17/114
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.09 Справа № 17/114
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Радист”, м. Лисичанськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод”, м. Брянка Луганської області
про стягнення 26125 грн. 41 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –Борисенко В.М. - директор, паспорт серії ЕК 708710 виданий Лисичанським МВУМВС України від 09.01.1998, Костев Ю.Ф., адвокат, довіреність б/н від 27.08.2009;
від відповідача –Бочарова Г. О., представник, довіреність № 374, від 01.09.2009
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 20257,20 грн., пені у сумі 5266,87 грн., інфляційні нарахування у сумі 2785,57 грн. та штрафу 7% у сумі 1418 грн.
Від представника позивача 25.08.2009 до канцелярії суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно позовними вимогами є вимоги про стягнення заборгованості у сумі 20257,20 грн., пеня у сумі 2394,36 грн., інфляційні нарахування у сумі 2923,14 грн. та 3% річних у сумі 550,71 грн., всього –26125,41 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.
Відповідач відзивом на позовну заяву позов визнав частково у сумі основного боргу, стосовно пені зазначив, що вона повинна складати 2397,44 грн. та просить відстрочити сплату заборгованості.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радист» (позивач у справі), як Підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудоремонтний завод»(відповідач у справі), як Замовником, був укладений договір виконання робіт з заміни силікагелю у осушних патронах трансформаторів в кількості 1 шт. та ремонту релейного захисту трансформаторів № 1-1009/ВР від 10.09.2008 (далі –Договір).
Згідно пункту 2.1 Договірна вартість робіт складає 20258 грн. з ПДВ.
Пунктом 3.1 Договору початок виконання робіт встановлений протягом 5 днів з моменту підписання договору та попереднього замовлення Замовника.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата здійснюється замовником протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт, перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.
Як встановлено у пункті 5.2 Договору, Замовник зобов'язаний підписати акти приймання виконаних робіт протягом 3 робочих днів після їх пред'явлення Підрядником.
Згідно пункту 7.3, за кожний день прострочки оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості виконаних робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов Договору, позивач виконав роботи на загальну суму 20257,20 грн. Відповідач їх прийняв, однак, умови договору щодо оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 20257,20 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.
Крім того, позивач просить стягнути пеню у сумі 2394,36 грн. за період з 05.10.2008 по 02.04.2009, інфляційні нарахування у сумі 2923,14 грн. за період з жовтня 2008 року по липень 2009 року та 3% річних у сумі 550,71 грн. за період з 05.10.2008 по 31.08.2009.
Відповідач позов визнає частково в сумі основного боргу, з первісно заявленою сумою пені незгодний.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін, що прибули у судові засідання, та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав роботи на загальну суму 20257,20 грн., що підтверджується Актом форми КБ-2в, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками (а.с.8-11).
Зазначений акт, згідно п. 5.1 Договору, є підставою для здійснення розрахунків, які повинні були відбутись в термін 10-ти днів з моменту підписання акту, тобто до 04.10.2008. В податковій накладній від 24.09.2008 за № 24091 відповідачем зобов'язання у сумі 20257,20 грн. взято на облік.
В порушення умов п. 5.1 Договору відповідач не здійснив оплату виконаних робіт частково у сумі 20257,20 грн. до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджено матеріалами справи.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті боргу у сумі 20257, 20 грн. Основний боргу у даній сумі підлягає стягненню з відповідача.
Позивач також просить стягнути пеню у сумі 2394,36 грн. за період з 05.10.2008 по 02.04.2009.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 7.3 Договору у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості виконаної роботи, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з викладеним, вимога про стягнення пені є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені до стягнення інфляційні нарахування у сумі 2923,14 грн. за період з жовтня 2008 року по липень 2009 року та 3% річних у сумі 550,71 грн. за період з 05.10.2008 по 31.08.2009.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних у сумі 550,71 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 2923,14 грн. слід задовольнити з огляду на те, що вони відповідають чинному законодавству та вірно нараховані.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката у сумі 2500 грн., які він сплатив за надання йому правової допомоги у відповідності до вимог, укладеного між ним та адвокатом Костевим Ю.Ф. договору від 08.06.2009. У підтвердження перерахування даної суми Дашко Ю.І., до матеріалів справи додані видатковий касовий ордер № 5 від 11.06.2009.
При цьому суд вважає, що сума витрат на послуги адвоката у розмірі 2500 грн. є співрозмірною з виконанням адвокатом обов'язків, передбачених умовами договору від 18.11.2008. А саме, відповідно до умов п. 1.2 договору Повірений (адвокат) прийняв на себе обов'язки супроводу в господарському суді справи в якості позивача.
Адвокат Костев Ю.Ф. був присутній у судовому засіданні 01.09.2009, є виконавцем позову, як зазначає директор позивача, та всіх розрахунків до нього, а також заяви про зменшення позовних вимог, де він зазначений також виконавцем.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 2500 грн.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги слід задовольнити повністю з віднесенням всіх судових витрат у справі на відповідача.
При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод”, м. Брянка Луганської області, вул. Щетиніна, буд. 12, ідентифікаційний код 32905399, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Радист”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Калініна, буд. 84, ідентифікаційний код 21760761, заборгованість у сумі 20257,20 грн., пеню у сумі 2394,36 грн., інфляційні нарахування у сумі 2923,14 грн. та 3% річних у сумі 550,71 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 261,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 274,63 грн., витрати на послуги адвоката у сумі 2500 грн., видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 07.09.2009.
Суддя О.С. Фонова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4853749 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні