Постанова

від 28.07.2015 по справі 908/1171/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 908/1171/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Воліка І.М. (доповідача), Акулової Н.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішеннявід 15.12.2014 господарського суду Запорізької області та на постанову від 20.04.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 908/1171/14 господарського суду Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 провизнання договору оренди припиненим, визнання оренди нежитлового приміщення припиненою та зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовномФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" простягнення збитків у розмірі 24592,93 грн. та неустойки у розмірі 45494,00 грн. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едванс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Кривий Ріг" В судове засідання прибули представники сторін: позивачаГробова Ю.М. (дов. від 02.03.2015 № б/н); Чорній О.С. (дов. від 02.03.2015 3 б/н); відповідачане з'явились; третьої особи-1не з'явились; третьої особи-2не з'явились; ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" (надалі - ТОВ "Аптека-Магнолія") звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4, відповідач) про визнання Договору оренди № 14/04/11-14/Г-30 від 14.04.2011 припиненим, визнання оренди нежитлового вбудованого приміщення припиненою 30.03.2014 та зобов'язання вчинити певні дії.

Заперечуючи проти позову, 14.05.2014 ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ "Аптека-Магнолія" про стягнення збитків у розмірі 24 592,93 грн. та неустойки у розмірі 45 494,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 у справі № 908/1171/14 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ФОП ОСОБА_4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Едванс" (надалі - ТОВ "Едванс") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Кривий Ріг" (надалі - ТОВ "Фалбі-Кривий Ріг").

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 у справі № 909/115/14 (суддів Проскуряков К.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 (колегія суддів: Пуль О.А. - головуючий, судді - Білоусова Я.О., Лакіза В.В.), первісні позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 прийняти у ТОВ "Аптека-Магнолія" відокремлене вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом, загальною площею 74,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі дев'яти-поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом підписання Акту прийому-передачі цього приміщення з оренди; в іншій частині позовних вимог відмовлено; в задоволенні зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Аптека-Магнолія" про стягнення збитків у розмірі 24 592,93 грн. та неустойки у розмірі 45 494, 00 грн. відмовлено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Аптека-Магнолія" судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач за первісним - ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 та господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у первісному позові і задоволенні зустрічних позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки досліджено не усі обставини справи, без надання належної юридичної оцінки перешкоджанню відповідачеві за зустрічним позовом у доступі до спірного приміщення, а також без належного дослідження обставин справи щодо стягнення неустойки заявленої на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України та пункту 11.2. Договору оренди, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивачем за первісним позовом надано до суду письмовий відзив у якому він заперечує проти доводів касаційної скарги та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників позивача за первісним позовом та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є матеріально-правова вимога про:

- визнання Договору № 14/04/11-14/Г-30 оренди нежитлового вбудованого приміщення від 14.04.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Аптека-Магнолія", припиненим 30.03.2014;

- визнання оренди нежитлового вбудованого приміщення з окремим входом, загальною площею 74,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі дев'ятипо-верхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Аптека-Магнолія" припиненою 30.03.2014;

- зобов'язання ФОП ОСОБА_4 прийняти у ТОВ "Аптека-Магнолія" відокремлене вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом, загальною площею 74,3 кв. м, яке знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке є предметом Договору № 14/04/11-14/Г-30 оренди нежитлового вбудованого приміщення від 14.04.2011, за актом прийому-передачі приміщення з оренди;

- зобов'язання ФОП ОСОБА_4 підписати з ТОВ "Аптека-Магнолія" акт прийому-передачі з оренди від 30.03.2014 відокремленого вбудованого загальною площею 74,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Предметом зустрічного позову є вимога про стягнетння з ТОВ "Аптека-Магнолія" неустойку у розмірі 45 494,00 грн. та збитків у розмірі 24 592,93 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що 14.04.2011 між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ "Аптека-Магнолія" (Орендар) укладений Договір № 14/04/11-14/Г-30 оренди нежитлового вбудованого приміщення, за умовами якого Орендодавець на правах власника передає, а Орендар приймає в строкове платне користування: нерухоме майно - відокремлене вбудоване нежитлове приміщення, з окремим входом, загальною площею 74,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі дев'ятипо-верхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 205080,00 грн. станом на 12.04.2011. Договір укладений на період з 12.04.2011 до 31.03.2014.

