Рішення

від 04.09.2009 по справі 52/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/426

04.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера-Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»про стягнення 4 046,96 грн. за участю представника позивача –Руденка Б.Б., довіреність № 000/34-08 від 12.12.2008 р., представника відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 3 659,33 грн. основного боргу, 51,23 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 24,06 грн. 3% річних, 312,34 грн. –12 відсотків за користування чужими грошовими коштами, а загалом 4 046,96  грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки нафтопродуктів за договором № 1731-ПКЕ від 01.11.2005 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.07.2009 року.

У судовому засіданні 31.07.2009 року оголошувалася перерва до 28.08.2009 року.

У судовому засіданні 28.08.2009 року оголошувалася перерва до 04.09.2009 року.

У судовому засіданні 04.09.2009 року представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості відповідача у розмірі 51,23 грн. та підтримав позовні вимоги в іншій          частині позову.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард»№ 1731-ПКЕ, за умовами якого продавець зобов'язався передавати покупцю товар, що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард»та надати послуги, а покупець –прийняти товар або послугу і оплатити на умовах даного договору.

Згідно п. 4.3. договору умови оплати –100% передоплата покупцем вартості товару або послуги.

На виконання умов договору позивач здійснив оплату за товар на суму 40 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Позивач зазначає, що відповідачем будо передано позивачу товар (бензин) на суму 36 340,67 грн., що підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.   

25.03.2009р., 17.04.2009р., 20.05.2009р. позивач направив відповідачу претензії з вимогою негайно повернути суму попередньої оплати. Проте, вказані претензії відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті оплати товару згідно банківських виписок по особовому рахунку позивача на суму              40 000,00 грн. за договором № 1731-ПКЕ від 01.11.2005 року.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з передачі товару.

Доказів передачі товару на суму 3 659,33 грн., який оплачений позивачем, чи повернення цієї суми відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст. 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 3 659,33 грн. та 24,06 грн. 3% річних є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 51,23 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині і прийняттям відмови господарським судом.

Окрім того, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 312,34 грн. 12% за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 1057 УК України, мотивуючи вимоги тим, що враховуючи умови розрахунків за договором, позивач надавав відповідачу комерційний кредит у розумінні ч. 1 ст. 1057 ЦК України, згідно якої договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Проте, розглянувши позовні вимоги позивача в частині стягнення 12% за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 1057 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, тому в позові в частині стягнення 12% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 312,34 грн. судом відмовлено.

Державне мито у сумі 92,84 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 284,43 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, код 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера-Україна»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2, код 32668118)       3 659 (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. боргу, 24 (двадцять чотири) грн. 06 коп. 3% річних, 92 (дев'яносто дві) грн. 84 коп. державного мита та 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 51,23 грн.

В позові в частині стягнення 312,34 грн. 12% за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                            С.Чебикіна