Рішення

від 17.08.2009 по справі 41/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/386

17.08.09

За позовомМалого приватного науково-впроваджувального виробничого підприємства «Багіра»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

простягнення  2 371,97  грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:      Марченко В.О. – дов. № б/н від 05.01.2009 року ;

від відповідача:  не з'явився;

Обставини справи:

Мале приватне науково-впроваджувальне виробниче підприємство «Багіра»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранскарт" про стягнення 1 710,97 грн. –основного боргу, 73, 57 грн. –інфляційних витрат та 587,43 грн. –3 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та   витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо обслуговування автотранспортних засобів позивача.

Ухвалою від 22.06.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.08.2009 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.08.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню  не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач в порушення вимог зазначеної вище статті належним чином не обґрунтував те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надав суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 17.08.2009 року не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає частково.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.08.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2006 року між Малим приватним науково-впроваджувальним виробничим підприємством «Багіра», іменоване надалі «Клієнт»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт», іменоване надалі «Компанія» (відповідач) був укладений договір № К 00192 (далі –Договір), відповідно до пункту 2.1 якого компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів клієнта згідно отриманих платіжних карток.  

Відповідно до пункту  2.2 Договору компанія надає послуги з обслуговування ПК клієнта згідно з пунктом 1.7 Договору, за кошторисом затвердженим директором торгового центру.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 при укладанні Договору клієнт перераховує на розрахунковий рахунок компанії впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в Додатку 2 до Договору. Вартість отриманих клієнтом товарів та послуг по ПК списується компанією на підставі отриманої від торгових точок інформації, у відповідності до здійснених операцій по ПК, із авансів клієнта, внесених на р/рахунок компанії. Ціни на встановлений природний газ, нафтопродукти й інші товари та послуги встановлюється власником АГНКС, АЗС та інших торгових точок самостійно.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків від 02.06.2009 року та платіжних доручень доданих до матеріалів справи сума передплати на яку не було поставлено пального складає 1 710,97 грн.

Таким чином, на момент розгляду справи сума неповернутої передплати складає 1 710,97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є змішаним, оскільки поєднує договір поставки та договір про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 710,97 грн.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 587,43 грн. та 73,57 грн. інфляційних втрат.

Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується у випадку порушення грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання поставити природний газ, тобто негрошове зобов'язання, в свою чергу повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов Договору. В зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених  ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов'язання (дана правова позиція підтверджується також постановами ВГСУ N 14/174-06 від 01.11.2006 року, N 45/241-05 від 14.03.2006 року, N 37/649 від 17.12.2008 року).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кв. 272; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Марина Раскової, 19, пов.10, оф. 1-2, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Малого приватного науково-впроваджувального виробничого підприємства «Багіра»(03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 6, кв. 48,  код ЄДРПОУ 19256481)  1 710 (одну тисячу сімсот десять) грн. 97 коп. - передплати, 73 (сімдесят три) грн. 58 коп. - державного мита та 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 42 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

      31.08. 2009 року