Характеристика та експлікація приміщення на момент укладання договору відображена у Технічному паспорті Бюро технічної інвентаризації.

Призначення приміщення (мета використання) - під аптеку ТОВ "Аптека-Магнолія". Вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі вказаного майна.

Орендодавець передає Орендарю в оренду нежитлове приміщення після проведеної реконструкції під аптеку і введення об'єкта в експлуатацію згідно акту державної приймальної комісії, приміщення повністю пристосоване та відповідає вимогам для здійснення аптечної господарської діяльності, знаходиться в належному технічному стані, також в належному технічному та функціональному стані знаходиться усе обладнання, устаткування (Додаток № 2) та комунікаційні системи (водо-, теплопостачання, електромережі, каналізації, телефонного зв'язку та інше) (п.п. 1.1. - 1.4. Договору оренди).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.4., 2.5. Договору оренди, передача та повернення майна здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з поважних представників сторін. Приміщення повертається Орендодавцеві за актом прийому-передачі.

Майно вважається переданим/прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання акту прийому-передачі. Датою передання / приймання майна - є дата підписання акта прийому-передачі. За відсутності такого акта сторони не мають права посилання на інші докази часу приймання/передання майна, окрім випадку необґрунтованого ухилення однією із сторін від підписання акту.

Згідно із пунктом 4.19. Договору оренди, Орендар зобов'язаний у разі закінчення, припинення договору оренди або його розірвання негайно звільнити приміщення і в триденний термін повернути за актом прийому-передачі Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу та погоджених змін.

В пунктах 10.1. - 10.3. Договору оренди сторони погодили, що цей Договір укладений на період з 12.04.2011 до 31.03.2014, строком до 3-х років. Умови договору є чинними на весь строк дії Договору і у випадках, коли після його укладання встановлено правила, які погіршують становище Орендаря. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору за один місяць до закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, що передбачені Договором.

Закінчення, розірвання (припинення) дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити за послуги оренди та компенсацію за спожиті комунальні і експлуатаційні послуги, послуги телефонного зв'язку включно по добу звільнення приміщення та підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до пунктів 11.1., 11.2. Договору у разі розірвання Договору оренди, закінчення строку його дії або банкрутства Орендаря він зобов'язаний звільнити та повернути у триденний термін Орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначений у цьому Договорі. Якщо Орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати збитки Орендодавцеві або відновити стан орендованого майна до не гіршого, ніж був до його погіршення або загибелі, спосіб обирає орендар та узгоджує його з орендодавцем. У разі, якщо після закінчення строку дії, припинення, розірвання договору оренди Орендар залишається у приміщенні та затримує його звільнення і підписання акту прийому-передачі орендна плата нараховується у подвійному розмірі за кожен день такого прострочення.

01.06.2011 між сторонами підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду згідно договору, в якому зазначено, що приміщення на момент передачі знаходиться у відмінному стані, оснащене холодним та гарячим водопостачанням, каналізацією, електрикою, центральним опаленням, обладнанням та устаткуванням згідно переліку, що додається (Додаток № 2 до Договору).

Відповідачем за зустрічним позовом на підтвердження своїх позовних вимог надано суду Акт обстеження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 30.09.2013, який складено ФОП ОСОБА_4, директором ТОВ "Едванс " ОСОБА_8, адвокатом Жижею А.О., у якому зафіксовано, що ТОВ "Аптека-Магнолія" здійснила реконструкцію цього приміщення.

Разом з тим, позивачем, починаючи з 13.01.2014, на адресу відповідача направлялися листи-повідомлення про припинення Договору № 14/04/11-14-/Г-30 оренди нежитлового вбудованого приміщення від 14.04.2011 і необхідність прийняття приміщення з оренди та підписання акту прийому-передачі з оренди, у зв'язку з чим пропонувалось ФОП ОСОБА_4 з'явитися у приміщення 30.03.2014 об 10-00 для складання та підписання акту прийому-передачі приміщення, що підстверджується листами: № 137 від 13.01.2014. № 146 від 27.01.2014, № 148 від 28.01.2014, № 155 від 20.02.2014, № 156 від 20.02.2014. Зазначені листи отримані ФОП ОСОБА_4, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 16.01.2014, від 31.01.2014, від 28.02.2014 та довідками пошти від 04.03.2014.

До вищезазначених листів додавалися акти прийому-передачі з оренди у двох примірниках.

Крім цього, позивачем на адресу ФОП ОСОБА_4 направлялися листи про небажання продовжувати Договір № 14/04/11-14-/Г-30 оренди нежитлового вбудованого приміщення від 14.04.2011 та необхідність прийняття приміщення з оренди та підписання акту прийому-передачі з оренди, що підтверджується листами: № 163 від 07.03.2014, № 174 від 21.03.2014, № 178 від 27.03.2014, фіскальними чеками, описом вкладенням та повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.03.2014. Проте зазначені листи залишені без відповіді, у зазначений в листах час ФОП ОСОБА_4 не з'явилась до приміщення та надіслані листами примірники актів прийому-передачі приміщення з оренди позивачу не поверталися.

Згідно з Актами від 21.03.2014, від 26.03.2014, від 30.03.2014, від 31.03.2014, від 01.04.2014, від 13.05.2014 наданими позивачем за первісним позовом вбачається, що у призначений час та місце ані ФОП ОСОБА_4, ані належним чином уповноважений представник не з'явилися у приміщення АДРЕСА_1, для складання та підписання акту прийому-передачі цього приміщення з оренди.

10.03.2014 ФОП ОСОБА_4 направила на адресу ТОВ "Аптека-Магнолія" лист за вих. № 19, в якому орендодавець просив надати пояснення щодо здійсненої самовільної реконструкції приміщення щодо надання приміщення у суборенду та пропонувала добровільно погодити реконструкцію у відповідних інстанціях. У відповідь позивач листом за вих. № 191 від 15.04.2014 повідомив ФОП ОСОБА_4, що неодноразово звертався до останньої з проханням прийняти орендоване приміщення з оренди.

14.04.2014 ФОП ОСОБА_4 звернулась з листом за вих. № 42 до ТОВ "Аптека-Магнолія", в якому просила надати пояснення щодо не допуску у орендоване приміщення АДРЕСА_1, представників комунальних служб та щодо того, що у призначений час та місце представники ТОВ "Аптека-Магнолія" не з'являються для складання і підписання акту прийому-передачі приміщення з оренди. Зазначений лист отримано представником ТОВ "Аптека-Магнолія" 18.04.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

ФОП ОСОБА_4 неодноразово зверталась до ТОВ "Аптека-Магнолія" з листами щодо надання пояснень щодо не допуску представників комунальних служб для зняття показів лічильників та здійснення інших функцій. На підтвердження зазначених обставин відповідачем за первісним позовом надано суду акти комунальних служб щодо не допуску їх представників у приміщення АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи, для з'ясування обставин щодо здійсненої реконструкції об'єкта оренди судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу за результатами якої складений Висновок експерта № 36/27-14 від 28.10.2014, з якого вбачається, що з моменту будови будинку було здійснено тільки розширення дверного прорізу у внутрішній стіні між приміщеннями залу обслуговування, зазначеного в технічному паспорті № 2 та складу, зазначеного в технічному паспорті № 3. Імовірно розширеного дверного прорізу могло бути здійснено між проведеними поточними технічними інвентаризаціями у період з 08.12.2003 по 16.03.2014. Вважаючи здійснені існуючи посилення несучої здатності цієї стіни, за наявними ознаками розширення дверного прорізу було здійснено один раз. Розширення дверного прорізу з врахуванням існуючого посилення металевою рамою та вставкою з монолітного бетонну не вплинуло на фізичний стан (несучу здатність) як внутрішньої несучої стіни між приміщеннями залу обслуговування, зазначеного в технічному паспорті № 2 та складу, зазначеного в технічному паспорті № 3. Ця стіна з врахуванням вже виконаних посилень може сприймати без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають протягом встановленого терміну експлуатації цього житлового будинку. Стіна потребує відновлювальні роботи тільки в частині заміни зруйнованих листів ГКЛ під час проведення експертних дій та перефарбування з двох її сторін поверхні.

