Рішення

від 04.09.2009 по справі 51/400

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/400

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/400

04.09.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Слов'янський дім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа АйТі - Консалтинг»

про стягнення 32519,63 грн.

                                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Тесленко Л.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 32519,63  грн. за договором оренди від 01.11.06 р. № 66(06), з яких: 28930,00 грн. основного боргу, 3 589,63 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.09р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.07.09р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та з технічних причин.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 31.08.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.09.09 р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.06 р. між сторонами був укладений договір оренди № 66(06) (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу у строкове платне користування приміщення загальною площею 20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 25-27 (шостий поверх), а відповідач –своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання або державної реєстрації.

Пунктом 9.3. договору сторони узгодили, що строк цього договору починає свій перебіг у визначений у п. 9.2. цього договору та закінчується 30.09.07 р.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищевказане приміщення, що підтверджується актом прийому –передачі від 01.11.06 р. (копія –у матеріалах справи).

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 4 договору, відповідно до якого розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає 75 грн., в т.ч. ПДВ –20 % (62 грн. 50 коп. + 12 грн. 50 коп.) за один кв.м. за кожен місяць орендного користування за цим договором. Розмір орендної плати може переглядатися та змінюватися поквартально з урахуванням величин індексів інфляції. Відповідач має право вносити орендну плату наперед за будь-який строк в розмірі, що визначається на момент оплати. У цьому випадку порядок перегляду орендної плати, визначений у п. 4.4. та п. 4.5. цього договору, не застосовується в межах строку, на який було попередньо сплачено орендну плату. Вартість комунальних послуг входить до орендної плати.

Пунктами 4.2., 4.3. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний  рахунок позивача, або іншими видами платежів за домовленістю сторін не пізніше п'ятого місяця кожного поточного місяця. Розмір орендної плати може переглядатися сторонами у випадку зміни розміру комунальних платежів, вартість яких включена до орендної плати за цим договором.

Додатковою угодою № 1 від 30.01.07 р. до договору внесено зміни та визначено, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає 91 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (75 грн. 83 коп. + 15 грн. 17 коп.) за один квадратний місяць. Сторони погодили, що ця додаткова угода вступає в силу з 01.02.07 р. і діє до закінчення терміну дії договору.

Додатковою угодою № 2 від 01.10.07 р. п. 9.3. договору викладено у новій редакції, відповідно до якої строк цього договору починає свій перебіг у визначений у п. 9.2. цього договору та закінчується 31.07.08 р., а в частині розрахунків до повного їх здійснення. Сторони узгодили, що ця додаткова угода вступає в силу з 01.10.07 р. і діє до 31.07.08 р.

Додатковою угодою № 3 від 01.12.07 р. до п. 4.1. договору внесено зміни та визначено, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає є: 110 грн., в т.ч. ПДВ 20% (91 грн. 67 коп. + 18 грн. 33 коп.) за один квадратний метр за кожний місяць. Пунктом 2 даної додаткової угоди передбачено, що вона вступає в силу з 01.12.07 р. і діє до закінчення терміну дії договору.

Додатковою угодою № 4 від 01.01.08 р. п. 4.1. змінено п. 4.1. та визначено, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає 50 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (41 грн. 67 коп. + 8 грн. 33 коп.) за один квадратний метр за кожний місяць. Пунктом 2 цієї додаткової угоди передбачено, що вона вступає в силу з 01.01.08 р. і діє до 31.03.08 р.

Додатковою угодою № 5 від 01.04.08 р. до п. 4.1. договору внесено зміни та передбачено, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає: 91 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (75 грн. 83 коп. + 15 грн. 17 коп.) за один квадратний метр за кожний місяць. Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що вона вступає в силу з 01.04.08 р. і діє до 31.07.08 р.

Додатковою угодою від 30.03.08 р. сторони погодили, що для погашення заборгованості згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.07 р. за договором, відповідач виконує платежі в розмірі 4000,00 грн. щомісячно з першого по десяте число місяця, починаючи з квітня 2008р. до повного погашення боргу. Пунктом 2 цієї додаткової угоди передбачено, що вона вступає в силу з 01.04.08 р. і діє до закінчення дії договору.

31.07.08 р. відповідач передав, а позивач прийняв згідно з договором приміщення на 6 поверсі площею 20 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі від 31.07.08 р.

Як вбачається з довідки Відкритого акціонерного товариства «Експобанк»від 31.07.09 р. № 2002/06-309 від відповідача на рахунок позивача грошових коштів у період з 01.11.06 р. до 01.11.07р. відповідно до договору не надходило.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за договором від 01.11.06 р. № 66(06) та додатковими угодами до нього, позивач просить суд стягнути з відповідача 28930,00 грн. основного боргу за період з листопада 2006 року до липня 2008 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 01.11.06 р. № 66(06), суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за період з листопада 2006 року до липня 2008 року в розмірі 28930,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню у розмірі 3 589,63 грн. за період з 16.12.08 р. до 20.05.09 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 546, ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що позивач нараховує пеню від суми несвоєчасно виконаного відповідачем грошового зобов'язання за договором від 01.11.06 р. № 66(08), а останнім не передбачено випадків стягнення неустойки, суд визнає вимогу позивача про стягнення пені необґрунтованою, у зв'язку з чим у її задоволенні відмовляє.

Крім того, суд звертає увагу, що однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до Державного бюджету України.

Суд відзначає, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, позивачем в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення від 25.05.09р. № 276 на суму 448,05 грн.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів, а із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач повинен був сплатити з вимоги майнового характеру 1 % від ціни позову, тобто 325,19 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 122,86 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа АйТі-Консалтинг»(02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 7, кв. 380, ідентифікаційний код 33993643) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Слов'янський дім»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27, ідентифікаційний код 20043069) 28930 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 29 коп. державного мита, 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Закритому акціонерному товариству «Слов'янський дім»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27, ідентифікаційний код 20043069) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 122 (сто двадцять дві) грн. 86 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання 08.09.09 р.