Рішення

від 25.08.2009 по справі 9/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2009 р.   Справа № 9/81   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні   справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Станкомаш",  вул. Тролейбусна, 1/27, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача  Акціонерного  комерційного  банку  "Київ",  вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01030

про зобов"язання переказати гроші

За участю представників сторін:

Від позивача:  Романів Ігор Богданович - представник, (паспорт серія СС - №212225 від 19.02.1997 року, довіреність №30 від 02.06.2009 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:  Заявлено вимогу про зобов"язання Акціонерного  комерційного  банку  "Київ" переказати кошти в сумі 93 636, 04 грн. ТзОВ "МД груп" згідно платіжного доручення № 228 16.01.09 року.

      Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити. В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив наступне.  Відповідно до умов договору про обслуговування банківського рахунку в національній валюті № 2007/13 від 24.07.09 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні  зобов"язання: ТзОВ  "Станкомаш" ( клієнт) відкриває в АКБ "Київ" ( банк) поточний рахунок в національній валюті України, зберігає на ньому грошові кошти, здійснює оплату послуг банку згідно з тарифами, а банк приймає і зараховує на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконує розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проводить розрахункове і касове обслуговування клієнта, здійснює інші операції за рахунком, у відповідності із вимогами чинного законодавства та цього договору.

       16.01.09 року позивач надав Івано-Франківській філії АКБ "Київ" платіжне доручення № 228 згідно якого банк зобов"язаний був переказати кошти в  сумі 93 636, 04 грн. ТзОВ "МД груп". Однак, всупереч вимогам чинного законодавства та умов договору банк не виконав свої зобов"язання.

    Представник відповідача в судове засідання не з"явився,  хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового   відправлення, яке наявне в матеріалах справи.  Явка представника відповідача  в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою.  Матеріали справи є достатніми для розгляду справи за відсутності представника відповідача.

     Суду подано копію листа № 5-10/953 від 12.02.09 року "Щодо операцій з фізичними особами", в якому зазначено що згідно постанови НБУ № 53 від 06.02.09 року в АКБ "Київ" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 09.02.09 року по 09.08.09 року.

        Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.09 року, 23.07.09 року відповідача зобов"язано надати суду Положення про Івано-Франківське відділення АКБ "Київ", постанову НБУ від 06.02.09 року про введення мораторію. Відповідачем не виконано вимог ухвал суду.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору про обслуговування банківського рахунку в національній валюті № 2007/13 від 24.07.09 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні  зобов"язання: ТзОВ  "Станкомаш" ( клієнт) відкриває в АКБ "Київ" ( банк) поточний рахунок в національній валюті України, зберігає на ньому грошові кошти, здійснює оплату послуг банку згідно з тарифами, а банк приймає і зараховує на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконує розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проводить розрахункове і касове обслуговування клієнта, здійснює інші операції за рахунком, у відповідності із вимогами чинного законодавства та цього договору ( п. 1.1Договору).

        Умовами договору передбачено, що клієнт має право самостйно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства; здійснювати безготівкові розрахунки відповідно до банківського законодавства України в межах залишку коштів на початок операційного дня.  Вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг (2.2.1, 2.2.2, 2.2.5 Договору). Банк зобов"язаний здійснювати  розрахункове і касове обслуговування клієнта у відповідності  з діючими правилами, в межах залишку грошей на рахунку клієнта і на умовах цього договору. Виконувати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку ( з 8.30 год. до 17 год., в п"ятницю до 16.00 год.), в день його надходження та виключно в межох залишку грошей на рахунку клієнта. У разі надходження розрахункового документа клієнта до банку після закінчення операційного часу, банк зобов"язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня в межах наявних коштів на його рахунку ( п. 2.3.1, 2.3.7 Договору).

          В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України  з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

      16.01.09 року ТзОВ "Станкомаш" виставив платіжне доручення за № 228 про перерахування 93 636, 04 грн. в якості оплати за листи стальні згідно рах. СФ-000305 від 15.01.09 року.

        Зазначене платіжне доручення було прийняте банком, що підтверджуєься відповідними відмітками у правому верхньому куті цих документів, але залишені без виконання. Причини невиконання  обслуговування клієнта згідно умов договору невідомі.

      Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за  договором  банківського  рахунка  банк  зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

     Приписи ч. 3 ст. 1068 ЦК України встановлюють, що банк  зобов'язаний  за  розпорядженням  клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

         Відповідно до вимог п. 8.1 ст. 8 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк  зобов'язаний  виконати   доручення   клієнта,   що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

   Отже, позовна вимога в частині зобов"язання акціонерного комерційного банку "Київ" здійснювати банківські операції, відповідно до умов договору  про обслуговування банківського рахунку в національній валюті № 2007/13 від 24.07.09 року  є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

      Щодо  введення мораторію на задоволення вимог кредиторів  АКБ "Київ" строком на шість місяців з 09.02.09 року по 09.08.09 року, то слід зазначити наступне.

     Статтею 1074 ЦК України чітко встановлено, що обмеження  прав  клієнта  щодо   розпоряджання   грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

          Поняття та зміст мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного національним банком України стосовно комерційного банку, регулюються ст. 2 та ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

          Так, відповідно до визначення термінів, що вживаються у ст. 2 вищезазначеного Закону, мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів ( обов"язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов"язань та зобов"язань щодо сплати податків і зборів ( обов"язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

        Статтею 85 Закону встановлено, що мораторій вводиться Національним банком України під час здійснення тимчасової адміністрації, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку та на строк не більше шести місяців.

    Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором,  на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв"язку із зобов"язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації.

       Із наведених вище норм  чітко вбачається, що за своїм змістом мораторій є спеціальним заходом, що спрямований на відновлення фінансового стану банку за рахунок тимчасового припинення останнім виконання майнових зобов"язань перед кредиторами.

      Відповідно до визначень, наведених в ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"  кредитор банку   -   юридична  або  фізична  особа,  яка  має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань ( очевидно, під "боржником" в даному випадку розуміється власне банк). Натомість,    клієнт банку  -  будь-яка  фізична  чи  юридична  особа,   що користується послугами банку.

        Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що власники поточних ( не депозитних) рахунків, відкритих в установі банку, не є кредиторами банку стосовно коштів, які зберігаються на відповідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, а, відтак, на операції з цими коштами жодним чином не може розповсюджуватися мораторій, до того ж, зупинення операцій за цими рахунками навіть теоретично не може призвести до "відновлення фінансового стану банку", оскільки відновлювати власний фінансовий стан можна лише за рахунок власник активів, а не за рахунок коштів, що належать третім особам.

            Таким чином, зупинення виконання банком майнових зобов"язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів означає, що з метою відновлення власної платоспроможності банк тимчасово, на строк, встановлений Національним банком України, припиняє розраховуватися за власними боргами, за рахунок чого акумулює власні кошти та власне майно, запобігаючи у такий спосіб подальшого банкрутства і ліквідації.

         Саме таке розуміння поняття мораторію повністю кореспондується з наведеними вище нормами ЦК України, що регулюють договір банківського рахунку, а також ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в якій чітко зазначено, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій.

      Статтями 80 та 81 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вичерпно встановлені права та обов"язки тимчасового адміністратора, які за своєю сутністю є пов"язаними із запезпеченням збереження активів та документації банку. Жодна із вищезазначених норм не містить визначення клієнта банку ( тобто особи, якій надаються послуги за договором розрахунково-касового обслуговування), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку на зелучаються та не розміщуються останнім від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.

        Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з  відповідача.

             Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15,  11, 202, 509,  525, 526, 1066, 1068  ЦК України , ст. 193  ГК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність",  Законом України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 34, 36, 49,  82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

          Акціонерно-комерційному банку "Київ", вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01030 ( код ЄДРПОУ 14371869)  переказати кошти в сумі 93 636, 04 грн. ТзОВ "МД груп" згідно платіжного доручення № 228 від 16.01.09 року.

        Стягнути з відповідача Акціонерного  комерційного  банку  "Київ", вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01030 ( код ЄДРПОУ 14371869)   на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю  "Станкомаш",  вул. Тролейбусна, 1/27, м. Івано-Франківськ,76000 ( р/р 26005950116201 в Івано-Франківській філії АКБ "Київ"; МФО 336978; код 35276356): 85 грн. - витрат по сплаті державного мита; 312, 50 грн. - витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

             Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

         Повернути позивачу  Товариству з обмеженою відповідальністю  "Станкомаш",  вул. Тролейбусна, 1/27, м. Івано-Франківськ,76000 ( р/р 26005950116201 в Івано-Франківській філії АКБ "Київ"; МФО 336978; код 35276356) з Державного бюджету України 17 грн. - зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                  рішення виготовлено та підписано 02.09.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш  Е.М.