Рішення

від 08.09.2009 по справі 11/149-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/149-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 вересня 2009 р.                                Справа 11/149-09

за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ

до                   товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинрайбуд»,

                      м. Тульчин Вінницької області

про                 стягнення 661 014 грн. 10 коп..

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача      -  Х. Корєнєвська  за довіреністю № 34 від 01.07.2009р.;

від відповідача  -  В. Довгань керівник.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинрайбуд» заборгованості за договором  фінансового лізингу № 780 від 04.04.2008р.  в загальному розмірі 661 014,10 грн., з яких: 537 180,80 грн. –борг, 48 834,36 грн. –пеня, 4 171 грн. –3% річних та 70 827,94 грн. –індекс інфляції.

Позивачем заявлено клопотання за № 8833 від 07.09.2009р. про залучення до участі у справі в якості співвідповідача поручителя за договором фінансового лізингу № 780 від 04.04.2008р.  фізичну особу –підприємця Довганя Володимира Станіславовича.

Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 54 цього Кодексу позовна заява повинна  містити зміст  позовних  вимог,   якщо  позов  подано  до  кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Оскільки позивачем  не заявлено позовних вимог  до фізичної особи –підприємця Довганя Володимира Станіславовича, суд не вбачає підстав для залучення останнього до участі у справі в якості відповідача, а відтак  відсутні підстави для задоволення клопотання.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, про що подав відповідну заяву № 8834 від 07.09.2009р., в якій просить стягнути з відповідача 973 613,77 грн., з яких: 785 366,26 грн. –борг, 6 611,32 грн. –витрати на виконання виконавчого напису нотаріуса, 106 644,25 грн. –пеня, 4171 грн. –3% річних та 70 820,94 грн. –індекс інфляції.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення витрат на виконання виконавчого напису нотаріуса в розмірі 6 611,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  на підставі договору фінансового  лізингу № 780 від 04.04.2008р.  відповідачу транспортні засоби. Відповідно до п. 5.1. договору, за передані у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку  лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) на інших умовах.  Позивач на підставі рахунків-фактури виставлено відповідачу лізингові платежі, проте останній не сплатив їх в строки визначені договором та Планом лізингу, в результаті чого станом на 07.09.2009р. виникла заборгованість в розмірі 785 366,26 грн. за період з 01.11.2008р. по 07.09.2009р..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах  від 16.06.2009р. та 14.07.2009р.   щодо надання пояснень відносно обставин викладених у позовній заяві та витребуваних документів  не виконав. При розгляді справи представник відповідача позовні вимоги визнав, про що сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків.

Розглянувши матеріали справи,  оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судом  встановлено наступне.

04 квітня  2008 року  між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»та товариством з обмеженою відповідальністю «Тульчинрайбуд» укладено договір фінансового  лізингу за № 780.

Предметом  договору фінансового лізингу є передача Лізингодавцем Лізингоодержувачу   у платне користування на умовах фінансового лізингу  транспортний засіб (ТЗ) у відповідності з Замовленням на ТЗ.

Відповідно до умов договору сторони визначили та підписали істотні умови договору, а саме тривалість лізингу, дата надання, повернення ТЗ, розмір лізингових платежів, період сплати лізингових платежів, місячний пробіг, дата повернення, місце передачі на інші в наступних планах лізингу:

№ 780/005 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р.;

№ 780/006 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р.;

№ 780/007 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р.;

№ 780/008 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р.;

№ 780/009 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р.;

№ 780/010 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р.;

№ 780/011 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р.;

№ 780/012 від 04.07.2008р., та зміни до нього від 23.07.2008р., від 28.10.2008р..

На виконання умов договору позивачем на підставі замовлення передав відповідачу наступні транспортні засоби:

МАN 18.480, шасі № WМАН05ZZ87М490338, реєстраційний № АА5714ЕС;

Засіб МАN 18.480, шасі № WМАН05ZZ37М490389, реєстраційний № АА5711ЕС;

МАN 18.480, шасі № WМАН05ZZ47М490409, реєстраційний № АА6728ЕС;

МАN 18.480, шасі № WМАН05ZZ47М490434, реєстраційний № АА6734ЕС;

Напівпричіп Коеgеl, шасі № WК0S0002400083093, реєстраційний №АА3112ХТ;

Напівпричіп Коеgеl, шасі № WК0S0002400083092, реєстраційний №АА3114ХТ;

Напівпричіп Wеltоn NS 34, шасі № SUDNSISВА71011736, реєстраційний №АА3508ХТ;

Напівпричіп Wеltоn NS 34, шасі № SUDNSISВА71011735, реєстраційний №АА3509ХТ..

Зазначені транспортні засоби відповідач прийняв відповідно до актів приймання-передачі № 780/005 від 25.07.2008р., № 780/006 від 25.07.2008р., № 780/007 від 25.07.2008р., № 780/008 від 25.07.2008р., № 780/009 від 25.07.2008р., № 780/010 від 25.07.2008р., № 780/011 від 25.07.2008р., № 780/012 від 25.07.2008р..

Відповідно до п. 5.1. договору, за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку  лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) на інших умовах.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється в наступному порядку:

сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується в сумі, зазначеній у Плані лізингу;

комісія Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ=КЛПЛ+ (ЛППЛ*КоефКВ-ЛППЛ).         

Так, в період з червня 2008 року по вересень  2009 року позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів (т. 1 а.с. 115-163) на загальну суму 1 488 692,77 грн..

Свої зобов‘язання за договором відповідач виконав частково, сплативши 703 326,51 грн., що стверджується виписками банку долученими до матеріалів справи (т. 1 а.с 169-205, т. 2 а.с. 1-42).

За таких обставин, борг по лізингових платежах становить 785 366,26 грн..

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Наведене свідчить, що позовні вимоги  в розмірі 785 366,26 грн. є обґрунтованими,  а тому підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про  стягнення пені в розмірі 106 644,25 грн. за період з 01.11.2008р. по 07.09.2009р..

Пунктом 16.1 договору  визначено, що при порушенні Лізингоотримувачем зобов‘язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 106 644,25 грн. пені за період з 01.11.2008р. по 07.09.2009р. виходячи до наведених вище планів лізингу.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Таким чином позивачем правомірно нараховано  70 820,94 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2008 року по травень 2009 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже розмір річних за період з 01.11.2008р. по 10.06.2009р. становить 4 171 грн..

        Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач визнає борг, а викладені вище  позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає  задоволенню з розподілом   судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинрайбуд»(23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Леніна, 62, код 34194224) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код 32774741) 785 366 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 26 коп. - боргу;  106 644 (сто шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 25 коп. - пені;  70 820 (сімдесят тисяч вісімсот двадцять) грн. 94 коп. - індексу інфляції; 4 171 (чотири тисячі сто сімдесят одну) грн. –3% річних; 9 670  (дев'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 02 коп.  – витрат зі сплати державного  мита та 312 (триста дванадцять) грн.  50 коп. -   витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 10.09.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3)

3 - відповідачу (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Леніна, 62)