Постанова

від 13.08.2015 по справі 813/3473/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року 11 год. 00 хв. Справа № 813/3473/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - Матолича А.Б.,

представник відповідача - Міклюша Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Нордік» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Нордік» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0000842201 та №0000852201 від 16.06.2015 року.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 07 липня 2015 року відкрито провадження у справі, 13 липня 2015 року в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови, згідно ч.3 ст.160 КАС України.

Позовні вимоги зумовлені тим, що позивач не погоджується з висновками акту перевірки №561/13-50-22-02/33862865 від 03.06.2015 року, який на його думку складено з порушенням порядку оформлення результатів перевірок, без об'єктивного та не у повній мірі викладенням обставин здійснення позивачем фінансово-господарських операцій, та вважає прийняті на підставі акту перевірки повідомленнями-рішеннями форми «Р» №0000842201 від 16.06.2015 року та №0000852201 від 16.06.2015 року протиправними.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначив що висновки у акті перевірки містять посилання на відсутні у податковому законодавстві норми. Крім цього, для донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток та не підтвердження окремих витрат в результаті господарської діяльності, відповідачем враховувались первинні документи вибірково та лише за окремі періоди, без урахування усіх первинних документів позивача протягом періоду для нарахування та сплати річного податку на прибуток. Заперечення відповідачем обґрунтованих первинними документами витрат призвело до хибного висновку про відсутність зв'язку між такими витратами та господарською діяльністю позивача та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях. Зауважив, що під час перевірки та на вимоги перевіряючих посадовими особами підприємства не було надано первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, пояснень, довідок, які б спростовували порушення викладені в акті перевірки.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності встановив наступні фактичні обставини справи.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Нордік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль, за дотриманням якого покладений на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року та за результатами перевірки складено акт №561/13-50-22-02/33862865 від 03.06.2015 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем :

-п.п.44.1.257 п.44.1, п.44.3 ст.44, п.п.14.1.257 ст.14, п.п.135.5. п.135.5 ст.135, п.138.2 п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 313 213 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 313 213 грн. ;

-п.п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 348 014 грн., в т.ч. за червень 2014 року в сумі 62 390 грн., липень 2014 року в сумі 44 454 грн., серпень 2014 року в сумі 232 941 грн., жовтень 2014 року в сумі 8 229 грн.

За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000842201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 469 820 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000852201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 522 021 грн.

Не погоджуючись із висновками податкового органу та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив такі в судовому порядку.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними положеннями законодавства України.

Положеннями п.14.1.36. ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення п.85.2. ст..85 ПК України передбачають, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.85.4. ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з п.86.10 ст.86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Відповідно до п.п.19-1.1.2 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до п.5.2. розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

-чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

-у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

Відповідно до п.14.1.181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Положенням п.198.1 ст.198 ПК України від 02.12.2010 р. передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації з податку на прибуток подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року. Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, 21.10.2011 року між ПП «Нордік», як Підрядником та ТОВ «Еко-Оптіма», як Замовником укладено договір підряду №21-10/11, згідно з яким Підрядник зобов'язувався виконати обсяг робіт на території об'єкті Замовника «Вітроелектростанція «Старий Самбір-1».

Оплату прийнятих робіт згідно з договором передбачено на підставі підписаних Сторонами довідок про вартість виконаних робіт, форми КБ-3.

За період, визначений у акті перевірки, протягом якого виявлено порушення податкового законодавства, вартість матеріалів, використаних при виконанні робіт, переданих Замовнику підтверджується наступними первинними документами :

-за лютий місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за лютий 2014р. становить 388 005,01 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000015 від 28.02.2014р. та матеріального звіту від 28.02.2014р. відповідає 388 005,01 грн. ;

-за березень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за березень 2014р. становить 245 065,97 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000019 від 31.03.2014р. та матеріального звіту від 31.03.2014р. відповідає 245 065,97 грн. ;

-за квітень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за квітень 2014р. становить 226 187,85 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000030 від 30.04.2014р. та матеріального звіту від 30.04.2014р. відповідає 226 187,85 грн. ;

-за травень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за травень 2014р. становить 1 956 840,01 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000039 від 31.05.2014 та матеріального звіту від 31.05.2014р. відповідає 2 491 061,66 грн. ;

-за червень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за червень 2014р. становить 1 745 365,45 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000054 від 30.06.2014 та матеріального звіту від 30.06.2014р. відповідає 1 211 143,80 грн.;

-за липень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за липень 2014р. становить 459 711,09 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000065 від 31.07.2014 та матеріального звіту від 31.07.2014р. відповідає 472 763,23 грн. ;

-за серпень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за серпень 2014р. становить 363 985,43 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000083 від 31.08.2014 та матеріального звіту від 31.08.2014р. відповідає 1 528 689,81 грн. ;

-за вересень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за вересень 2014р. становить 96 823,08 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000093 від 30.09.2014 та матеріального звіту від 30.09.2014р. відповідає 131 375,27 грн. ;

-за жовтень місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за жовтень 2014р. становить 111 234,86 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000110 від 31.10.2014 та матеріального звіту від 31.10.2014р. відповідає 152 382,15 грн. ;

-за листопад місяць 2014 року: вартість матеріалів згідно додатку до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаного Підрядником та Замовником за листопад 2014р. становить 3 092 004,72 грн., згідно картки рахунку 23, акту списання №Н-000000127 від 30.11.2014 та матеріального звіту від 30.11.2014р. відповідає 1 838 548,72 грн.

