Рішення

від 25.08.2009 по справі 17/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "25" серпня 2009 р.Справа №  17/66

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/66

за позовом: хлібокомбінату Новоархангельського районного споживчого товариства, смт.Новоархангельськ Новоархангельського району Кіровоградської області  

до відповідача: Новоархангельського районного споживчого товариства,  смт. Новоархангельськ Новоархангельського району Кіровоградської області     

про визнання недійсними змін до установчих документів  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.99);

від відповідача - Животовська Г.Г., довіреність № 39 від 11.02.2009 року.

В судовому засіданні 03.08.2009 р. оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв.  25.08.2009 р.

Хлібокомбінатом Новоархангельської райспоживспілки подано позов до Новоархангельського районного споживчого товариства  про визнання недійсними внесених змін до установчих документів хлібокомбінату Новоархангельського РСТ, проведених державним реєстратором Новоархангельської РДА 27.02.2007 р. №14331200000000291 як таких, що не відповідають вимогам закону.

Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області №14-5288 від 16.06.2009 р. (вх.№02-14/14499 від 24.06.2009 р.), надісланої останнім на вимогу суду (а.с.49), та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.14) вірною назвою позивача є хлібокомбінат Новоархангельського районного споживчого товариства, ідентифікаційний код 01731935 (далі-хлібокомбінат).

Відповідач позов заперечив, посилаючись на законність та правомірність внесених змін до статуту хлібокомбінату  (а.с.55-57).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статуту хлібокомбінату Новоархангельської райспоживспілки, зареєстрованого розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації №122-р від 26.06.1998р. (далі- статут в редакції 1998 р.)  підприємство позивача створено згідно з постановою облспоживспілки №245 від 19.04.1967 р. з метою здійснення діяльності по виробництву товарів народного споживання, платних послуг, торгівлі та одержання прибутку; хлібокомбінат входить в систему споживчої кооперації і є самостійним господарюючим суб'єктом, який має право юридичної особи, здійснює виробничу і комерційну діяльності, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, штамп із своїм найменуванням (а.с.37-41).

Державним реєстратором Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області 27.02.2007 р. була проведена державна реєстрація змін до статуту підприємства позивача, зокрема зареєстрована нова редакція статуту хлібокомбінату Новоархангельської райспоживспілки (далі- статут в редакції 2007 р.).

Позивач вважає внесені зміни такими, що не відповідають вимогам закону, та просить визнати їх недійсними, зокрема позивач стверджує, що незаконною є та частина статуту хлібокомбінату в редакції 2007р., в якій засновником та власником майна виступає Новоархангельське районне споживче товариство.

При вирішенні даного спору господарський суд виходить із наступного.

Споживча  кооперація  в  Україні  -  система  самоврядних організацій  громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а  також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.  Первинною   ланкою   споживчої   кооперації   є   споживче товариство  -  самоврядна  організація  громадян,  які  на  основі добровільності  членства,  майнової   участі   та   взаємодопомоги об'єднуються   для   спільної  господарської  діяльності  з  метою колективного  організованого  забезпечення  своїх  економічних   і соціальних  інтересів.  Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні. Споживче товариство є юридичною особою  і  діє  на  основі статуту.  Споживчі   товариства   можуть   на  добровільних  засадах об'єднуватися  в  спілки,  інші  форми   об'єднання,   передбачені законом,  єдину  спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них. Власність споживчої  кооперації  складається  з  власності споживчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності.  Володіння, користування та розпорядження  власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).  Об'єкти   права   власності   споживчої   кооперації   можуть перебувати  у  спільній  власності  споживчих  товариств,   спілок (об'єднань). Їх частка у власності визначається договором.  Правові  засади  організації   та   діяльності   споживчої кооперації визначаються законом (частини перша - п'ята статті 111 Господарського кодексу України).

Правові, економічні  та  соціальні  основи діяльності споживчої кооперації в Україні визначає Закон України "Про споживчу кооперацію".

