Рішення

від 13.08.2009 по справі 7/147-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/147-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" серпня 2009 р.                                                                          Справа № 7/147-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Шелтер”

до Державного підприємства Міністерства оборони України“Білоцерківський військовий торг ”

про  стягнення  867130,29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисенко А.М. (дов. № 34 від 12.12.2007 р);

від відповідача: Сизон Г.А. (дов. б/н від 21.07.2009 р.).

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

        Товариство з обмеженою відповідальністю “Шелтер” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг ” (далі –відповідач) про стягнення  867130,29  грн.

       В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем Договору підряду № 18/06 від 18.06.2008 р., зокрема, щодо оплати за проведені роботи та просить стягнути з відповідача 712155,60 грн. основної заборгованості, 75399,66 грн. пені, 67906,36 грн. інфляційних збитків та 3% річних у сумі 11668,67 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2009 року було порушено провадження у справі                          № 7/147-09 та призначено її розгляд на 30.07.2009 року.

30.07.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив б/н від 30.07.09р. на позовну заяву в якому позов визнав повністю та зазначив, що причиною затримки сплати коштів ТОВ «Шелтер»за виконані роботи по Договору на електромонтажні роботи № 18/06 від 18.06.2008 р. є затримка фінансування з боку Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 30.07.2009р. було відкладено розгляд справи, у зв'язку із неявкою представника відповідача на 13.08.09р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.08.2009р. підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву від 30.07.09р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив

18.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на ремонтно-будівельні роботи № 18/06 (далі –договір підряду), за яким позивач взяв на себе зобов'язання по проведенню ремонтно-будівельних робіт на об'єктах –солдатські їдальні, а відповідач зобов'язався прийняти та  оплатити передбачені замовленням роботи у порядку та терміни, на умовах передбачених цим  Договором; (р. 1 Договору).

Ціна робіт визначається за динамічною договірною ціною в межах зведеного кошторисного розрахунку на електромонтажні роботи і складає –750 000 ( сімсот п'ятдесят тисяч) гривень, ( без вартості матеріалів) у тому числі ПДВ –125 000 гривень. (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлені строки виконання робіт: початок робіт: на протязі 3-х діб з моменту укладення Договору. Закінчення робіт: 4-й квартал 2008р.

У відповідності із п. 5.1  «Замовник»здійснює розрахунки за виконані роботи на підставі додатків до Актів форми КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше 10 днів з дати підписання актів. Датою здійснення оплати є день отримання коштів на розрахунковий рахунок «Генпідрядника».

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до виконання Сторонами своїх обов'язків у повному обсязі. Дія даного Договору може бути продовжена на наступний період за взаємною згодою. (п. 10.2 Договору).

Позивачем у повному обсязі виконане договірне зобов'язання, що підтверджується актами:

-          актом № 28 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 30.06.2008 року та додатком до акта № 28  від 30.06.2008р. на суму 206736,00 грн., підписаними позивачем та відповідачем

-          актом № 121 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 30.10.2008 року та додатком до акта № 121  від 30.10.2008р. на суму 149673,60 грн., підписаними позивачем та відповідачем

-          актами №№ 155, 156, 157, 158, 159 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 24.12.2008 року та додатком до актів №№ 155, 156, 157, 158, 159 від 24.12.08р. на суму 355746,00 грн. (копії документів в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач за проведені роботи не розрахувався, чим відмовився від виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань.

           04.11.08р.,25.11.08р. та 30.03.08р. позивач звертався на адресу  відповідача з вимогами про  сплату заборгованості. Зазначені вимоги залишилась відповідачем без відповіді та задоволення.

         На момент розгляду справи заборгованість за Договором  № 18/06 від                   18.06.2008 р. визнана відповідачем та складає 712155,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором  підряду одна сторона    (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням

другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та

оплатити виконану роботу.

          Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

      У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

   Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Враховуючи той факт, що документи про виконані роботи підписані сторонами, розрахунок із Підрядником згідно з п. 5.1 Договору мав бути проведений протягом 10 днів.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

          Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату «Замовником» вартості виконаних робіт «Генпідряднику», «Замовник» сплачує пеню «Генпідряднику»в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за весь період такої заборгованості.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі  75399,66 грн.

Суд перевірив розрахунок пені, наданий позивачем та дійшов висновку про правильність її нарахування.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі                           11668,67 грн. та інфляційні збитки –67906,36 грн.

Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій, і дійшов до висновку, що інфляційні збитки підлягають задоволенню частково, у сумі 67865,01 грн., а 3% річних повністю у сумі 11668,67 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі  867088,94 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49,  ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

                         вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг ” (09100, Київська область, м. Біла Церква, Гайок, вул.. Матросова 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Шелтер” (09100, м. Київська область, м. Біла Церква, вул.. Східна 22, код ЄДРПОУ 23420437) 712155 грн. 60 коп. заборгованості, 75399 грн. 66 коп. пені, 67865 грн. 01 коп. інфляційних збитків,                      11668 грн. 67 коп. –3% річних та судові витрати: 8670 грн. 89 коп. державного мита та 312 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3. В іншій частині позову відмовити.

         4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя