Рішення

від 12.08.2015 по справі 922/3243/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р.Справа № 922/3243/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Охтирський хлібокомбінат", м. Охтирка до Приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_1", м. Харків про стягнення коштів у сумі 20707,93 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, за довіреністю № б/н від 01 квітня 2015 року;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю « Охтирський хлібокомбінат» - звернувся з позовом до відповідача - Приватного підприємства «ОСОБА_3 ОСОБА_1» - про стягнення, з урахуванням заяви (вх.№ 28863 від 20.07.2015 р.), заборгованості в сумі 11800,23 грн., пені в розмірі 2510,84 грн., інфляційних втрат в сумі 3287,02 грн., 3% річних в сумі 125,54 грн. Окрім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 188 від 28 листопада 2014 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом на участь у судових засіданнях не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (т.с. 1 а.с. 150, 158).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

28 листопада 2014 року між позивачем (як виконавцем) та відповідачем (як замовником) було укладено договір поставки №188 .

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язується примати товар та своєчасно його сплачувати на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 1.2 договору поставки, товар по даному договору постачається постачальником покупцю окремими партіями на підставі заявок покупця. Найменування та кількість кожної партії товару погоджується сторонами в заявках на поставку товару та зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

В пункті 2.6 договору поставки сторони домовились, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання покупцем видаткової та товарно-транспортної накладної.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, акти приймання товару (т. с. 1 арк. с. 19-135, т. с. 2 арк. с. 5-118) свідчать, що на виконання умов договору поставки в період з 04.12.2014 р. по 24.02.2015 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 31806,24 грн.

Пунктом 4.1 договору поставки сторони погодили, що у випадку не реалізації поставленого товару, покупець має право в будь-який момент здійснити повернення товару постачальнику.

Частина вказаного товару - на суму 4621,99 грн. - в період з 06.12.2014 р. по 27.02.2015 р. була повернена відповідачем позивачу, що підтверджується накладними про повернення товару (т. с. 2 арк. с. 119-220).

Таким чином, на виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27184,25 грн.

У договорі поставки сторони домовились, що оплата поставленого товару здійснюється покупцем постачальнику на умовах відстрочення платежу протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару покупцю та підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних (п. 7.1.1 договору поставки).

Наявні в матеріалах справи банківські виписки (т. с. 2 арк. с. 221-231) свідчать, що в період з 23.12.2014 р. по 14.04.2015 р. відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 15500,00 грн.

Позивач стверджує, що станом на момент розгляду даної справи заборгованість відповідача за договором поставки становить 11800,23 грн.

Відповідно до п. 8.5 договору поставки у випадку порушення строків оплати товару, визначених в даному договорі, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочення.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.03.2015 р. по 16.07.2015 р. в сумі 2510,84 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач також нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 11.03.2015 р. по 30.06.2015 р. в сумі 3287,02 грн., а також за період з 11.03.2015 р. по 16.05.2015 р. 3% річних в сумі 125,54 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору поставки в період з 04.12.2014 р. по 24.02.2015 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 27184,25 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України).

Договором (п.7.1.1) оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару, що підтверджується відповідною видатковою накладною.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на момент розгляду даної справи строк оплати отриманого відповідачем товару в період з 04.12.2014 р. по 24.02.2015 р. на суму 27184,25 грн. - настав.

Наявні в матеріалах справи банківські виписки (т. с. 2 арк. с. 221-231) свідчать, що в період з 23.12.2014 р. по 14.04.2015 р. відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 15500,00 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, докази оплати отриманого товару в більшій частині або в повному обсязі.

Таким чином, заборгованість відповідача по договору станом на момент розгляду справи складає 11684,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за договором поставки на суму 11684,25 грн., а отже позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за договором поставки підлягають частковому задоволенню - в розмірі 11684,25 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договором поставки (п. 8.5) сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати товару, визначених в даному договорі, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору поставки та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних в цілому є законними та обґрунтованими.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 11.03.2015 р. по 16.07.2015 р. в сумі 2510,84 грн. та інфляційних втрат за період з 11.03.2015 р. по 30.06.2015 р. в сумі 3287,02 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Втім, розмір 3% річних за період з 11.03.2015 р. по 16.05.2015 р. в сумі 125,54 грн. визначено не вірно, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню - в сумі 93,78 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в сумі 1811,77 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 175, 231-232 ГК України, ст.ст. 11, 253-255, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_1" (61040, м. Харків, вул. Довгалевського, 95, код ЄДРПОУ 38771608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирський хлібокомбінат" (42700, Сумська обл., м. Охтирка, пер. Тельмана, 19, код ЄДРПОУ 00374568) 11684,25грн. основного боргу, 2510,84грн. пені, 3287,02грн. інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 93,78грн., 1811,77 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_4