Рішення

від 11.08.2015 по справі 911/2731/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. справа № 911/2731/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Нічний експрес», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкур'єр центр», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 234 382,62 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №4737 від 14.07.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.06.2015 Приватне підприємство «Нічний експрес» (далі-ПП «Нічний експрес»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкур'єр центр» (далі-ТОВ «Укрспецкур'єр центр»/відповідач) про стягнення 234 382,62 грн заборгованості за договором №11381 від 05.05.2011.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2015 порушено провадження у справі №911/2731/15 та призначено справу до розгляду на 14.07.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2015 розгляд даної справи було відкладено на 11.08.2015.

В судові засідання 14.07.2015 та 11.08.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2011 між ПП «Нічний експрес» (далі-перевізник) та ТОВ «Укрспецкур'єр центр» (далі-замовник) було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №11381 (далі-договір), відповідно до якого замовник (відправник або одержувач) передає (отримує), а перевізник приймає для забезпечення перевезення на території України вантажі, кількісні та якісні характеристики яких, а також маршрут доставки, відомості про одержувача та інше, вказуються у заявках (вантажних деклараціях) на кожне перевезення.

Пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 договору передбачено, що договір вважається виконаним при отриманні вантажу одержувачем, при поверненні вантажу замовнику, а також при переході права власності на вантаж до перевізника у відповідності до п. 2.8 даного договору.

У зв'язку з тим, що перевізник надає послуги, які мають ритмічний характер, замовнику виписується зведений акт-реєстр виконаних робіт та податкова накладна з періодичністю один раз на місяць в останній день місяця.

Договір діє один рік з моменту підписання і подовжується автоматично, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору він не був розірваний згідно чинного законодавства.

У відповідності до наданих суду пояснень, оскільки до 05.04.2012 та 05.04.2013 договір не було розірвано у встановленому законом порядку, строк дії останнього, у відповідності до п. 4.3 договору, було продовжено на наступні 2012-2014 календарні роки.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, надавши у вересні 2014 року послуги перевезення вантажу загальною вартістю 338 906,56 грн, що підтверджується підписам та відбитками печаток сторін на акті-реєстрі наданих послуг №92627 за вересень 2014 року, копія якого містяться в матеріалах справи.

Натомість відповідач свої зобов'язання в частині оплати вартості наданих послуг перевезення вантажу належним чином не виконав, сплативши лише 104 523,94 грн, внаслідок чого за ним утворилось 234 382,62 грн заборгованості.

Наявність 234 382,62 грн заборгованості відповідача за договором підтверджується довідкою б/н б/д, підписаною головним бухгалтером та директором ПП «Нічний Експрес» і скріпленою відбитком печатки товариства.

При цьому, зазначені у наданих суду банківських виписках та довідках ПАТ «Укрсоцбанк» №301.1-26/9880 від 09.07.2015 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» №20-2-14/1471 від 09.07.2015 додатково сплачені відповідачем кошти (536 136,10), згідно наданих суду пояснень, були зараховані в рахунок оплати послуг з перевезення вантажу за серпень 2014 року згідно акта-реєстра наданих послуг №82155 за серпень 2014 року на суму 536 136,10 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, 30.03.2015 позивачем було надіслано відповідачу претензію №4585, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, вартість наданих позивачем послуг не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача 234 382,62 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг перевезення вантажу за вересень 2014 року згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 916 Цивільного кодексу України плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що оплата послуг перевезення здійснюється у відповідності до тарифів перевізника на умовах передплати.

Плата за перевезення вантажу може здійснюватись як відправником, так і одержувачем вантажу. У випадку несвоєчасної оплати перевезення одержувачем вантажу, або його відмови від оплати, відправник зобов'язаний сплатити його заборгованість у 2-денний термін.

З огляду наведеного, підписання відповідачем акта-реєстра наданих послуг №92627 за вересень 2014 року без будь-яких зауважень щодо обсягу чи якості наданих послуг перевезення свідчить про прийняття останнім таких послуг, а неоплата послуг одержувачем вантажу, згідно умов договору, породжує обов'язок по оплаті наданих послуг у відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість наданих послуг перевезення оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 234 382,62 грн заборгованості по оплаті вартості послуг перевезення, наданих протягом вересня 2014 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Крім того, разом з позовними вимогами позивач просив суд стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В обґрунтування витрат позивача, суду надано копії:

- договору про надання послуг адвоката та консультаційних послуг б/н, укладеного 27.03.2015 між позивачем та адвокатом ОСОБА_1;

- квитанції №6 від 27.03.2015 про оплату позивачем адвокатських послуг за договором б/н від 27.03.2015 у розмірі 8 000,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 44, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

У відповідності до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи наведене, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі однієї мінімальної заробітної плати - 1 218,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 32-34, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 307 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкур'єр центр» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 7, ідентифікаційний код 37310816) на користь Приватного підприємства «Нічний експрес» (03087, м. Київ, вул. Уманська, 6 Ф, ідентифікаційний код 31511336) 234 382 (двісті тридцять чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн 62 коп. заборгованості, 4 687 (чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) грн 65 коп. судового збору та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.08.2015

Суддя В.А. Ярема