Рішення

від 17.08.2015 по справі 533/469/15-ц

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.08.2015 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/469/15-ц

Провадження № 2/533/143/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2015 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М.М.,

при секретарі - Пазій Г.В.,

з участю :

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства «Батьківщина», третя особа Пригарівська сільська рада Козельщинського району Полтавської області про розірвання договору оренди землі шляхом припинення та визнання не дійсною реєстрацію договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2015 року позивач ОСОБА_5 звернулась до Козельщинського районного суду із позовом до відповідача ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства «Батьківщина», третя особа Пригарівська сільська рада Козельщинського району Полтавської області про розірвання договору оренди землі шляхом припинення та визнання не дійсною реєстрацію договору оренди землі, посилаючись на те, що між нею та відповідачем 27.11.2011 року укладено договір оренди землі на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах, який 07.09.2012 року відповідачем був зареєстрований в Пригарівській сільській раді.

Далі, позивач в позові зазначила, що на підставі вищезазначеного сертифікату вона оформила землевпорядну документацію та 27.11.2014 року одержала свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) площею 3,2900 га, кадастровий номер 5322084600:00:002:0520. Після отримання свідоцтва вона звернулась до відповідача з повідомленням про бажання укласти договори оренди вищезазначеної земельної ділянки з іншим орендарем, а отже бажає вилучити їх з користування відповідача.

Також, позивачем в позові зазначено, що у зв'язку з тим, що вона отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) площею 3,2900 га то в даному випадку відбулась зміна об'єкта оренди, а тому прохала суд розірвати шляхом припинення договір оренди землі від 27.09.2011 року, який укладений між нею та відповідачемна підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах .

Крім цього, позивач в позові зазначила, що з дати набрання чинності Закону України від 11.02.2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», третя особа Пригарівська сільська рада не мала права реєструвати укладений між нею та відповідачем договір оренди від 27.11.2011 року і вчиняти відповідні записи щодо реєстрації, а тому прохала суд визнати недійсною реєстрацію договору оренди землі на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах між нею та відповідачем ОСОБА_6 сільськогосподарським підприємством «Батьківщина», про що вчинено запис № 147 про реєстрацію договору від 07 вересня 2012 року та її скасувати. Покласти судові витрати на відповідача.

07.08.2015 року в судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позов уточнив та прохав договір оренди землі на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_6 сільськогосподарським підприємством «Батьківщина» розірвати. Визнати недійсною реєстрацію договору оренди землі на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_6 сільськогосподарським підприємством «Батьківщина», про що вчинено запис № 147 про реєстрацію договору від 07 вересня 2012 року та її скасувати. Судові витрати покласти на відповідача.

14.08.2015 року ухвалою суду за заяво представника позивача ОСОБА_1 залишено без розгляду позовна вимога позивача, а саме про визнання недійсною реєстрацію договору оренди землі на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_6 сільськогосподарським підприємством «Батьківщина», про що вчинено запис № 147 про реєстрацію договору від 07 вересня 2012 року та її скасування.

Розгляд іншої позовної вимоги позивача продовжено.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовну вимогу позивача про розірвання договору оренди землі від 27.09.2011 року, який укладений між нею та відповідачемна підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах з вищезазначених підстав підтримали та прохали задовольнити, оскільки вважають, що правовідносини між позивачем та відповідачем припинилися у зв'язку з отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку).

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовну вимогу позивача про розірвання договору оренди землі від 27.09.2011 року, який укладений між позивачем та ПСП «Батьківщина»на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах не визнали. Прохали відмовити в задоволенні позовної вимоги позивача, оскільки умови договору оренди виконувалися належним чином, договір є зареєстрований і діючим, а тому підстав для його розірвання немає.

Представник третьої особи Пригарівської сільської ради в судове засідання не з'явився, але направив заяву про розгляд справи без участі представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи встановив наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 27.07.2011 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ПСП «Батьківщина» на підставі сертифікату на земельну ділянку частку(пай) серія ПЛ № 0285405, який належав останній був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,45 умовно кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі, терміном на 5 років. 07.09.2012 року зазначений договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в Пригарівській сільській раді за № 147 (а.с. 44-46; 62-72).

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 вбачається, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Згідно до ст. 79 ЗК України вбачається, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.4 ст.79-1 ЗК України вбачається, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Ч.10 ст.79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельну ділянку здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

В свою чергу, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені. Зазначене, зокрема, відповідає п.21 договорів оренди, в яких зазначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Далі, судом встановлено, що 27.11.2014 року позивач ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на вищезазначену земельну ділянку під кадастровим номером 5322084600:00:002:0520площею 3,29 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9).

Згідно до заяви повідомлення від 28.11.2014 року вбачається, що позивач ОСОБА_5 повідомила відповідача про виготовлення документів (отримання свідоцтва про право власності) на вищезазначену земельну ділянку та отримання кадастрового номера земельної ділянки, а також про небажання укладати договір оренди з відповідачем (а.с. 9).

Згідно до п.17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 15 та розділу ІХ перехідних положень Закону України «Про оренду землі» вбачається, що об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до ст.ст. 1, 15, 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно абз. 5 п. 8. постанови Пленуму Верховного Суду України, від 16.04.2004, № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вбачається, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. N 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 р. за N 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Згідно до п. 37 договору оренди земельної частки паю вбачається, що договір оренди припиняється також в інших випадках, передбачених законом (а.с. 44-45).

Відповідно до ст. 598 ЦК України вбачається, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно до ч.3 ст.651 ЦК України вбачається, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Ч.2 ст.31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 27.09.2011 року, який укладений між позивачем та ПСП «Батьківщина»на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ПЛ № 0285405 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах не підлягає до задоволенню, оскільки вимога позивача не ґрунтується на законові, так як з дня отримання позивачем ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на земельну ділянку та відсутності волевиявлення на продовження договірних відносин, договір оренди, який укладений між позивачем та відповідачем є розірваним (між позивачем та відповідачем змінився предмет оренди) тобто зобов'язання є припиненні.

На підставі вищенаведеного, ст. ст. 203, 215, 216, 598, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 90, 125 п.17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 15, 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 6, ст. 15 та розділу ІХ перехідних положень Закону України «Про оренду землі» , абз. 5 п. 8. постанови Пленуму Верховного Суду України, від 16.04.2004, № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 219 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства «Батьківщина», третя особа Пригарівська сільська рада Козельщинського району Полтавської області про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги.

Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Повний текст рішення виготовлений 17.08.2015 року.

Суддя