Рішення

від 22.07.2009 по справі 43/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  43/241

22.07.09

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон Плюс"

до                   товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА"

про                 стягнення 33 590, 57 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:  

від позивача         Педенко А.А. –предст. за дов.,

від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" про стягнення 33 590, 57 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 77 СМФ 2008 від 15.11.07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2009 порушено провадження у справі        № 43/241, розгляд справи призначено на 22.07.2009.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, у судове засідання представник Відповідача не з'явилися, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.07 між товариством з обмеженою відповідальністю "Челтон Плюс" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки № 77 СМФ 2008 (далі - Договір).

За умовами Договору Позивач зобов'язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач на підставі накладних перелічених в позовній заяві, передав Відповідачу товар на загальну суму 117 365, 88 грн.

Згідно п. 9.7 Договору Відповідач зобов'язувався оплачувати товар протягом 30 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором                           № 77 СМФ 2008 від 15.11.07 складає: 26 865, 88 грн. основного боргу, 3 026, 27 грн. інфляційних нарахувань, 483, 35 грн. 3 % річних та 3 215, 07 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 10.4 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором  відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 35073676, р/р 26009305280201 в ХФ АКБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК», МФО 350664, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Челтон Плюс" (95022, м. Сімферополь, вул. Глинки, 61-А, код ЄДРПОУ 35228824, р/р 2600201018439 в Кримському регіональному відділенні ВАТ «Кредобанк», МФО 324913) 26 865 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 88 коп. основного боргу, 3 215 (три тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 07 коп. пені, 483 (чотириста вісімдесят три) гривні 35 коп. 3 % річних, 3 026 (три тисячі двадцять шість) гривень 27 коп. інфляційних нарахувань, 335 (триста тридцять п'ять) гривень 91 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                                                                                                               М.В.Пасько