Постанова

від 17.09.2010 по справі 2а-4126/10/1770

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4126/10/1770

17 вересня 2010 року 16год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Сервіс Р" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0000492342/0 від 02 березня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Суду пояснив, що на підставі акту перевірки № 171/23-400/33538606 від 18.02.2010р. відповідачем винесено оспорене податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4257,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 2128,50 грн. За результатами розгляду скарги позивача, поданої в порядку апеляційного узгодження, рішення суб'єкта владних повноважень залишене без зміни.

Вважає, що оспорене податкове повідомлення-рішення винесене всупереч фактичним обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм чинного законодавства, порядку оформлення результатів планових перевірок, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що позивач відніс до складу валових витрат вартість не підрядних робіт (як стверджує відповідач), а вартість послуг генпідряду від ТОВ "Екорембуд ЛТД" в сумі 21283,00 грн. Оформлення таких послуг генпідряду здійснювалось на підставі актів надання послуг, реквізити яких відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Просить позов задоволити.

Представник відповідача позов не визнав. Суду дав пояснення, аналогічні письмовому запереченню, що ДПІ в м. Рівне проведено перевірку ТзОВ "Комфорт-Сервіс-Р", за результатами якої складено оспорене повідомлення-рішення на підставі акту № 171 від 18.02.10р. В акті перевірки зазначено, що платником віднесено до складу валових витрат вартість послуг від ТОВ "Екорембуд ЛТД" в сумі 21283 грн, щодо яких не надано документи, які підтверджують необхідність використання даних послуг в господарській діяльності.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами і доповненнями) ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 4257 грн., в т.ч .: у липні 2008 року в сумі 470 грн., у листопаді 2008 року в сумі 1010 грн., у грудні 2008 року в сумі 2112 грн., у квітні 2009 року в сумі 166 грн., у червні 2009 року в сумі 61 грн., у вересні 2009 року в сумі 438 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем укладено договір підряд № 29/05/08 від 29.05.08р. з ТОВ "Екорембуд ЛТД", за яким ТОВ "Екорембуд ЛТД" є генпідрядником і доручає ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" (підряднику) виконати роботи по поставці та монтажу інженерних мереж на об'єкті ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод". До складу податкового кредиту позивач відніс витрати на незрозумілі послуги, отримані від генпідрядника ТОВ "Екорембуд ЛТД", а згідно договору підряду послуги мало надавати ТОВ "Комфорт-Сервіс Р", а не навпаки.

Відповідно до п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході перевірки встановлено факт віднесення до податкового кредиту звітного періоду витрат на послуги, доцільність отримання яких у господарській діяльності не була доведена платником, податковим органом правомірно донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4257,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 2128,50 грн. Просить в позові відмовити.

Дослідивши повно та всесторонньо матеріали справи, перевіривши їх доказами, наданими сторонами за власною ініціативою та витребуваними судом, на підставі законодавства, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення. Суд виходить з такого.

Судом встановлено, що з 02.02.10р. по 15.02.10р. ДПІ у м. Рівне була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "Комфорт-Сервіс Р" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. по 30.09.09р. Перевірка проведена на підставі направлення від 01.02.10р. № 158/23-400. Про проведення перевірки платника проінформовано письмовим повідомленням від 20.01.10р. № 9/23-00, яке 21.01.10р. вручене директору товариства. За результатами перевірки складено акт від 18.02.10р. № 171/23-400/33538606 (а.с. 7-49).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями) ТзОВ «Комфорт-Сервіс Р» віднесло до складу валових витрат вартість підрядних робіт від ТзОВ «Екорембуд» в сумі 21283 грн., які не підтверджені актами виконаних робіт формою КБ-2 та не надані документи, що підтверджують необхідність використання даного субпідряду в господарській діяльності. Зазначене порушення призвело до безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, що сплачені при закупівлі даних субпідрядних робіт. Податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ «Комфорт-Сервіс Р» порушено п.п. 7.4.4, 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 30.04.1997р. (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 4257 грн., в т.ч. за липень 2008р. в сумі 470 грн., за листопад 2008р. в сумі 1010 грн., за грудень 2008р. в сумі 2112 грн., за квітень 2009р. в сумі 166 грн., за червень 2009р. в сумі 61 грн., за вересень 2009р. в сумі 438 грн.

