Рішення

від 22.09.2009 по справі 10/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.09                                                                                           Справа№ 10/159

За позовом: ТзОВ „Союз-Віктан Трейд”, м.Київ

до  відповідача:  ТзОВ „Цвіт”, м.Львів

про  стягнення  7 283  грн. 83 коп.

                                                                                                Суддя Довга О. І.

                                                                                                             Секретар Яремчук С.

Представники:   

Від позивача : Корецька Н.І.  –довіреність № 22/100-382 від 26.10.2005р.;

Від відповідача: не з”явився;

           На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Союз-Віктан Трейд”, м.Київ  до ТзОВ „Цвіт”, м.Львів про  стягнення  7 283  грн. 83 коп.

         Ухвалою суду від 16.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 14.07.2009р.  

         Розгляд справи відкладався на клопотання відповідача з підстав, викладених в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

         Позивач  в судовому  засіданні 22.09.2009р. підтримує позовні вимоги повністю.

         Відповідач в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не представив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого  відправлення за № 4425377.

           Судом встановлено:

          23 жовтня  2006року   між  ТзОВ „Союз-Віктан Трейд”, м.Київ  ( надалі - Позивач  ) та  ТзОВ „Цвіт”, м.Львів  (надалі - Відповідач) укладено  Договір поставки  № ДТ-32-0001955 .

          За даним договором, Постачальник  передає у власність Покупця , а Покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої , продукти харчування і промислові товари в асортименті партіями на умовах , передбачених у договорі (п.1.1).

          Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом , на виконання своїх договірних  зобов”язань Позивач здійснював  на користь Відповідача поставки товару. Факт поставки підтверджується підписаними обома сторонами належно засвідченими  копіями накладних:               № РН-32-098544 від 29.12.2006р. на суму 4 289 грн. 82 коп. та РН-32-098632 від 29.12.2006р. на суму 259 грн. 20 коп.

         Загальна сума поставленого товару становить 4 549 грн. 02 коп.

         Згідно з п. 2.4 Договору, Покупець зобов”язаний оплачувати кожну придбану  за даним договором партію продукції не пізніше 7-ми календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної) .

        Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, за поставлений товар Відповідач  розрахувався частково , сплативши 272 грн. 38 коп. ,  і станом на день пред”явлення позову в суд його заборгованість   перед Позивачем складає 4 276 грн. 64 коп.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Позивач звернувся  в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення основного боргу та штрафних санкцій  за неналежне виконання грошового  зобов”язання.

        Суд, заслухавши пояснення представника позивача , розглянувши та дослідивши докази по  справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю  з наступних підстав.               

        У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України  договір є підставою для виникнення  цивільних прав та обов”язків  (господарських зобов”язань) .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

        Згідно з приписами  ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію                     ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

         Статтею 193 ГК України передбачено, що  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх заходів , необхідних  для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

         Судом встановлено, що  Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму                    4 549 грн. 02 коп. Проте, Відповідач  не розрахувався за отриманий товар повністю протягом            семи днів як це передбачено умовами Договору(п.2.4) . Відповідачем оплачено 272 грн. 38 коп., а решта 4 276 грн. 64 коп. залишилась неоплаченою.   Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні  встановлений  строк  його виконання, то  воно  підлягає  виконанню у цей  строк.  Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

        Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання  може забезпечуватись  неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.  

        У  відповідності  до п.3.3   Договору поставки № ДТ -32-0001955  від 23.10.2006р. ,  у випадку недотримання термінів оплати продукції , вказаних у п.п. 2.4 даного Договору, Покупець оплачує в користь Постачальника  пеню за кожний протермінований день від вартості неоплаченої продукції  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня .

         Відповідно до розрахунку Позивача, розмір пені , що підлягає до сплати за період з 03.01.2007р. по 03.07.2007р.   становить 456 грн. 18 коп.  

        Правова норма  ст. 625 Цивільного кодексу України визначає , що боржник не  звільняється від відповідальності  за неможливість  виконання ним  грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.

        Отже,  Відповідач зобов”язаний сплатити Позивачу грошову суму за незаконне користування коштами за період з 03.01.2007р. по 05.06.2009р. , яка відповідно до розрахунку Позивача становить 2 240 грн. 10 коп. –інфляційні втрати та  310 грн. 91 коп. –3%річних.

          Таким чином,  до стягнення з Відповідача правомірно підлягає 4 276 грн. 64 коп. основного боргу ,  456 грн. 18 коп.  пені, нарахованої на підставі п.3.3 Договору, та 2 240  грн.                10 коп. інфляційних втрат і 310 грн. 91 коп. –3%річних за незаконне користування чужими коштами , нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

         Доказів сплати боргу  відповідач  суду не представив, проти позову не заперечив.

         Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           З огляду на вищевикладене,  суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та  підлягають до задоволення повністю.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід  віднести на відповідача.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,220  ГК України, ст. ст. 11, 546,625  ЦК України,  ст. ст.  33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити  повністю.

 2.   Стягнути з ТзОВ „Цвіт” ( 79032, м.Львів, вул. Пасічна, 90 код ЄДРПОУ 30478183 )   на користь ТзОВ „Союз –Віктан Трейд”(04053, м.Київ, вул. Воровського, 4 код ЄДРПОУ 33643230)  4 276 грн. 64 коп. основного боргу ,  456 грн. 18 коп.  пені,  2 240  грн.  10 коп. інфляційних втрат , 310 грн. 91 коп. –3%річних за незаконне користування чужими коштами , 102 грн. 00 коп.   сплаченого державного мита та 312грн. 50 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя