Рішення

від 01.10.2009 по справі 11/162-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/162-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 жовтня 2009 р.           Справа 11/162-09

за позовом         товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-Аква», м. Вінниця

до                       товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альянс»,

                          м. Вінниця  

про                     стягнення 263 568,82 грн..

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача             -  О. Волошенюк  за  довіреністю № 60  від 27.01.2009р.,                                     

від відповідача      -  не з'явився.   

СУТЬ СПОРУ:

 Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альянс» заборгованості за договором  в загальному розмірі 263 568,82 грн., з яких: 237 000 грн. –основний борг, 17 635,41 грн. –пеня, 6 693,27 –інфляційне збільшення, 2 240,14 - 3% річних.

В процесі розгляду справи представником позивача подано заяву за № 286 від 25.08.2009р. про уточнення позовних вимог якою позивач  зменшує ціну позову та просить стягнути з відповідача 185 289, 14 грн., з яких: 164 000 грн. –основний борг, 13 476,17 грн. –пеня, 6 128,43 грн. –інфляційне збільшення та 1 684,54 грн. –3% річних.

 Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до умов договору № 03/09 від 27.01.2009р.  позивачем проведено 100% попередню оплату в розмірі 237 000 грн.. Пунктом 1.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі письмових або усних заявок позивача. 28.02.2009р. позивач у телефонному режимі надав заявку на поставку товару. Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач не поставив товар обумовлений договором , лише частково повернув позивачу попередню оплату в розмірі 80000 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 03.07.2009р. та 27.08.2009р.  щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору  та доказів його виконання, установчих документів, явки уповноваженого представника в судові засідання  не забезпечив. Будь-яких пояснень причин невиконання вимог суду не надав.  Разом з тим, позивачем надано обопільно підписаний акт звірки розрахунків від 28.09.2009р., який виконано на вимогу ухвали суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд  вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,  оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом  встановлено наступне.

27 січня  2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс-Аква»(позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альянс»укладено договір за № 03/09 за умовами якого відповідач зобов'язався поставити товар (цукор) відповідно до письмових або усних заявок позивача в асортименті і кількості, зазначених у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а позивач прийняти на оплатити його.

Пунктом 2.2 договору передбачено 100% попередньої оплати за товар.

На виконання умов договору позивач на підставі виставлених наданих рахунків-фактури № 0000000011 від 12.02.2009р. та № 0000000012 від 12.02.2009р., платіжними дорученнями №  201 від 12.02.2009р., № 207 від 12.02.2009р., № 209 від 12.02.2009р. та № 209 від 12.02.2009р. перерахував на рахунок відповідача 237 000 грн..

27.02.2009р. між сторонами укладено Протокол розбіжностей до договору № 03/09 від 27.01.2009р. в якому погоджено умови приймання товару, його якість та відповідальність за порушення умов договору.

В позовній заяві позивач наголошує на тому, що 28.02.2009р. у телефонному режимі надав заявку на поставку товару. Разом з тим, доказів в підтвердження даної обставини позивачем не надано, а відтак вказані твердження не можуть братись судом до уваги.

01.06.2009р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу щодо виконання договору або повернення  суми попередньої оплати. Однак відповідач не поставив товар, натомість повернув на рахунок позивача частину суми попередньої оплати в розмірі 80 000 грн., про що свідчать виписки банку № АУ-0000064 від 25.02.2009р., № АУ-0000068 від 27.02.2009р., № АУ-0000079 від 05.03.2009р., № АУ-0000103 від 20.03.2009р., № АУ-0000107 від 23.03.2009р., № АУ-0000111 від 25.03.2009р., № АУ-0000118 від 27.03.2009р., № АУ-0000130 від 03.04.2009р..   

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Частиною 2 ст. 693 цього Кодексу встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, розмір якої, станом на день розгляду справи, становить 164 000 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 28.09.2009р..

Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення суму попередньої оплати товару в розмірі 164 000 грн..

Судом встановлено, що позивачем, крім суми основного боргу, за неналежне виконання зобов'язання щодо поставки, нараховано до стягнення з відповідача 13 467,17 грн. –пені, 1 684,54 –3% річних та 6 128,43 грн. –інфляційних втрат.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України  виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що  штрафними санкціями у  цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.3 Протоколу розбіжностей, за порушення поставки  товару  та/або його недопоставку у строк  та в порядку, що передбачені цим договором, відповідач виплачує позивачу за вимогою останнього неустойку в розмірі 0,1%  від вартості непоставленої або недопоставленої партії товару за кожний день такого невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Як вбачається з розрахунку  доданого до заяви № 286 від 25.08.2009р. про  уточнення позовних вимог, позивач проводить нарахування штрафних санкцій в період з 28.02.2009р. по 25.06.2009р..  З наведеним періодом  суд не може погодитись зважаючи на таке.

Пунктом 1.1 договору визначено зобов'язання відповідача щодо поставки товару відповідно до письмових  або  усних заявок позивача. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем 28.02.2009р. надано заявку. Проте, в договорі сторонами не визначено строк поставки товару, а відтак нарахування штрафних санкцій з дати заявки є помилковим.

Зважаючи на відсутність строку поставки товару, до даних відносин слід застосовувати приписи ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 3 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

А тому, враховуючи, що позивачем 04.06.2009р. (реєстр рекомендованих листів ТОВ підприємства «Авіс») було направлено в адресу відповідача лист № 201 від 01.06.2009р. з вимогою поставити товар або повернути на розрахунковий рахунок позивача суму попередньої оплати за товар, зважаючи на встановлений ч.3 ст.530 ЦК України семиденний строк від дня пред'явлення вимоги для виконання боржником зобов'язання, а також триденний строк поштового обігу по Україні, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання відповідачем слід рахувати з 14.06.2009р..

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, при підрахунку суми пені, інфляційних  та 3-х відсотків річних позивачем допущено помилки у бік завищення, що випливає з розрахунку, здійсненого за допомогою програми «Фінансові інструменти від Фірми «Вікторія».

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3-х відсотків річних підлягають задоволенню в розмірах, відповідно: 1195,18 грн., 719 грн. та 162,35 грн. з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов  підлягає частковому  задоволенню з розподілом   судових витрат  за правилами ст.49  ГПК України.

При розгляді справи судом  встановлено, що відповідач  в порушення ст. 115 ГПК України двічі ухилився від дій покладених на нього судом згідно ухвал від  03.07.2009р. та 27.08.2009р., зокрема не надав витребуваних доказів та не забезпечив явку в судові засідання уповноваженого представника, а отже з нього слід стягнути в дохід державного бюджету 1500 грн. штрафу у відповідності з ч. 5 ст. 83 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альянс»(м. Вінниця, вул. Стельмаха, 17/3, код 30744123) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-Аква»(м. Вінниця, вул. Пирогова, 150, код 35996819) 164 000 (сто шістдесят чотири тисячі) грн. боргу; 1 195 (одну тисячу сто дев'яносто п'ять) грн. пені; 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. – інфляційних втрат; 162 (сто шістдесят дві) грн. 35 коп. –3% річних; 1660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 76 коп. -   державного мита та 280 (двісті вісімдесят) грн. 10 коп. -  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альянс»(м. Вінниця, вул. Стельмаха, 17/3, код 30744123) в дохід Державного бюджету 1 500 (одну тисячу п'ятсот)  грн. штрафу.

4.          В позові в частині стягнення 12 280,99 грн. –пені, 1522,19 грн. –3% річних та 5409,43 грн. –інфляційних втрат відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

6.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

                                                                           Рішення оформлено та підписано 02.10.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150)

3 - відповідачу (м. Вінниця, вул. Стельмаха, 17/3)