За наявними документами розширення дверного прорізу або його переміщення в несучій стіні між приміщеннями залу обслуговування та складу не передбачалось, в тому числі не передбачалось робочим проектом У-2002-308-ОВ "Реконструкція нежилого приміщення АДРЕСА_1 під аптеку ТОВ "Едванс " в м. Запоріжжя на "Плані на отм.0.00 М 1:100 (лист РП-3), розроблений Запорізьким ОКП СП Проектний інститут "УКООППРОЕКТ " , за яким власник вводив ці приміщення в експлуатацію.

Документально не підтверджується про здійснення переміщення (реконструкції) внутрішніх стін після здійснення реконструкції приміщення № 76 відповідно до плану на отм.0.00 М 1:100, розробленого Запорізьким ОКП СП Проектний інститут "УКООППРОЕКТ " у період з 08.12.2003 по 18.03.2014 під час проведення поточних технічних інвентаризацій цих приміщень. Під час проведення обстеження цих приміщень не були визначені ознаки переміщення внутрішніх перегородок, а єдина внутрішня стіна взагалі не могла бути переміщені за її конструктивною особливістю. Це несуча стіна між приміщеннями № 2 і № 3.

За результатами проведеного огляду об'єкту дослідження експертом встановлено, що загальний стан приміщення АДРЕСА_1 у порівнянні з його станом на дату передачі 01.06.2011 в оренду в цілому не погіршаився за виключенням щодо відновлення окремих його елементів, це : відновлення покриття металевих конструкцій ганку від існуючої корозії (іржі); перекладання місцями на сходах ганку тротуарної плитки, яка відшарувалась від основи та фігурної тротуарної плитки, що відшарувалася на майданчику біля ганку; в приміщенні № 4 за планом БТІ від 18.03.2014 необхідно встановити (змонтувати) прилад опалення (радіатор). В цілому технічний стан приміщень та його конструктивних елементів оцінюється задовільним, що відповідає ІІ стану - відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають не придатний для нормальної експлуатації та аварійний.

Таким чином, за результатами проведеного огляду об'єкту дослідження встановлено, що загальний стан приміщення, АДРЕСА_1 у порівнянні з його станом на дату передачі 01.06.2011 в оренду від ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Аптека-Магнолія" в цілому не погіршився за виключенням щодо відновлення окремих його елементів.

За встановленого, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що приміщення на момент його передачі з оренди знаходиться в стані, обумовленому законом та договором, що підтверджується, окрім іншого, технічним висновком по результатам проведення обстеження приміщення про технічний стан будівельних конструкцій, який зроблений на час прийняття приміщення в оренду; технічним висновком по результатам проведення обстеження приміщення про технічний стан будівельних конструкцій, який зроблено на 20.03.2014; технічним паспортом на приміщення, виготовленим станом на 18.03.2014 та актом до нього про визначення фізичного стану, конструктивних елементів приміщення; попереднім технічним паспортом на приміщення станом на 2003 рік; договором від березня 2014 року на роботи щодо приведення приміщення в стан не гірший, ніж на час передачі в оренду, згідно якого такі роботи проведені, що підтверджується кошторисним розрахунком, актом здачі прийняття робіт, рахунком; фотознімками приміщення.

