Рішення

від 16.02.2007 по справі 16/526

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

16/526

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  16/526

16.02.07

За позовом   Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно"

до          Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" 

про                     стягнення 16 450,49 грн.

                                                                                     Суддя Кондратова І.Д.

Представники:

Від позивача :Морозова Н.В.- представник за довіреністб № 3\1575  від 15.11.2006 р.;Жмурик О.Г.-  представник за довіреністю 44/1 від 09.01.2006 р.

Від відповідача :

не з'явився;

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 16/526 прийнято 16.02.2007 року після перерви, оголошеної в судових засіданнях 06.02.2007 року та 12.02.2007 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"  про стягнення 16450,49 грн. (10000,00 грн.- моральна шкода, 6296,54 грн.- сума збитків, 153,95 грн.- сума неустойки).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2006 р. порушено провадження у справі № 16/526.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 р. розгляд справи було відкладено відповідно до статті  77 ГПК України.

Представник відповідача 11.12.2006 року через канцелярію суду подав відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд повністю відмовити Відкритому акціонерному товариству "Київхімволокно" в задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням  Голови Господарського суду міста Києва про зміну складу суду від 11.12.06 справу № 16/526, у зв'язку з закінченням строку повноважень  судді Ярмак О.М., передано для подальшого розгляду судді Кондратовій І.Д.

Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 “Про судове рішення” у разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді до складу суду розгляд справи слід починати спочатку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2006 року розгляд справи було призначено до розгляду на 16.01.2007 року о 11-00 на підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 06.02.2007 року та 12.02.2007 року оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 12.02.2007 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 153, 95 грн. 6296, 54 грн. –суму збитків, а також 10000,00 грн. - моральної шкоди на підставі статей 24, 611, 624 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи що він зобов'язання за договором виконав належним чином, а позивач у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не довів розмір заподіяних збитків та моральної шкоди.

Представник відповідача в судове засідання 16.02.2007 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом за згодою представників позивача в судовому засіданні 16.02.2007 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг  № 203002 від 01 березня 2005 р. (Договір) Відкрите акціонерне товариство "Київспецтранс" зобов'язався в порядку і на умовах, визначених Договором надавати послуги по збиранню, вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів (ТПВ), які накопичуються у споживача, відповідно до п. 1.2 Договору, конкретні назви та адреси об'єктів вказуються у довідці-дислокації, яка є невід'ємною частиною Договору,  Відкрите акціонерне товариство "Київхімволокно" в особі відокремленого підрозділу Житлово-комунального відділу, зобов'язується  оплатити такі послуги.

Згідно розділу 3 Договору, Позивач зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг, яка вказується в актах приймання-передачі наданих послуг не пізніше 21 (двадцять першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги. Оплата послуг здійснюється через транзитний рахунок Головного інформаційного центру Київської державної адміністрації, який перераховує грошові кошти на поточний рахунок Виконавця, вказаного в Договорі.

Відповідно до п. 1.2. спірного Договору, сторонами обумовлено конкретні назви та адреси об'єктів, де накопичуються ТПВ та періодичність збирання і вивезення останніх, вказаних у довідці-дислокації, яка є невід'ємною частиною Договору.

За твердженням Позивача,  збирання і вивезення відходів здійснюється за наступними адресами: б-р Перова, 15-в;  вул. Миропільська, 15-а; вул. Миропільська,15-б та на підтвердження вищевикладеного надає суду довідку-дислокацію до Договору від 01.03.2005 р., по обслуговуванню об'єктів у Дніпровському районі, підписаною  тільки керівником та  головним бухгалтером Житлово-комунального відділу Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно".

Проте, відповідачем    до матеріалів справи долучена також інша довідка-дислокація  до договору № 203002 від 01.03.2005 року, яка підписана  уповноваженими керівниками позивача і відповідача, а їхні підписи скріплені печатками сторін.  В наданій довідці зазначені інші адреси, ніж ті, що вказав позивач, за якими у відповідача виник обов'язок вивозити ТПВ.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини позову, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою, а відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.  

Оскільки, довідка-дислокація на яку посилається позивач підписана та складена в односторонньому порядку, без погодження з відповідачем, позивач не має правових підстав стверджувати, що у відповідача виникло зобов'язання виконувати цю довідку-дислокацію.

 Посилання позивача на те, що довідка-дислокація надана відповідачем, є недійсною, з підстав, що  «на довідці-дислокації є закреслюючи риска», судом не приймається, оскільки, чинним законодавством не передбачено, що «закреслюючи риска»є підставою для визнання правочину недійсним,  а тому судом довідка дислокація, яка надана позивачем, визнається неукладеною, а довідка дислокація надана відповідачем є чинною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.                                                                                                   

Тому суд вважає, що відповідач згоди на вивезення відходів з вказаних позивачем адрес не надав, про що свідчить відсутність його підпису і печатки на вищезазначених документах. Крім того, з долучених до справи актів звірки взаємних розрахунків між сторонами не випливає за якими конкретно  адресами надавались послуги, та за що перераховані грошові кошти.

Посилання позивача на те, що в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з боку відповідача, Відкрите акціонерне товариство "Київхімволокно" було змушено укласти усний договір на вивіз сміття з Закритим акціонерним товариством «Хімтранс», що призвело до  заподіяння збитків в розмірі 6296,54 грн. спростовується наступними доводами.

Згідно частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 Цивільного кодексу України).

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення : протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Надані позивачем докази на підтвердження вимог про притягнення до відповідальності у вигляді відшкодування збитків не свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором воно зазнало збитків у формі реальних збитків, а також того, що в діях відповідача є склад цивільного правопорушення, який є підставою для притягнення до відповідальності у вигляді відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Відкрите акціонерне товариство "Київспецтранс"  виконало свої зобов'язання  перед Відкритим акціонерного товариством "Київхімволокно" належним чином, що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 20.11.2006 року,  а тому у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків в розмірі  6296, 54 грн.

Щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі  153,95 грн., суд повідомляє наступне.

Відповідно до частин 1,3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Оскільки, відповідач належним чином виконав зобов'язання за договором, суд приходить до висновку про те, що позивачем неправомірно заявлено до стягнення неустойки за прострочення платежу в сумі 153,95 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., обґрунтовуючи заявлену суму тим, що відповідач не виконував тривалий час зобов'язання по вивозу ТПВ, у зв'язку з чим виникла несприятлива ситуація, яка перешкоджала нормальній діяльності Позивача.

За твердженням Позивача, двірник яка працювала в організації останнього, звільнилась, оскільки не могла працювати в умовах постійної зневаги та образ до неї, що підтверджується заявою двірника, проте до матеріалів справи долучений наказ № 342к від 27.09.2006 р., в якому вказано : “….звільнити двірника житлово-комунального відділу 02.10.2006р. за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію”.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини.

Позивач не обґрунтував яким чином зневага до двірника підриває престиж організації, які дії відповідача призвели до зниження престижу та підриву довіри до вищезазначеної організації, з яких міркувань виходив останній визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Таким чином, судом досліджено, що Відкритим акціонерним товариством "Київхімволокно" не доведено, в чому саме полягає приниження ділової репутації останнього, та внаслідок яких саме дій Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"  сталося таке приниження, а також встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Київхімволокно" всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надало суду доказів та не довело факту приниження Відкритим акціонерним товариством "Київхімволокно" ділової репутації Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно", а також не додано належних доказів того, що моральна шкода повинна стягуватися саме в розмірі 10 000,00  грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги слід визнати необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись  ст.ст. 22, 23,  207, 549,   551, 610, 611, 623, 638, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,—

В И Р І Ш И В:                           

1.          В задоволені позову відмовити повністю.

2.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя

Кондратова І.Д.

Дата підписання

рішення 13.03.2007 року.