відповідача не з'явився

Розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайра" (м.Житомир)  

до Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма "Пролісок" (м. Житомир)

про визнання право власності

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма "Пролісок" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайра" (м. Житомир)

про визнання договору недійсним

Первісним позивачем було подано позов про визнання права власності на земельну ділянок вартістю 11558,00 грн., площею 2,8519, що знаходиться на території Левківської сільської ради.

В судове засідання від 28.08.2008р. позивач свого представника не направив, однак  27.08.2009р. на адресу суду надійшло  клопотання про розгляд справи без присутності уповноваженого представника позивача, первісні позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав заявлених в позовній заяві.

Первісний відповідач позовні вимоги заперечив, подав зустрічний позов відповідно до якого просить визнати недійсним Договір застави майна укладений між сторонами по справі.

В судовому засіданні представник первісного відповідача первісні позовні вимоги заперечила в повному обсязі, підтримала зустрічні позовні вимоги.

Дослідивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника первісного відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2009р. між сторонами по справі було укладено Договір безпроцентної позики №07/09, відповідно до умов первісний позивач передав у власність первісного відповідача грошові кошти у розмірі 150000,00 грн., а первісний відповідач зобов'язувався повернути її первісному позивачу в порядку та у строк, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що позика надається шляхом перерахування первісним позивачем визначеної п.1.1 цього Договору позики на рахунок первісного відповідача у термін до 10.04.2009р. Позика може надаватися частинами.

Згідно п.3.1 Договору, позика надається первісним позивачем первісному відповідачу на граничний строк до 20.04.2009р.

06.04.2009р. між сторонами по справі було укладено Договір застави майна, відповідно до умов якого, первісний позивач у випадку невиконання первісним відповідачем своїх зобов'язань за договором безпроцентної позики від 06.04.2009р., укладеного між сторонами, отримати задоволення свої вимог за рахунок майна, заставленого на наведених нижче умовах.

Відповідно п.4.1 Договору застави, предметом застави є наступне майно: земельна ділянка площею 2,8519 га, що знаходиться на території Левківської сільської ради, кадастровий №1822084100:01:000:0417, вартість заставленого майна, згідно Статуту заставодавця, складає 11588,00 грн.

Первісний позивач вказує, що надав первісному відповідачу, згідно умов Договору безпроцентної позики від 06.04.2009р., 5000,00 грн., чим виконав свої зобов'язання згідно умов Договору.

Зазначає, що відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість.

Вважає, що за таких обставин, до нього має перейти право власності на заставлене майно, а саме земельну ділянку площею 2,8519 га.

Первісний відповідач позовні вимоги заперечив, вказуючи, що Договір застави від 06.04.2009р. є недійсним, подав зустрічний позов.

Первісний відповідач вказує, що в момент вчинення оспорюваного правочину первісним відповідачем не були дотримані вимоги чинного законодавства України, тому правочин підлягає визнанню недійсним, зокрема Договір не був нотаріально посвідчений.

Пояснює, що в зв'язку з недійсністю Договору застави, вимога первісного відповідача є безпідставною.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника первісного відповідача, господарський суд первісні позовні вимоги відхиляє в повному обсязі та задовольняє зустрічні позовні вимоги з наступних підстав.

У відповідності до ст. 627,628,629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору. Зміст договору та його істотній мови погоджуються на розсуд сторін або вони є обов'язковими згідно вимог чинного законодавства. Сторони також мають право укласти договір,  в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

06.06.2009р. сторони уклали між собою Договір застави майна, зокрема предметом застави є земельна ділянка площею 2,8519 га, що знаходиться на території Левківської сільської ради.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.  Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Отже, предметом Договору застави від 06.04.2009р. є нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною першою статті 210 Цивільного кодексу України  визначено, що правочин підлягає реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За приписом ст.577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню; застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи Договір застави майна від 06.04.2009р. укладений між сторонами по справі, нотаріально посвідчений не був, державної реєстрації не пройшов, а відтак є всі підстави вважати даний Договір недійсним.

Стосовно первісних позовних вимог, слід зазначити, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  (ч. 1, ч. 4 та ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України).

А відтак, враховуючи обґрунтованість зустрічних позовних вимог, а саме недійсність оскаржуваного Договору застави майна від 06.04.2009р., позовні вимоги, щодо визнання права власності на земельну ділянку є безпідставними.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач вправі звернутися до господарського суду про стягнення з первісного відповідача заборгованості, утвореної в результаті порушення останнім строків розрахунку по безпроцентній позиці.

Отже, аналізуючи подані сторонами докази та обґрунтування, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог та задовольняє зустрічний позов, як такий, що ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Судові витрати по зустрічним позовним вимогам покладаються на первісного позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34,  49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Зустрічні позовні вимоги задовольнити;

2. Визнати недійсним Договір застави майна від 6 квітня 2009 р., укладений між Приватним підприємством "Виробничо-торгівельна фірма "Пролісок", м.Житомир, пров. Львівський, б.6, кв.10, код 31191634 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайра", м.Житомир, вул.Корабельна, 6, код 32313409;

3. В задоволенні первісних позовних вимог відмовити;

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайра", м. Житомир, вул.Корабельна, 6, код 32313409

на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма "Пролісок", м. Житомир, пров. Львівський, б.6, кв.10, код 31191634

- 85,00 грн. державного мита;

- 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з моменту його підписання.

Суддя                                                                       Маріщенко Л.О.  

                                                             дата підписання 02.09.09 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу