Постанова

від 17.06.2013 по справі 911/48/18/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа№ 911/48/18/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Гуменюк І.П. - представник, дов. № ню-20 від 01.01.2013;

від відповідача: Білоус К.В. - представник, дов. б/н від 11.02.2013;

розглянувши у від критому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК Рось"

на рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2013

у справі № 911/48/18/13-г (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК Рось"

про стягнення 180 020,00 грн.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі № 911/48/18/13-г змінено склад колегії суддів.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/48/18/13-г відкладено на 17.06.2013.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.03.2013 у справі № 911/48/18/13-г позовні вимоги задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача штраф за неправильно зазначену в накладній масу вантажу в сумі 180 020,00 грн. та 3 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване тим, що, як встановлено судом, ініціатива щодо переадресації спірних вагонів була виявлена 31.07.2012, тобто на наступний день після встановлення факту неправильного зазначення відомостей в перевізному документі (ще 30.07.2012); в момент виявлення факту неправильного внесення відомостей в перевізний документ, станцією призначення вантажу була Маріуполь-Сортувальний; перевезення вантажу відбувалось за накладною № 39525084 від 28.07.2012 з відповідним розміром провізної плати; подальша переадресація вагонів не спростовує факту виявленого порушення та не скасовує передбаченої за таке порушення відповідальності; після переадресації вантажу, відповідачем на станції Здолбунів було оформлено відправлення вагону № 60898749 на станцію Запоріжжя-Ліве за накладною № 39568316 від 31.07.2012 і вагон № 60171154 на станцію Маріуполь-Сортувальний за накладною № 39568308 від 31.07.2012, тобто сформовано нове, зовсім інше перевезення, за яке стягнуто відповідну провізну плату; невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній є порушенням в розумінні п. 122 Статуту залізниць України та відповідних Правил, а надмірне перевантаження вагону викликає загрозу безпеці дорожнього руху; відповідачем не наведено всіх обставин та доказів, які в сукупності можуть слугувати підставою для зменшення штрафу, необґрунтоване зменшення відповідальності порушить принцип попередження правопорушень на залізничному транспорті та забезпечення дисципліни залізничних перевезень, тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу не підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2013 у справі № 911/48/18/13-г скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути штраф з відповідача в сумі 9 596,40 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, п.п. 1 та 2 постанови Пленуму Верховного суду України 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", не надав належної оцінки фактам, наведеним в запереченні відповідача від 11.02.2013 щодо внесення позивачем наступних змін у залізничну накладну: про зміну станції призначення та відстані перевезення (відповідні відмітки внесені в графи 10 та 30 накладної), внаслідок чого вартість провізних платежів зменшилась, відстань перевезення змінилась з 1368 км до 142 км, а провізні платежі зменшились до 9 596,40 грн., проте суд, при прийнятті рішення зобов'язав відповідача сплатити штраф, виходячи з провізних платежів у сумі 36 004,00 грн., тобто без урахування відповідних змін, не навівши мотивів, з яких виходив.

Скаржник вказує на те, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про здійснене позивачем надмірне навантаження вагонів, оскільки згідно із відомістю вагонів, вантажопід'ємність вагонів становила 69т, а навантаження становить - 31,9т та 67,7т, відповідно.

17.06.2013 від відповідача через відділ документального забезпечення суду надійшли клопотання від 04.06.2013 та від 14.06.2013 про зменшення розміру штрафу на підставі ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, враховуючи те, що порушення щодо помилкового зазначення відомостей в накладній є винятковим, мало місце вперше, хоча залізниця надає відповідачу послуги з перевезення вантажів систематично, а також з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Також, 17.06.2013 відповідачем надані письмові пояснення по справі від 11.06.2013.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що виявлення факту неправильного внесення відомостей в перевізний документ відбулося раніше, ніж відповідач звернувся з проханням переадресувати вантаж, тому згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф згідно із ст. 118 Статуту в розмірі п'ятикратної провізної плати, яка зазначена у провізному документі - накладній № 39525084 від 28.07.2012; позивач заперечує проти зменшення штрафу, оскільки невірні відомості, внесені в перевізні документи, особливо, якщо це стосується маси вантажу, загрожує безпеці руху на залізничному транспорті.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду Київської області позовну заяву про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу в сумі 180 020,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до залізничної накладної № 39525084 зі станції Звиняче Львівської залізниці 28.07.2012 були відправлені вагон № 60171154 - маса вантажу 30100 кг; вагон № 60898749 - маса вантажу 65000 кг; відправником даних вагонів зазначено відповідача, отримувачем вантажу зазначено ВАТ "ММК ім. Ілліча", станція Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, вантаж - лом чорних металів.

Згідно із телеграмами станції Здолбунів Львівської залізниці від 30.07.2012, по прибутті на станцію поїзда та одночасному зважуванню на електронній тензометричній вазі, виявлено вантажу більше проти документу на 38 100 кг у вагоні № 60171154 та менше вантажу проти документа на 32 950 кг у вагоні № 60898749.