Таким чином, позивач виконав всі зобов'язання орендаря покладені на нього законом та договором (збереження та повернення майна у стані не гіршому його нормального зносу), і окрім іншого, приміщення вчасно звільнено позивачем (про що свідчать і акти складені відповідачем за первісним позовом щодо відсутності позивача за первісним позовом у приміщенні на час їх складання), підготовлено для передачі за актом прийому-передачі (який завчасно був складений та неодноразово завчасно направлений відповідачу за первісним позовом та неодноразово завчасно отриманий відповідачем за первісним позовом) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі приміщення в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.

Разом з тим, відповідачем за зустрічним позовом не надано належних доказів щодо поважності причин неявки у запропоновані позивачем дні для приймання-передачі об'єкта оренди, чи відповіді щодо неможливості здійснити таке приймання, чи претензії щодо не з'явлення представників орендаря (позивача) у визначений сторонами час, що свідчить про неналежне виконання своїх договірних зобов'язань зі сторони орендодавця, після отримання листів про припинення договору оренди.

Відповідно до приписів частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник міг виконати свого обов'язку.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку щодо безпідставного ухилення орендодавця від прийняття приміщення з оренди після закінчення строку дії договору, а тому вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача за первісним позовом прийняти об'єкт оренди та підписати акт приймання-передачі визнано обгрунтованими та задоволено.

В частині первісних позовних вимог щодо визнання Договору № 14/04/11-14/Г-30 оренди нежитлового вбудованого приміщення від 14.04.2011 припиненим 30.03.2014 та визнання оренди нежитлового вбудованого приміщення з окремим входом, загальною площею 74,3 кв. м, яке знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Аптека-Магнолія" припиненою 30.03.2014, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 10.1. Договору оренди останній укладено з 12.04.2011 до 31.03.2014, строком на 3 роки. Доказів пролонгації договору сторонами суду не надано, з огляду чого строк дії договору оренди приміщення закінчився, підстави для його припинення як і припинення правовідносин оренди у судовому порядку відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині судом визнано безпідставними та в позові відмовлено.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 45 494,00 грн., яка заявлена на підставі частини 2 ст. 785 Цивільного кодексу України (подвійна плата за користування приміщення за час прострочення відповідно до пункту 11.2. Договору оренди) та збитків у розмірі 24 592,93 грн., які складаються з вартості люмінесцентних світильників замінених орендарем на суму 4 322,53 грн. та вартості відновлювальних робіт тротуарної доріжки, ганку зі сходами до спірного нежитлового приміщення у сумі 20 270,40 грн., що підтверджується актом огляду приміщення від 20.05.2014, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що для застосування відповідальності орендаря, передбачної частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав. Окрім того, необхідно встановити наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, ТОВ "Аптека-Магнолія" не мала можливості передати приміщення з оренди з причин ухилення саме орендодавця від прийняття приміщення, що свідчить про відсутність вини у діях орендаря, оскільки зобов'язання відповідачем за зустрічним позовом не порушено.

В силу приписів ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відмовляючи в зустрічному позові в частині стягнення збитків, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ФОП ОСОБА_4 не довела належними та допустимими доказами завдання їй збитків на зазначену суму у зв'язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом своїх договірних зобов'язань, які є підставою для застосування такої міри відповідальності.

Стаття 33 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на кредитора, що вимагає відшкодування збитків покладається обов'язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язан-ня, а також наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірно висновку, що оскільки відповідальність у вигляді відшкодування збитків виникає у зв'язку з порушенням зобов'язань, господарський суд прийшов до правильного висновку щодо відмови в позові за недоведеністю.

З огляду на вищевикладене, Вищий господарський суд України із висновками господарських судів попередніх інстанцій погоджується, оскільки вони відповідають чинному законодавству і матеріалам справи.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції. Крім цього, всі доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів у даній справі відсутні, а тому касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 залишається без задоволення

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 та рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 у справі № 908/1171/14 залишити без змін.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : Н.В. Акулова

С.Р. Шевчук