Рішення

від 10.08.2009 по справі 37/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/281

10.08.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Сервіс»

Простягнення 228 849, 25 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Луговський В.Г., Гильбурд Р.Ю.

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Сервіс»про стягнення 189 709, 00 грн. основного боргу, 19 428, 15 грн. пені, 17 263, 51 грн. інфляційних нарахувань та 2 448, 59 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № У 730/2008 від 01.12.2008 р. щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/281, розгляд справи призначено на  24.06.2009 р.

Ухвалою суду від 24.06.2009 р. розгляд даної справи був відкладений до 27.07.2009 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та ненаданням ними витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. розгляд даної справи був відкладений до 10.08.2009 р. у зв'язку з тим, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 05.06.2009 р. № 37/281 та не надано суду витребувані документи, а також через нез'явлення представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 10.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов суду не надав. Про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить, зокрема, поштове повідомлення про вручення № 07733132, відповідно до якого ТОВ «Авантаж Сервіс» отримало ухвалу про порушення провадження у справі 12.06.2009 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантаж Сервіс»(покупець) був укладений договір № У 730/2008 від 01.12.2008 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити трубну продукцію, далі за текстом –товар, найменування, сортамент, кількість, ціна якої зазначені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 3.1. договору № У 730/2008 від 01.12.2008 р., товар за цим договором постачається партіями на умовах та у строки, обумовлені сторонами у додатках до цього договору.

Згідно з п. 3.5. зазначеного договору, товар передається від продавця до покупця за актом приймання-передачі чи іншому товарносупровідному документу з відміткою покупця про прийом товару.

Специфікацією № 1 від 05.12.2008 р. (додаток № 1 до договору № У 730/2008 від 01.12.2008 р.) сторони встановили строк поставки товару –грудень 2008 року.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Авантаж Сервіс»товар за накладною № 18127-Ск від 05.12.2008 р. на суму 120 001, 50 грн. та за накладною № 18127/1-Ск від 10.12.2008 р. на суму 130 207, 50 грн.

Зазначена продукція була прийнята представником відповідача у повному обсязі згідно з довіреністю НБК № 804678/91 від 04.12.2008 р.

У відповідності до пункту 4.1. договору № У 730/2008 від 01.12.2008 р., покупець проводить розрахунок за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок продавця протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати відвантаження товару. Датою відвантаження товару є дата, зазначена в товарній накладній на складі продавця.

При підписанні специфікації № 1 від 05.12.2008 р. (додаток № 1 до договору № У 730/2008 від 01.12.2008 р.) сторони узгодили, що покупець проводить оплату поставленої партії товару шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок продавця на наступних умовах: 50% передоплата, 50% протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати відвантаження.

З наданих суду пояснень представника позивача та банківських виписок вбачається, що  відповідач оплатив отриманий товар частково, на суму 60 500, 00 грн., у зв'язку з чим у ТОВ «Авантаж Сервіс»існує основний борг перед ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»в розмірі 189 709, 00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з ТОВ «Авантаж Сервіс»19 428, 15 грн. пені, 17 263, 51 грн. інфляційних нарахувань та 2 448, 59 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № У 730/2008 від 01.12.2008 р. щодо оплати за поставлений товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем було отримано від ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»товар на суму 250 209, 00 грн., з якої залишено не оплаченим товар на суму 189 709, 00 грн., що підтверджено листом ТОВ «Авантаж Сервіс»від 10.02.2009 р.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та ухвалами від 05.06.2009 р., від 24.06.2009 р. та від 27.07.2009  було зобов'язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»про стягнення 189 709, 00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Сервіс»суми основного боргу у розмірі 189 709, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 17 263, 51 грн. інфляційних нарахувань та 2 448, 59 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № У 730/2008 від 01.12.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до розрахунку інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, наданому позивачем і перевіреному судом у судовому засіданні, з відповідача на користь ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»підлягають стягненню 17 263, 51 грн. інфляційних нарахувань та 2 448, 59 грн. трьох процентів річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 19 428, 15 грн. штрафних санкцій за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2. договору  № У 730/2008 від 01.12.2008 р., у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за цим договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочки.  

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У преамбулі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Виходячи з розрахунку позивача щодо вимог в частині стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, перевіреного судом у судовому засіданні, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Сервіс»підлягає стягненню пеня у розмірі 19 428, 15 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА»підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Сервіс»(юрид. адреса: 04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, факт адреса: 04116, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, оф. 232, код ЄДРПОУ 35134407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-а, код ЄДРПОУ 33088946) 189 709 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 19 428 (дев'ятнадцять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 15 коп. пені, 17 263 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 2 448 (дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 59 коп. трьох процентів річних,  2 288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.