Рішення

від 20.08.2009 по справі 19/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

20.08.2009 р.                                                                                     Справа № 19/64

За позовом Приватного підприємства „Украинский продукт”, м. Донецьк

до відповідача Споживчого товариства „Плай – Вест”, смт. Воловець  

про стягнення 3 135 грн. 88 коп., в тому числі 2 549 грн. 04 коп. основного боргу за поставлений товар, 292 грн. 73 коп. пені, 257 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 36 грн. 66 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Украинский продукт”, м. Донецьк заявлено позов до відповідача Споживчого товариства „Плай – Вест”, смт. Воловець про стягнення 3 135 грн. 88 коп., в тому числі 2 549 грн. 04 коп. основного боргу за поставлений товар, 292 грн. 73 коп. пені, 257 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 36 грн. 66 коп. три проценти річних. Представником позивача подано заяву б/н від 04.08.2009 року про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 3 135 грн. 88 коп., в тому числі 2 549 грн. 04 коп. основного боргу за поставлений товар, 292 грн. 73 коп. пені, 257 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 36 грн. 66 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Позивач просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 36/2 від 16.07.2008 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі              2 549 грн. 04 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 02.07.2009 року, 20.07.2009 року та 04.08.2009 року, надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14460670 від 05.07.2009 року, повідомлення – судова повістка                        № 14563372 від 23.07.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14625785 від 07.08.2009 року. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським  судом  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу) у

продовження рішення господарського суду      

Закарпатської області від 20.08.2009 року  

у справі № 19/64

судові засідання 20 липня 2009 року, 4 серпня 2009 року та 20 серпня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

16 липня 2008 року між Приватним підприємством „Украинский продукт”,                     м. Донецьк (постачальник) та Споживчим товариством „Плай – Вест”, смт. Воловець (покупець) укладено договір поставки № 36/2, згідно умов якого постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати товар у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання прийняти товар у власність і сплатити за нього обумовлену накладною грошову суму. Право власності на товар переходить від постачальника (позивача) до покупця (відповідача) з моменту підписання сторонами накладної, яка засвідчує факт передачі товару                  (п. 1.3. договору).

Розділом 3 договору передбачено, що ціна товару визначається на підставі прайс – листів постачальника (позивача) та відображається у накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Розрахунки між сторонами здійснюються платіжними дорученнями, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (позивача), або готівкою через касу постачальника (позивача). Покупець (відповідач) зобов'язується оплачувати кожну партію товару у термін 7 (сім) календарних днів з дати поставки товару або здійснює передплату.

Згідно п. 4.5. договору пунктами відвантаження товару є: с. Нежухів, с. Завадів, с. Блобухів, м. Стрий. Відвантаження товару здійснюється у пункті поставки. Невід'ємною частиною договору є Доповнення № 3 із зразками підписів матеріально відповідальних осіб покупця (відповідача) та зразком його печатки, підтверджених підписами керівника та головного бухгалтера покупця (відповідача) (п. 6.2. договору).   

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

продовження рішення господарського суду      

Закарпатської області від 20.08.2009 року  

у справі № 19/64

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором            купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору поставки № 36/2 від 16.07.2008 року та видаткових накладних № 24526 від 18.09.2008 року, № 24529 від 18.09.2008 року, № 24948 від 25.09.2008 року, № 24949 від 25.09.2008 року, № 25691 від 09.10.2008 року, № 24948 від 25.09.2008 року, № 25690 від 09.10.2008 року, № 25692 від 09.10.2008 року позивачем було поставлено відповідачу – ПП „Плай – Вест” до торгівельних пунктів в с. Заводів, с. Нежухів та м. Стрий товар на загальну суму 2 549 грн. 04 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі                         2 549 грн. 04 коп., що підтверджується також актами звірок, підписаних обома сторонами станом на 31.12.2008 року. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 549 грн. 04 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно – правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року                 №  436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 2 549 грн. 04 коп. основного боргу за поставлений товар.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі                 292 грн. 73 коп.

Згідно п. 7.2. укладеного між сторонами договору у випадку несвоєчасної оплати кожної окремої партії товару, покупець (відповідач) на вимогу постачальника (позивача) сплачує на його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення   боржником   зобов'язання.   Пенею   є   неустойка,   що   обчислюється  у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання  нарахована  пеня,  яка  визначена з врахуванням обмеження її розміру

продовження рішення господарського суду      

Закарпатської області від 20.08.2009 року  

у справі № 19/64

подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 292 грн. 73 коп., підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 257 грн. 45 коп., три проценти річних – 36 грн. 66 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює  наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеній сумі у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 265, 526, ч. 2 ст. ст. 625, 655, ст. 629, ч. 1 ст. 692,              ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Споживчого товариства „Плай – Вест”, смт. Воловець, вул. Підгірна, 52 (код ЄДРПОУ 33476456) на користь Приватного підприємства „Украинский продукт”, м. Донецьк, вул. Дачна, 141 (код ЄДРПОУ 30998591) суму 3 135 (Три тисячі сто тридцять п'ять гривень) грн. 88 коп., в тому числі 2 549 (Дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень)  грн.  04 коп. основного боргу за поставлений товар, 292 (Двісті дев'яносто дві гривень) грн. 73 коп. пені, 257 (Двісті п'ятдесят сім гривень) грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 36 (Тридцять шість гривень) грн. 66 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.