Обсяг документів, використаних при проведенні перевірки, наведений в узагальненому переліку (а.с. 43-44).

За наслідками перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492342/0 від 02.03.10р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 6385,5 грн., в тому числі за основним платежем 4257 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2128,5 грн. (а.с. 50).

Скарги платника податків, подані в порядку апеляційного узгодження податкового зобов'язання, залишилися без задоволення (а.с. 51-54).

Судом встановлено, що 29 травня 2008 року між ТзОВ «Екорембуд» ЛТД (Генпідрядник) та ТзОВ «Комфорт-Сервіс Р» (Підрядник) було укладено договір підряду № 29/05/08 (а.с. 55-58).

Пунктом 2.1 договору визначено, що генпідрядник доручив, а підрядник прийняв зобов'язання виконати роботи по поставці та монтажу інженерних мереж (систем опалення, вентиляції, водопостачання і каналізації) на об'єкті ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод» «Критий акумулятор рядового вугілля місткістю 15000 тон» в м. Красноармійськ Донецької області.

Згідно пункту 3.1 договору, загальна попередня сума договору 1375080,50 грн.

Пунктом 3.4 договору визначено, що оплата здійснюється генпідрядником підряднику згідно з п. 5.1 договору. Зазначений пункт встановлює, зокрема, що проміжні платежі здійснюються на розрахунковий рахунок підрядника на протязі 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт в обсязі 95% від суми по актах виконаних робіт за звітний місяць без врахування вартості матеріалів номенклатури поставки генпідрядника, які отримує підрядник, та з урахуванням сплачених генпідрядником авансів і за вирахуванням суми послуг генпідряду.

Пунктом 7.6 договору сторони погодили, що генпідрядник має право на винагороду за послуги в розмірі 6% від вартості монтажних робіт за даним договором, яка утримується генпідрядником з підрядника при проведенні розрахунків з ним.

Таким чином, при підписанні умов договору сторони дійшли згоди, що позивач оплачує послуги генпідрядника ТзОВ «Екорембуд» ЛТД в розмірі 6% вартості виконаних монтажних робіт, вартість яких утримується генпідрядником з вартості виконаних робіт при проведенні розрахунків.

Утримання вартості послуг генпідряду передбачалося пунктом 33 Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників із субпідрядними організаціями, затвердженого постановою Державного будівельного комітету СРСР, Державного планового комітету СРСР від 03.07.1987 року № 132/109. Вказаною нормою права до послуг генпідряду віднесено адміністративно-господарські витрати генпідрядника, пов'язані з забезпеченням технічною документацією і координацією робіт, виконуваних субпідрядником; прийманням від субпідрядника і здачею замовнику робіт, виконаних субпідрядником; вирішенням питань матеріально-технічного постачання; витрати по забезпеченню пожежно-сторожової охорони; здійсненню заходів з техніки безпеки та охорони праці; забезпеченню субпідрядника не титульними тимчасовими спорудами і будівлями; благоустрою будівельного майданчика; наданню додаткової медичної допомоги.

Крім цього, «Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.05р., в п.60 зазначено, що замовник надає підряднику необхідні для виконання робіт та визначені договором підряду послуги (побутові, транспортні та інші), складські та інші приміщення, джерела водо-, електро-, газопостачання тощо. Умови та порядок їх надання визначаються договором підряду або окремим договором.

Договором підряду не конкретизовано зміст послуг генпідряду, однак передбачено розмір та порядок утримання вартості таких послуг при проведенні розрахунків.

Факт надання послуг генпідряду сторони договору підряду підтвердили актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), дослідженими в судовому засіданні (а.с. 77-84).