Відповідно до актів загальної форми №№ 2270, 2271 від 30.07.2012 станції Здолбунів Львівської залізниці, при зважуванні вагонів, що прибули за залізничною накладною № 39525084, виявлено у вагоні № 60898749 - менше проти документа на 32 950 кг, а у вагоні № 60171154 - більше ніж у документі на 38 100 кг.

Згідно із комерційним актом № 076787/36 від 31.07.2012 вагони, що прибули за залізничною накладною № 39525084, у технічному стані виявилися справними, при комісійному переважуванні на основі актів загальної форми №№ 2270, 2271 від 30.07.2012, у вагоні № 60171154 виявилась вага вантажу - 67 700 кг, що на 37 600 кг більше, ніж вказано у накладній та у вагоні № 60898749 - вага вантажу - 31 900 кг, що на 33 100 кг менше, ніж вказано у накладній; завантаження у вагони рівномірне, маркування не порушено, слідів втрати вантажу немає.

Пунктом 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в тому числі масу вантажу, встановлено також в п.п. 2.1, 2.2, 2.3 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, згідно з якими вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа комплекту перевізних документів: "Маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у залізничній накладній.

Відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118); за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли; цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; порядок складання актів загальної форми та комерційних актів встановлено Правилами складання актів.

31.07.2012 відповідач листом за № 31/2, адресованому Начальнику станції Здолбунів, просив зробити переадресацію двох вагонів № 60898749 та № 60171154, які прямували зі ст. Звиняче на ст. Маріуполь-Сортувальний.

Згідно із зазначеним листом № 31/2 новим місцем призначення зазначено ст. Здолбунів Львівської залізниці, отримувач - ТОВ "УМК Рось".

Відповідно до телеграми залізниці про переадресацію № 801 від 31.07.2013 відповідачу дозволено, згідно із листом № 31/2, затримати та переадресувати два напіввагони: №№ 60898749, 60171154 відправки № 39525084 від 28.07.2012, вантаж металобрухт, які слідували зі ст. Звиняче на ст. Маріуполь-Сортуваний на адресу ВАТ "ММК ім. Илліча", за новим призначенням: на ст. Здолбунів Львівської залізниці, отримувач - ТОВ "УМК Рось" код 4805.

Статтею 44 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом.

Внаслідок зазначеної переадресації, згідно із накладною № 39568316 від 31.07.2012 вагон № 60898749 із вантажем масою 31 900 кг прямує до ст. Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці, а відповідно до накладної № 39568308 від 31.07.2012 вагон № 60171154 із вантажем масою 67 700 кг прямує до станції Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

В ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Підставою для застосування до відповідача штрафу в розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України було порушення, виявлене залізницею 30.07.2012 та стосувалось неправильного зазначення маси вантажу у накладній № 39525084 від 28.07.2012.

Таким чином, оскільки відповідно до накладної № 39525084 провізна плата становила всього 36 004,00 грн. (17 015 + 18 989,00), то відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України позивачем правильно нараховано суму штрафу в розмірі 180 020,00 грн.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.

Згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи; підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду (п. 6.4 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як свідчать матеріали справи, неправильне зазначення відповідачем в накладній № 39525084 від 28.07.2012 маси вантажів не спричинило збитків позивачу, при цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач несе відповідальність незалежно від того, чи спричинені збитки залізниці. Також порушення відповідача не спричинило негативних наслідків. Відповідач своє зобов'язання щодо правильного зазначення у накладній маси вантажу виконав у процесі транспортування на станції Здолбунів Львівської залізниці, оскільки у накладних №№ 39568308, 39568316 маса вантажу вказана правильно. Як зазначає скаржник, ним вищевказане порушення було допущено вперше, та є винятковим, хоча залізниця надає відповідачу послуги з перевезень вантажів систематично, протягом тривалого періоду. Проти зазначеного позивач не заперечував, а твердження про створення загрози безпеці руху на залізничному транспорті неправильним зазначенням маси вантажу позивач не обґрунтував, тому немає підстав це твердження позивача віднести до обставин щодо перевезення за накладною № 39525084, оскільки хоча маса вантажу й була зазначена не правильно, проте дійсна маса вантажу, встановлена на станції Здолбунів Львівської залізниці, є меншою ніж вантажопід'ємність вагонів.

Враховуючи усі обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 9 596,40 грн., при цьому судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо надмірного перевантаження вагону, як із таким, що не відповідає матеріалам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції, прийняття нового рішення, задоволення апеляційної скарги щодо часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 9 596,40 грн. штрафу, з покладанням судових витрат повністю на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 83, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК Рось" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2013 у справі № 911/48/18/13-г скасувати частково.

3. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК Рось" (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 121; ідентифікаційний код юридичної особи 36937047) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (79007, м. Львів, Галицький район, вулиця Гоголя, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 01059900) 9 596,40 грн. штрафу, 3 600,40 грн. судового збору.

В решті позов залишити без задоволення.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Справу № 911/48/18/13-г повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Калатай Н.Ф.