Рішення

від 10.09.2009 по справі 22/372

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/372

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/372

10.09.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «К.А.М.А.З»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

про                 стягнення сплачених коштів

                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача       Мартинюк О.В. директор;

від відповідача   не з'явились;

В судовому засіданні 10.09.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «К.А.М.А.З»(надалі ТОВ «К.А.М.А.З», позивач)  звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(надалі ТОВ «МС Ойл Кард», відповідач) грошової заборгованості в сумі 3 540, 47 грн..

          Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 6159-ПКЛ від 18.01.2008р. за яким, відповідач зобов'язувався постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард». Після здійсненої оплати відповідачем не було відпущено нафтопродуктів на суму 3 540, 47 грн., чим порушено умови договору. На претензію позивача відповідач не відповів, сплачені кошти не повернув, у зв'язку з чим з посиланням на положення Цивільного кодексу України вказану суму заявлено до стягнення в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява направлялись відповідачу на юридичну адресу ТОВ «МС Ойл Кард»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 08.09.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2008р. між ТОВ «К.А.М.А.З»та ТОВ «МС Ойл Кард»укладено договір поставки № 6159-ПКЛ за умовами якого останнє зобов'язувалось постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард», та/або надавати послуги, а покупець (позивач у справі) зобов'язувався прийняти товар та/або послуги і оплатити їх вартість на умовах договору (п. 2.1 Договору).

Згідно визначення термінів по договору, товаром є паливно-мастильні матеріали, які постачаються постачальником, а саме: бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне пальне зимове, дизельне пальне літнє – за які постачальником отримана 100% передоплата (п. 1.4 договору); а послугами є дії по відпуску товару та заправленню автотранспорту на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард» та/або інші сервісні послуги (мийка, шиномонтаж, послуги з ремонту автотранспорту та інші послуги, перелік яких обумовлюється додатково), що надаються на АЗС, мийках, СТО та ін. –за які постачальником отримана 100% передоплата.

          Умови оплати товару, послуг погоджені сторонами у розділі 4 договору від 18.01.2008р., положення п. 4.3 передбачають оплату вартості товару та/або послуги на умовах 100% попередньої оплати.

          Згідно платіжного доручення № 279 від 20.11.2008р. позивачем перераховано 5 000 грн., в свою чергу відповідачем зобовязання щодо передачі товару на суму 3 540, 47 грн. не виконані, доказів зворотнього, в тому числі на вимоги ухвали суду від 29.07.2009р., суду не представлено.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Перерахування позивачем коштів на виконання умов договору від 18.01.2008р. підтверджує належне виконання з боку позивача зобов'язань щодо оплати товару, який є предметом поставки за договором.

Згідно положень 11.1 договору, договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом року та до повного виконання сторонами розрахунків; договір вважається продовженим на кожен наступний рік та тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку дії ні від однієї зі сторін не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати договір.

Взяті згідно договору зобовязання щодо відпуску покупцю товару (п. 5.2.1) відповідачем не виконані, станом на час подання позовної заяви до суду отримання оплаченого позивачем товару (паливно-мастильних матеріалів) на суму 3 540, 47 грн. в порядку встановленому договором відповідачем не забезпечене.

          Згідно з п. 5.1.2 договору обов'язком покупця є надання кожного першого числа постачальнику акту звірення розрахунків за звітний місяць, відповідно актом звірки станом на 01.05.2009р. підтверджено наявну заборгованість відповідача перед позивачем на суму 3 540, 47 грн.. Зазначений акт підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та у належним чином засвідченій копії залучений до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки зобовязання щодо відпуску оплачених позивачем паливно-мастильних матеріалів відповідачем не виконуються, позивач звернувся до останнього з листом (вих. 0506/09 від 05.06.2009р.), у якому зазначив про припинення дії договору № 6159-ПКЛ від 18.01.2008р. про поставку нафтопродуктів, у зв'язку з невиконанням його умов ТОВ «МС Ойл Кард»та наполягав на погашенні заборгованості паливом або коштами на суму 3 540, 47 грн. згідно акту звірки взаєморозрахунків в 3 денний термін. Сплачених коштів на вимогу позивача відповідачем не повернуто, відпуск палива на вказану суму не здійснено, доказів зворотнього суду не представлено.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 3 540, 47 грн. на яку не забезпечено відпуск палива на умовах  договору № 6159-ПКЛ від 18.01.2008р. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 500 грн. витрат за надану правову допомогу задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано, а в свою чергу Договір доручення № 1 від 18.06.2009р. яким позивач обґрунтовує понесені витрати, укладено позивачем з суб'єктом підприємницької діяльності Фещенко В.А..  

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг не підлягають стягненню з відповідача.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м. Київ, вул. Попудренка 52, оф. 101, р/р 26003400751481 в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К.А.М.А.З.»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, р/р 26002000146801 у ВАТ «Астрабанк»м. Києва, МФО 380548, ідент. код 31202950) 3 540, 47 грн. (три тисячі п'ятсот сорок гривень 47 копійок) попередньої оплати за договором від 18.01.2008р., витрат по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. (сто дві гривні) та 315 грн. (триста п'ятнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                         Р.І. Самсін

                                                                                    дата підписання рішення  21.09.2009