Таким чином, за підсумками 2014 року сукупна вартість матеріалів згідно додатку КБ-3, підписаного Підрядником та Замовником становить 8 685 223,47 грн., а за даними картки рахунку 23, актів списання та матеріальних звітів відповідає 8 685 223,47 грн., що підтверджує відсутність розбіжностей у вартості матеріалів, використаних Підрядником та прийнятих робіт Замовником.

Розбіжності у вартості матеріалів за травень місяць 2014 року в сумі 534 221,65 грн., за серпень 2014 року в сумі 1 164 704,38 грн. та за жовтень 2014 року в сумі 41 147,29 грн. підтверджуються Актами взаємозвірок від 30.06.2014 року та від 30.11.2014 року, підписаними Підрядником та Замовником. Такі розбіжності усунуті в розрахунках між Підрядником та Замовником в подальших періодах так, як Замовник по договору підряду №21-10/11 від 21.10.2011 року підтвердив прийняття матеріалів на загальну суму розбіжностей із вказанням таких матеріалів у Актах виконаних робіт форми КБ-3 за наступні періоди.

Проте, аналогічні розбіжності у вартості матеріалів в липні місяці 2014 року на суму 13 052,14 грн. та у вересні місяці 2014 року на суму 34 552,19 грн., а також розбіжності у вартості матеріалів в червні місяці 2014 року на суму 534 221,65 грн. та у листопаді місяці 2014 року на суму 1 253 456 грн. у акті перевірки не відображені.

Відповідачем не надано належної оцінки наведеним фактам обліку позивачем господарських операцій впродовж зазначеного періоду, що на думку суду безпосередньо впливає на висновок стосовно повноти та правильного нарахування податкових зобов'язань.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість з'ясовуванню підлягають, зокрема, такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, у листі від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищий адміністративний суд України зазначає, що сама по собі наявність, або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім цього, висновок у Акті перевірки щодо заниження податку на прибуток містить посиланням на конкретні пункти і статті Податкового кодексу України, окремі з яких відсутні у кодексі, а решта - не стосуються зазначеного порушення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що акт перевірки №561/13-50-22-02/33862865 від 03.06.2015 року складено відповідачем з порушенням вимог Порядку №984 від 22.12.2010 року, а неповнота висновків акта перевірки виключає можливість суду достовірно перевірити підстави та суму оспорюваного донарахування.

Натомість, в підтвердження правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість позивачем надано суду копії Актів на списання та матеріальних звітів начальника будівельно-монтажного управління за період 2014 року ; копії Довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 з додатками щодо вартості проведених ПП «Нордік» будівельних робіт за період 2014 року ; копії актів взаємозвірок від 30.06.2014 року та від 30.11.2014 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Дані первинні документи відповідають вимогам законодавства та містять усі необхідні реквізити. Крім цього, судом взято до уваги, що у відповідача відсутні будь-які зауваження стосовно змісту та форми первинних документів, долучених до справи, які досліджувались під час перевірки та під час судового розгляду.

Оскільки, податок на прибуток підприємства нараховується та сплачується за підсумками календарного року, то жодних підстав вважати що викладені вище обставини могли вплинути на своєчасність, достовірність чи повноту нарахування і сплати даного податку судом не встановлено, а тому висновок у акті перевірки щодо завищення позивачем ряд.05.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік є необгрунтованим.

За наведених вище підстав судом не підтверджується висновок у акті перевірки щодо відсутності зв'язку між витратами, що наводяться у Акті перевірки та господарською діяльністю відповідача, що призвело до заниження податку на додану вартість..

Відповідно до п.п.21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, суд вважає, що позивач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, представленим позивачем під час проведення перевірки, висновки відповідача, викладені в акті перевірки є необ'єктивними та формальними, а прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення є безпідставним.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, не представлено суду доказів для висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000842201 від 16.06.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 469 820 грн., в тому числі, 313 213 грн. за основним платежем та 156 607 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000852201 від 16.06.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 522 021 грн., в тому числі, 348 014 грн. за основним платежем та 174 007 грн. за штрафними санкціями.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Нордік» (ЄДРПОУ 33862865) сплачену ним суму судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 17 серпня 2015 року.

Суддя Сакалош В.М.