Згідно статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію"  власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності.  Вона  складається  з  власності  споживчих  товариств, спілок,  підпорядкованих  їм  підприємств  і  організацій  та   їх спільної власності. Кожний член  споживчого  товариства  має  свою частку в його  майні,  яка  визначається  розмірами  обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Володіння, користування та розпорядження власністю  споживчої кооперації  здійснюють  її  органи  відповідно  до    компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок. Власністю  споживчих  товариств  є  засоби   виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні  для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх  спілкам можуть  належати  будинки,  споруди,  устаткування,    транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності. Власність споживчих товариств  утворюється  з  внесків  їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів,  продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої  чинним законодавством.   Об'єкти  права  власності  споживчої  кооперації   можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. Їх частка у власності визначається взаємними угодами. Суб'єктами права власності споживчої  кооперації  є  члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи,  частка  яких  у  власності визначається відповідними статутами.

Пунктом 1.2 статуту хлібокомбінату в редакції 2007 р. передбачено, що  засновником підприємства та власником майна виступає - Новоархангельське районне споживче товариство, що не протирічить частинам  сьомій і восьмій статті 111 Господарського кодексу України, якими визначено, що споживчі   товариства,   їх   спілки  (об'єднання)  можуть утворювати для  здійснення  своїх  статутних  цілей  унітарні або корпоративні підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Саме таким унітарним підприємством і є створене відповідачем підприємство позивача.

Враховуючи викладені вище норми відповідає вимогам чинного законодавства і пункт 3.2 статуту хлібокомбінату в редакції 2007 р., згідно якого майно підприємства належить засновнику, оскільки засновником хлібокомбінату є  Новоархангельське районне споживче товариство, майно якого в свою чергу складається з часток членів споживчого товариства.

Жодною із сторін не оспорюється той факт, що хлібокомбінат є підприємством із колективною формою власності. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що підприємство позивача утворено іншою особою, ніж товариство відповідача.

Пункт 1.9 статуту хлібокомбінату в  редакції 2007 р. також відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема статті 96 Цивільного кодексу України, згідно якої учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника).

Відповідно до правил статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем невідповідність вимогам Закону внесених 27.02.2007 р. змін до статуту хлібокомбінату  належним чином не доведена, не надано і відповідного правового обґрунтування яким саме нормам чинного законодавства протирічить редакція статуту 2007 р.

Згідно пункту 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в редакції, що діяла з 01.01.2009 р. по 13.02.2007р., для  проведення  державної  реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:      заповнену реєстраційну   картку   на   проведення   державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію  рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих  документів  юридичної особи з відміткою  про їх державну реєстрацію або документ,  що підтверджує  внесення плати  за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації   повідомлення   про   втрату   оригіналів   установчих документів;  два примірники  змін до установчих документів юридичної особи у  вигляді  окремих  додатків  або   два   примірники   установчих документів у новій редакції; документ, що  підтверджує  внесення  реєстраційного  збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Як вбачається із матеріалів реєстраційної справи Новоархангельською райспоживспілкою було подано пакет документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів останньої, в тому числі копію постанови правління Новоархангельського районного споживчого товариства №3 від 30.01.2007 р., згідно якої вирішено затвердити нову редакцію статуту підприємства позивача (а.с.31).

Докази оскарження або визнання недійсною зазначеної постанови в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не подано. Відтак, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів, є актами, які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання  відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відсутні в матеріалах справи також відомості щодо скасування державної реєстрації змін, проведених державним реєстратором Новоархангельської районної державної адміністрації 27.02.2007 р. за №14331200000000291 в зв'язку з їх невідповідністю вимогам чинного законодавства.

Крім того, господарським судом враховано, що оскільки оспорюються зміни внесені до установчих документів хлібокомбінату Новоархангельського районного споживчого товариства, тому останній повинен бути відповідачем, а не позивачем по справах про визнання недійсними змін до його установчих документів.

За таких обставин позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями  33, 34, 43, 49,  82, 84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                                    ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                                                                   С.В.Таран