Рішення

від 08.09.2009 по справі 20/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  20/173

08.09.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма

                     «ВЕЛАМ»

До                Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвіт Диванів»

Про              стягнення 5989,84 грн.

                                                                                                             Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача                 Ластовин В.Я.- адвокат (дов. від 04.09.2009р.)

від відповідача             не з'явився

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5989,84грн. (4449,00грн. –основного боргу, 404,85грн. –пені, 658,20грн. –25% річних, 477,79грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки №8039 від 15.01.2008р., а також витрати по сплаті державного мита –102,00грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312,50грн.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.06.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/173, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.06.2009р.

Ухвалою від 30.06.2009р. розгляд справи відкладено.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Вєтрова, 7Б, квартира 4, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.   

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

15.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №8039 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити за товар (матраци, ковдри, подушки) в кількості, асортименті, згідно поданій заявці.

Пунктом 2.2.договору встановлено, що поставка товару оформляється документами, передбаченими чинним законодавством (накладна на відвантаження товару, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура.на оплату товару).

Згідно п.3.3. договору орієнтовна сума цього договору складає 100 000 грн. на рік.

Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 12 786,00грн., що підтверджується видатковою накладною №09591 від 28.08.2008р. на суму 8337,00грн. та видатковою накладною №10933 від 24.09.2008р. на суму 4449,00грн., які підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.

Також, факт отримання товару за вказаними видатковими накладними підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 4.1. договору відповідач здійснює оплату товару у гривнях через установи банку на вказаний у рахунку-фактурі поточний рахунок позивача на наступних умовах:

-          100% оплати за товар протягом 30-ти календарних днів з моменту відвантаження,

-          Здійснити передоплату у розмірі 100% вартості товару нестандартних розмірів та комплектації.

Згідно п.4.2. договору підставою для оплати за товар є рахунок-фактура позивача, яка передається відповідачу разом з накладною на товар або іншим способом (по пошті, електронними засобами зв'язку).

Проте відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару згідно видаткової накладної №09591 від 28.08.2008р. в сумі 8337,00грн., що підтверджується виписками банку з рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи, а вартість товару в сумі 4449,00грн., поставленого згідно видаткової накладної №10933 від 24.09.2008р., у встановлений п.4.1. договору строк, не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар на загальну суму 4449,00грн.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 4449,00грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 4449,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 404,85грн. –пені, 658,20грн. –25% річних, 477,79грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пп. 6.1.3. договору відповідач за порушення строків оплати за товар сплачує позивачу 25% річних з простроченої суми за весь час користування чужими коштами.

Відповідно до ч.4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Згідно статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пп. 6.1.1. договору відповідач за порушення строків оплати за товар сплачує позивачу пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми, за кожний день прострочення, за відповідний період.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком пені, 25% річних та інфляційних втрат, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 404,85грн. –пені, 658,20грн. –25% річних, 477,79грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 4449,00грн –основного боргу, 404,85грн. –пені, 658,20грн. –25% річних, 477,79грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвіт диванів»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 7Б, квартира 4, ЄДРПОУ 34763349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма «ВЕЛАМ»(54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, 67, а/с 894, ЄДРПОУ 13842002) 4449,00грн –основного боргу, 404,85грн. –пені, 658,20грн. –25% річних, 477,79грн. –збитків від інфляції, 102,00грн. - державного мита, 312,50грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

       Суддя                                                                                                                               В.В. Палій