Крім цього, факт надання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Р» згідно з умовами договору № 29/05/08 від 29.05.08р. послуг генпідряду, вартість таких послуг та розмір нарахованого податку на додану вартість підтверджено податковими накладними, виданими ТзОВ «Екорембуд» ЛТД: № 58 від 30.06.08р. на загальну суму 6060,36 грн., в т.ч. ПДВ 1010,06 грн.; № 84 від 31.07.08р. на загальну суму 2820,45 грн., в т.ч. ПДВ 470,07 грн.; № 143 від 30.12.08р. на загальну суму 1225,96 грн., в т.ч. ПДВ 204,33 грн.; № 144 від 30.12.08р. на загальну суму 11446,12 грн., в т.ч. ПДВ 1907,69 грн.; № 205 від 30.04.09р. на загальну суму 572,83 грн., в т.ч. ПДВ 95,47 грн.; № 206 від 30.04.09р. на загальну суму 420,41 грн., в т.ч. ПДВ 70,07 грн.; № 242 від 30.06.09р. на загальну суму 367,27 грн., в т.ч. ПДВ 61,21 грн.; № 296 від 30.09.09р. на загальну суму 2626,27 грн., в т.ч. ПДВ 437,71 грн. (а.с. 109-116).

Вказані суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових періодів), податкові декларації з податку на додану вартість подано податковому органу (а.с. 117-136).

Податковий орган за наслідками перевірки не поставив під сумнів факт надання послуг генпідряду товариством з обмеженою відповідальністю «Екорембуд» ЛТД для позивача.

З висновків акту перевірки, письмових заперечень на адміністративний позов та пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що податковий орган фактично ототожнив поняття «підрядні роботи» та «послуги генпідряду», що на думку суду є помилковим.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що згідно договору підряду послуги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Екорембуд» ЛТД мало надавати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Р», а не навпаки, а тому позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту витрати на «незрозумілі послуги, отримані від генпідрядника».

Разом з тим, дослідженими судом документами стверджується, що на виконання взаємних договірних зобов'язань за договором підряду, позивач виконував будівельно-монтажні роботи, а генпідрядник ТзОВ «Екорембуд» ЛТД надавав йому послуги генпідряду, вартість яких утримувалась з вартості виконаних робіт в порядку та розмірах, визначених домовленістю сторін договору.

Оскільки надання послуг генпідряду передбачене господарським договором, суд відхиляє доводи відповідача про те, що не надані підтверджуючі документи на обґрунтування необхідності використання даного субпідряду в господарській діяльності.

Статутом ТзОВ «Комфорт-Сервіс Р», довідкою № 001117 з ЄДРПОУ стверджується, що основним видом діяльності позивача є загальне будівництво будівель (а.с. 59-65, 69).

З переліку видів робіт провадження будівельної діяльності до ліцензії АБ № 205849, виданої Державним комітетом України з будівництва та архітектури ТзОВ «Комфорт-Сервіс Р» на строк з 04.10.05р. по 04.10.10р. вбачається, що позивачу було надано ліцензію, зокрема, на проектування, зведення, монтаж внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж і систем (а.с. 66-67).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач відніс до складу валових витрат вартість підрядних робіт від ТзОВ «Екорембуд» ЛТД в сумі 21283 грн., які не підтверджені актами виконаних робіт формою КБ-2 .

Судом встановлено, що до складу валових витрат позивачем віднесено не вартість підрядних робіт, як стверджує відповідач, а вартість послуг генпідряду. Зазначені послуги не є будівельними роботами, відтак відсутні підстави для підтвердження факту надання таких послуг актами форми КБ-2.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу про порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), а саме: якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.

Витрати за послуги генпідряду, надані позивачу генпідрядною організацією на підставі господарського договору, правомірно включені позивачем до складу валових витрат звітного (податкового) періоду, а суми податку на додану вартість зазначених послуг правомірно включені до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доказано правомірності оспореного податкового повідомлення-рішення, не спростовано доводів позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000492342/0 від 02 березня 2010 року.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Сервіс Р" (код ЄДРПОУ 33538606) із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.