Рішення

від 18.08.2009 по справі 5020-4/010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/010

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" серпня 2009 р. справа № 5020-4/010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія  «Севастопольенерго»

(99040, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 44)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росенергосервіс»

(99003, місто Севастополь, вулиця Сафронова, 12)

про стягнення заборгованості у розмірі 869,77грн.,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

від позивача –Гладченко Олена Іванівна, довіреність №19058/0/2-08 від 25.12.2008,

від позивача –не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росенергосервіс»про стягнення заборгованості у розмірі 869,77грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 5582 від 10.08.2007 на постачання електричної енергії, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.07.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.

Відповідач явку повноважних представників у судові засідання 15.07.2009, 04.08.2009 та 18.08.2009 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалась Товариству з обмеженою відповідальністю «Росенергосервіс»на адресу: місто Севастополь, вулиця Сафронова 12. Саме така адреса міститься у запису №11 на 11.03.2009 в копії Довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.39-42), Довідки управління статистики у місті Севастополі (арк. с. 45, 46), а також зазначена самим відповідачем в договорі (арк. с. 11).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідач сповіщався про час та місце судового засідання суду за належною адресою, у зв'язку з цим, визнав можливим розглянути справу за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «Росенергосервіс».

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

10.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»–Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росенергосервіс», було укладено договір № 5582 на постачання електричної енергії (далі -Договір), відповідно до розділу 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість електроенергії і здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до нього.  

Відповідно до розділу 5, Договір дійсний до 07.09.2007. Строк дії Договору неодноразово продовжувався та він був чинний на час виникнення заборгованості.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію узгоджений сторонами в розділі 2 Договору.

Згідно з п.2.2.3 Договору ТОВ «Росенергосервіс»зобов'язався здійснювати попередню оплату вартості електроенергії у розмірі 100% за 1012,5 кВт/год за промисловим тарифом на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.

Відповідно до рахунків-актів виконаних робіт №5390 від 08.01.2008, №5781 від 01.02.2008 відповідачем у січні та лютому 2008 року було спожито 1799кВт електроенергії на суму 869,77 грн. Рахунки №5390 від 08.01.2008, №5391 від 08.01.2008 були надіслані на адресу відповідача та отримані ним, про що свідчить особи, яка отримала вказані документи за довіреністю (арк. с. 19, 20).

На час розгляду справи заборгованість не сплачена.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого має місце заборгованість в сумі 869,77 грн. за спожиту електроенергію. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росенергосервіс» (99003, місто Севастополь, вулиця Сафронова, 12, ідентифікаційний код 33948983) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (99040, місто Севастополь, вулиця Хрусталева, 44, р/р 260073537, в АБ «Перший інвестиційний банк»м. Києва, МФО 300506, ідентифікаційний код 05471081) заборгованість у розмірі 869,77 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                  О.С. Погребняк

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

25.08.2009

Розсилка:

1.          ВАТ «ЕК «Севастопольенерго»

(99040, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 44)

2.          КП «Житлосервіс № 13»

(99002, місто Севастополь, вулиця Михайлівська, 13а)

3.Справа