Рішення

від 08.09.2009 по справі 27/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/387

08.09.09

За позовом                    Закритого акціонерного товариства «Дюна-Веста»

до                              Приватного підприємства «Модекс-А»

про                              стягнення 262 387, 24 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Сидор С. Б. – представник за довіреністю № 727 від 25.08.2009 року;

від відповідача:          не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство «Дюна-Веста»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Модекс-А»про стягнення суми заборгованості  у розмірі 256 768, 67 грн. та штрафу у сумі 5 618, 67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.08.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 26.08.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 06.07.09 р. та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

          На підставі частини 4 статті 69 ГПК України, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Представник відповідача у судове засідання 26.08.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.07.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 08.09.2009 року.

          У судовому засіданні 08.09.2009 року. представник позивача надав усні пояснення, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

          Представник відповідача у судове засідання 08.09.2009 року не з'явився, повторно витребувані ухвалою суду від 26.08.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08123687.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.          

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          01.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Дюна-Веста»(надалі - позивач) та Приватним підприємством «Модекс-А»(надалі - відповідач) був укладений договір поставки № 21 (надалі - договір).

          Згідно пункту 1.1 договору позивач зобов'язався поставити панчішно-шкарпеткову продукцію в асортименті, кількості, в терміни та за цінами відповідно до умов даного договору, а відповідач у відповідності з пунктом 1.4 зобов'язався прийняти та оплатити товари на умовах даного договору.

          Н виконання умов договору позивач у період з 20.08.2008 року по 11.11.2008 року відвантажив відповідачу панчішно-шкарпеткової продукції на загальну суму 504 794, 88 грн., що підтверджується видатковими накладними № ДВ-0201 від 20.08.08 р., № ДВ-0202 від 20.08.08 р.,  № ДВ-0287 від 27.08.08р., № ДВ-0288 від 27.08.08 р., № ДВ-0043 від 04.09.08 р., № ДВ-0044 від 04.09.08 р., № ДВ-0113 від 10.09.08 р., № ДВ-0114 від 10.09.08 р., № ДВ –0115 від 10.09.08 р., № ДВ-0238 від 22.09.08 р., № ДВ-0239 від 22.09.08 р., № ДВ-0295 від 25.09.08 р., № ДВ-0296 від 25.09.08 р., № ДВ-0065 від 02.10.08 р., № ДВ-0066 від 02.10.08 р., № ДВ-0157 від 08.10.08 р., № ДВ-0158 від 08.10.08 р., № ДВ-0285 від 16.10.08 р., № ДВ-0286 від 16.10.08 р., № ДВ-0287 від 16.10.08 р., № ДВ-0040 від 04.11.08 р., № ДВ-0160 від 11.11.08 р., № ДВ-0161 від 11.11.08 р. та податковими накладними № ДВ-0065 від 02.10.08 р., № ДВ-0066 від 02.10.08 р., № ДВ-0157 від 08.10.08 р., № ДВ-0158 від 08.10.08 р., № ДВ-0285 від 16.10.08 р., № ДВ-0286 від 16.10.08 р., № ДВ-0287 від 16.10.08 р., № ДВ-0040 від 04.11.08 р., № ДВ-0160 від 11.11.08 р., № ДВ-0161 від 11.11.08 р.

Відповідно до чинного законодавства передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.

    Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для  підприємства визначенbq перелік та кількість цінностей.

Ухвалою суд вимагав від позивача надати довіреності на підставі, яких передавалася продукція Приватному підприємству «Модекс-А»

Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.

Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, судом встановлено, що сторони вчинили дії спрямовані на виконання умов передбачених Договором, не зважаючи на ухилення відповідачем від проведення попередньої оплати. Позивачем була передана відповідачу продукція на загальну суму 504 794, 88 грн. згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

          Пунктом 3.7 договору передбачено, що остаточний розрахунок за отриману партію товару, згідно накладної, відповідач здійснює не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання товару, за виключенням окремих умов співпраці, які передбачають інші терміни розрахунків і регулюються у додаткових угодах до договору.

          Пункт 3.12 договору передбачає можливість здійснення розрахунку за отриманий товар шляхом його повернення позивачу.

          У період з 08.12.2008 року по 30.01.2009 року відповідач повернув позивачу панчішно-шкарпеткової продукції на загальну суму 92 463, 50 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) № 21080806 від 21.08.08 р., № МОД-000623 від 08.12.08 р., № МОД-000624 від 08.12.08 р., № МОД-000626 від 08.12.08 р., № МОД-000632 від 15.12.08 р., № МОД-000634 від 15.12.08 р., № МОД-000636 від 15.12.08 р., № МОД-000638 від 15.12.08 р., № МОД-000640 від 15.12.08 р., № МОД-000642 від 15.12.08 р., № МОД-000644 від 15.12.08 р., № МОД-000646 від 15.12.08 р., № МОД-000648 від 15.12.08 р., № МОД-000650 від 15.12.08 р., № МОД-000652 від 15.12.08 р., № МОД-000654 від 15.12.08 р., № МОД-000656 від 15.12.08 р., № МОД-000658 від 15.12.08 р., № МОД-000660 від 15.12.08 р., № МОД-000662 від 15.12.08 р., № МОД-000664 від 15.12.08 р., № 15120866 від 15.12.08 р., № 15120868 від 15.12.08 р., № 15120870 від 15.12.08 р., № 16120802 від 16.12.08 р., № 16120804 від 16.12.08 р., № 16120806 від 16.12.08 р., № 16120808 від 16.12.08 р., № 16120810 від 16.12.08 р., № 16120812 від 16.12.08 р., № 16120815 від 16.12.08 р., № 16120816 від 16.12.08 р., № 16120818 від 16.12.08 р., № 16120820 від 16.12.08 р., № 16120822 від 16.12.08 р., № 16120824 від 16.12.08 р., № 16120826 від 16.12.08 р., № 16120828 від 16.12.08 р., № 16120830 від 16.12.08 р., № МОД-000012 від 29.01.09 р., № МОД-000014 від 29.01.09 р., № МОД-000016 від 29.01.09 р., № 30010920 від 30.01.09 р., № 30010921 від 30.01.09 р., № МОД-000018 від 30.01.09 р.

       Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, тf станом на день подання позовної заяви наявний борг у сумі 256 768, 57 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ж частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання  не з'явився, докази що підтверджують виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію у розмірі 256 768, 57 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Також позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5 618,67 грн.

          Пунктом 9.4 договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Однак, з поданих позивачем документів і матеріалів неможливо з'ясувати, за які саме партії товарів, отриманих за вище вказаними видатковими накладними, здійснювався розрахунок. Це стосується як розрахунків, що здійснювалися шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, так і розрахунків –шляхом повернення позивачу отриманого відповідачем товару. У зв'язку з цим, неможливо з'ясувати, щодо яких саме окремих грошових зобов'язань відповідача, що виникали по мірі отримання партій товарів, мало місце прострочення виконання. Крім того, неможливо з'ясувати і період за який нараховується штраф позивачем.

          Згідно ж частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З огляду на викладене, позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 235, 692 та 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Модекс-А»(04071, м. Київ, вул. Межигірська, 5, кв. 14; код ЄДРПОУ 33787463) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Дюна-Веста»(80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 67; код ЄДРПОУ 32285581) заборгованість у розмірі 256 768 (двісті п'ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 57 (сімдесят дві) коп., 2 567 (дві тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 72 коп. державного мита та 305 (триста п'ять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

     4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.

Дата підписання  24.09.2009 року